Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 2(82): 68-75; doi 10.15574/PP.2020.82.68
Туманова Л. Е., Коломиец Е. В.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины», г. Киев

Для цитирования: Туманова ЛЕ, Коломиец ЕВ. (2020). Микробиоценоз влагалища у беременных с различными видами бесплодия в анамнезе. Украинский журнал Перинатология и Педиатрия. 2(82): 68-75; doi 10.15574/PP.2020.82.68
Статья поступила в редакцию 18.02.2020 г., принята в печать 05.06.2020 г.

Дана характеристика микробиоценоза влагалища у беременных, у которых было бесплодие эндокринного и воспалительного генеза в анамнезе; описаны принципы бактериологической диагностики.
Цель — изучить микробиоценоз влагалища у беременных женщин с эндокринным и воспалительным бесплодием в анамнезе.
Материалы и методы. Изучено состояние микрофлоры во время беременности у 420 женщин. В основе распределения беременных по группам был фактор бесплодия: I группа — 100 беременных, у которых было эндокринное бесплодие в анамнезе, II группа — 200 беременных, у которых было бесплодие воспалительного генеза в анамнезе, III группа — 60 беременных, у которых было сочетанное бесплодие (воспалительное и эндокринное), IV группа (контроль) — 60 здоровых беременных женщин, у которых не было бесплодия в анамнезе. У всех женщин во время беременности проведены: определение pН влагалищного содержимого, бактериоскопическое, бактериологическое исследование вагинальных выделений. Выполнена бактериоскопия мазков из влагалища, окрашенных по Граму. Бактериологические исследования проведено с использованием набора селективных дифференциально-диагностических питательных сред.
Результаты. В ходе изучения спектра вагинальной микрофлоры у женщин с различными видами бесплодия в анамнезе наблюдалось значительное распространение патогенных и факультативно-анаэробных бактерий у беременных с сочетанием воспалительного и эндокринного факторов (группа III) и воспалительного фактора бесплодия в анамнезе (II группа). Выявленные патогены были в основном в ассоциациях. Среди факультативно-анаэробных бактерий чаще высевались грамположительные кокки: коагулазонегативные стафилококки, зеленящие стрептококки, α- и γ-гемолитические — у 12 (20%) беременных III группы, у 37 (18,5%) пациенток II группы, у 8 (8%) обследованных I группы, в контрольной группе — у 2 (3,3%) женщин. Патогенные кокки: Staphylococcus aureus, β-гемолитические виды рода Streptococcus (S. pyogenes, S. agalactia) встречались у 15 (25%) беременных III группы, у 50 (25%) пациенток II группы, у 12 (12%) обследованных I группы, в контрольной группе — у 2 (3,3%) женщин. Кишечная флора: E. coli и другие бактерии рода Enterobacteriaceae обнаруживались у 23 (38,3%) беременных III группы, у 95 (47,5%) пациенток II группы, у 27 (27%) обследованных I группы, в контрольной группе — у 2 (3,3%) женщин. Enterococcus spp встречались у 17 (28,3%) беременных III группы, у 55 (27,5%) пациенток II группы, у 10 (10%) обследованных I группы, в контрольной группе — у 2 (3,3%) женщин. Грибы рода Candida выявлялись у 30 (50%) беременных III группы, у 90 (45%) пациенток II группы, у 30 (30%) обследованных I группы, в контрольной группе — у 5 (8,3%) женщин. Gardnerella vaginalis обнаруживалась у 10 (16,7%) беременных III группы, у 30 (15%) пациенток II группы, у 10 (10%) обследованных I группы, в контрольной группе — у 2 (3,3%) женщин. Mycoplasma hominis выявлялся у 7 (11,7%) беременных III группы, у 9 (4,5%) пациенток II группы, у 2 (2%) обследованных I группы. Ureaplasma urealiticum встречалась у 8 (13,3%) беременных III группы, у 10 (5%) пациенток II группы, у 2 (2%) женщин I группы. Trichomonas vaginalis обнаруживался только у 1 (1,7%) женщины III группы и у 2 (1%) пациенток II группы. В контрольной группе такие микроорганизмы, как Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Trichomonas vaginalis, не выявлялись.
Выводы. У беременных с различными видами бесплодия в анамнезе регистрируются ассоциативные формы бактериальной контаминации родовых путей и проявляются различными вариантами патологии микробиоценоза. Выявляются такие условно-патогенные микроорганизмы: Staphylococcus aureus и epidermidis, Escherichia coli, дрожжевые грибы рода Candida, Corynebacterium, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum; патогенные — Тrichomonas vaginalis. Нарушение нормального микробиоценоза влагалища приводит к инфекционно-воспалительным заболеваниям генитального тракта и, соответственно, к осложнениям беременности и родов, инфицированию новорожденных, поэтому необходимо своевременно выявлять инфекционный процесс и проводить патогенетическое лечение.
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинской Декларации. Протокол исследования утвержден Локальным этическим комитетом указанного в работе учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие женщин.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

Ключевые слова: микробиоценоз влагалища, беременность после лечения бесплодия, pН, бактериоскопия, бактериологический метод.

ЛИТЕРАТУРА

1. Спосіб експрес-діагностики стану мікробіоценозу піхви. Патент на корисну модель 108207 Україна. МПК G01N 33/50, A61B 10/00. № u 2015 12695; заявл. 22.12.2015; опубл. 11.07.2016, Бюл. №5.

2. Бенюк ВО, Щерба ОА, Ластовецька ЛД. (2017). Функціональний стан слизової оболонки піхви при бактеріальному вагінозі та його корекція. Здоровье женщины. 9 (125): 77—80.

