Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 2(122): 44-49. doi 10.15574/SP.2022.122.44
Лисецкая И. С., Рожко Н. М.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина

Для цитирования: Lisetska IS, Rozhko MM. (2022). Study of dental status in teenagers and young adults who smoke. Modern Pediatrics. Ukraine. 2(122): 44-49. doi 10.15574/SP.2022.122.44.
Статья поступила в редакцию 08.11.2021 г., принята в печать 06.03.2022 г.

Сегодня курение является модифицированным фактором риска формирования и прогрессирования основных стоматологических заболеваний. Ротовая полость (РП) является первым барьером на пути табачного дыма с входящими в его состав токсинами и канцерогенами. Следовательно, вопрос изучения влияния вредной привычки курения на стоматологический статус у лиц подросткового и юношеского возраста является актуальным.
Цель — изучить влияние вредной привычки курения на стоматологический статус у лиц подросткового и юношеского возраста.
Материалы и методы. Изучен стоматологический статус у 114 человек подросткового и юношеского возраста (от 15 до 24 лет), которые разделены на группы: в I группу включены 26 человек, которые регулярно курят традиционные сигареты; во ІІ группу — 22 человека, которые регулярно курят электронные сигареты (Вейпы); в ІІІ группу — 23 человека, регулярно курящие устройства для нагрева табака (IQOS); в IV группу — 43 человека без вредной привычки курения. Были определены распространенность и интенсивность кариеса зубов, состояние гигиены РП с помощью индекса OHI-S.
Результаты. Установлено, что распространенность кариеса в среднем составила 89,85%. Показатель индекса интенсивности кариеса зубов в среднем составил 5,84±0,39 балла. Структура индекса гигиены РП OHI-S выявила, что у обследованных І группы — равнялся 1,77±0,02 балла, у обследованных ІІ группы — 1,53±0,01 балла, у обследованных ІІІ группы — 1,46±0, 02 балла. У обследованных ІV группы показатель индекса оказался значительно ниже — 0,87±0,03 балла. У лиц I группы значение индекса РМА составило 38,6±3,26%, у лиц ІІ группы – 33,7±2,52%, у лиц ІІІ группы – 31,6±1,84%, у лиц ІV группы – 22,8±2,73%.
Выводы. В ходе исследования установлено негативное влияние вредной привычки курения на стоматологический статус у лиц подросткового и юношеского возраста.
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: подростки, юноши, распространенность кариеса, КПВ, индекс гигиены OHI-S, РМА, курение.

ЛИТЕРАТУРА

1. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 142-143.

2. Чумакова ЮГ, Косенко КН, Вишневская АА. (2012). Курение — как фактор риска заболеваний пародонта (обзор литературы). Вісник стоматології. 6 (79): 86-95.

3. Децик ОЗ. (2011). Методичні підходи до узагальнення результатів наукових досліджень. Галицький лікарський вісник. 18 (2): 5-8.

4. Добрянська ОВ. (2018). Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров’я сучасних підлітків. Здоровье ребенка. 5 (13): 456-461.

5. ENSP. (2015). Посібник з лікування тютюнової залежності замість посібника з припинення тютюнопаління. ENSP Європейська мережа з профілактики куріння та вживання тютюну. ІІ: 195. URL: http://tobaccocontrol.org.ua/uploads/elfinder/news/ttdg_ua_otto.pdf.

6. Fisher J, Selikowitz H-S, Mathur M, Varenne B. (2018). Strengthening oral health for universal health coverage. Lancet. 392 (10151): 899-901. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31707-0.

7. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. (2007). Biostatistics: A Guide to Design, Biostatistics. Analysis and Discovery. Amsterdam, etc.: Elsevier Academic Press: 502.

8. Хоменко ЛО. (2015). Терапевтична стоматологія. 2: 328.

9. Горбась ІМ. (2011). Фактори ризику серцево-судинних захворювань: куріння. Практична ангіологія. 7-8: 46-47. URL: https://angiology.com.ua/ua/archive/2011/7-8%2846-47%29/article-439/faktori-riziku-sercevo-sudinnih-zahvoryuvan-kurinnya.

10. Каськова ЛФ. (2019). Профілактика стоматологічних захворювань: підручник. Львів: ПП «Магнолія 2006»: 404.

11. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28-30.

12. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об’єктивних та суб’єктивних показників здоров’я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2 (38): 20-23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

13. Мамедов ФЮ, Сафаров ДА, Алексерова СМ. (2017). Патогенетические аспекты влияния курения на состояние органов и тканей полости рта. Вісник проблем біології та медицини. 2 (136): 367-372.

14. Надеждин АВ, Тетенова ЕЮ, Шарова ЕВ. (2016). Зависимость от никотина: диагностика и лечение. Журнал «Медицина». 3: 164-189.

15. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48-52.

16. Richard Miech, Lloyd Johnston, Patrick M. O’Malley, Jerald G. Bachman. (2019). Trends in Adolescent Vaping, 2017-2019. N Engl J Med. 381: 1490-1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

17. Романова ЮГ, Золотухіна ОЛ. (2018). Вплив екзогенного фактора — тютюнопаління та супутньої патології шлунка на стан тканин пародонта (огляд літератури). Експериментальна та клінічна стоматологія. 1 (2): 14-17. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2018-2-144-23-25

18. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологія. 2: 27-33.

19. Ванханова ТО. (2019). Пасивне паління під час вагітності та його наслідки для новонародженої дитини. Сучасний стан проблеми (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 4 (100): 53-59. https://doi.org/10.15574/SP.2019.100.53

20. WHO. (2018). Oral health. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/oral-health.

21. WHO. (2021). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/

22. Вольф ГФ, Ратейцхак ЭМ, Ратейцхак К. (2008). Пародонтология: Учебник. М: МЕДпресс-информорм: 35-52.

23. Жадько СИ, Герасименко ФИ, Колючкина ЕА, Колбасин ПН, Северинова ИВ, Миронова ИВ. (2012). Влияние хронической никотиновой интоксикации на состояние слизистой оболочки полости рта. Таврический медико-биологический вестник. 1 (57): 80-83.