3. Федишин ТВ, Маляр ВА. (2016). Перебіг раннього неонатального періоду у малюків, народжених матерями з ранніми втратами в анамнезі, асоційованими з дисбіозом піхви. Проблеми клінічної педіатрії. 3—4 (33—34): 104—106.

4. Федишин ТВ, Маляр ВА. (2017). Особливості психоемоційного стану у жінок при «синдромі ранніх втрат» вагітностей в анамнезі, асоційованими з дисбіозом піхви. Проблеми клінічної педіатрії. 1—2 (35—36): 120—124.

5. Федишин ТВ, Маляр ВА. (2017). Оптимізація діагностично-терапевтичних заходів при спонтанному і звиклому невиношуванні вагітності в анамнезі, асоційованих з дисбіозом піхви. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1 (19): 120—123.

6. Fedyshyn TV, Malyar VA. (2017). Reproductive Health of women with early miscarriages in anamnesis associated with vaginal dysbiosis. Лікарська справа. 5—6: 117—120.

7. Fedyshyn TV, Malyar VV, Malyar VA. (2017). Features of formation of utero-placental blood flow in women with and accustomed spontanomu miscarriage associated with dysbiosis vagina. Deutscher Wissenshafterold, German Science Herard: 10—12.

8. Федишин ТВ. (2014). Дисбіотичні порушення піхви при спорадичному та звичному невиношуванні вагітності. Науковий вісник Ужгородського університету серія «Медицина». 2 (50): 173—175.

9. Фейта ЮР, Пирогова ВІ. (2018). Оптимізація профілактики септичних ускладнень у роділь з високим інфекційним ризиком. Здоровье женщины. 3 (129): 108—113.

10. Фейта ЮР. (2018). Оцінка ризику та профілактика післяпологових гнійно-септичних ускладнень у жінок з ускладненим перебігом вагітності та пологів. Дис. канд. мед. наук: 14.01.01. Львів: 202.

11. Грищенко ОВ, Лахно ИВ. (2014). Оптимизация менеджмента родильниц с травматическими повреждениями промежности. Репродуктивна ендокринологія. 4 (18): 51—53.

12. Голяновський ОВ, Мехедко ВВ, Будченко МА. (2017). Сучасні підходи до лікування бактеріального вагінозу та змішаних неспецифічних вагінітів. Здоровье женщины. 8 (124): 44—49.

13. Гопчук ОМ, Морозова ОВ. (2015). Стратегії впливу на вагінальний біоценоз у жінок груп ризику. Здоровье женщины. 6 (102): 81—83.

14. Кравченко ОВ. (2018). Досвід використання препаратів хлоргексидину в акушерстві та гінекології. Здоровье женщины. 3 (129): 46—50.

15. Маланчук ЛМ, Маланчук СЛ, Небесьо ТА. (2016). Вагінальна мікробіота: як відновити баланс при дисбіозі. Здоровье женщины. 2 (108): 107—111.

16. Маляр ВА, Федишин ТВ, Маляр ВолВ. (2017). Оптимізація системи лікувально-профілактичних заходів у жінок при невиношуванні вагітності, асоційованого з дисбіозом піхви. Науковий вісник Ужгородського університету серія «Медицина». 2 (56): 87—92.

17. Маляр ВА, Федишин ТВ. (2016). Стан репродуктивного здоров'я, біоекології статевих шляхів у жінок з ранніми втратами вагітності. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ: ЮСТОН. 2 (38): 289–291.

18. Майоров МВ, Жуперкова ЕА, Жученко СИ и др. (2017). Вагинальный биоценоз. Современные представления о норме и патологии. Медицинские аспекты здоровья женщины. Специальный выпуск. Інфекційно-запальні захворювання в акушерстві та гінекології. 1: 33–40.

19. Нагорна ВФ. (2018). Сучасні уявлення про піхвову мікробіоту. Акушерство, гінекологія, генетика. 4 (1): 5–12.

20. Neut С, Verriere F, Nelis H, Coenye T. (2015). Topical Treatment of Infectious Vaginitis: Effects of Antibiotic, Antifungal and Antiseptic Drugs on the Growth of Normal Vaginal Lactobacillus Strains. Journal of Obstetrics and Gynaecology. 5 (3): 173–180. https://doi.org/10.4236/ojog.2015.53024

21. Ткач ІР, Гуленюк НЛ, Гельнер НВ, Безкоровайна ГМ, Вайсе А, Косякова Н, Лір Т, Федишин ТВ. (2015). Спектр та частота чисельних хромосомних аномалій в матеріалах ранніх репродуктивних втрат. Фактори експериментальної еволюції організмів. Зб. наук. праць Ін-ту молек. біол. генетики НАНУ, Укр. т-ва генет. і селекціонерів ім. Вавілова. Київ. 16: 246–251.

22. Ткач ІР, Гуленюк НЛ, Заставна ДВ, Безкоровайна ГМ, Федишин ТВ. (2017). Внесок хромосомних аномалій у генез спорадичних та звиклих ранніх репродуктивних втрат. Фактори експериментальної еволюції організмів. Зб. наук. праць Ін-ту молек. біол. генетики НАНУ, Укр. т-ва генет. і селекціонерів ім. Вавілова. Київ. 21: 340–344.

23. Ткаченко РА. (2017). Проблема антибиотикорезистентности в акушерской практике и пути ее решения. Медицинские аспекты здоровья женщины. 3 (108): 30–33.

24. World Health Organization. (2015). WHO recommendations for prevention and treatment of maternal peripartum infections. Geneva. URL: www.who.int/ reproductivehealth/publications/maternal_perinatal_health/peripartum-infections-guidelines.

25. Янковский ДС, Широкобоков ВП, Антипкин ЮГ и др. (2015). Микробиом и здоровье женщины (обзор литературы). Репродуктивна ендокринологія. 4 (24): 13–26.