Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 1(93): 51-56; doi 10.15574/PP.2023.93.51
Лисецкая И. С., Рожко Н. М.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина

Для цитирования: Lisetska IS, Rozhko MM. (2023). Biochemical indicators of oral fluid as markers for assessing the state of antioxidant-prooxidant systems in teenagers and young adults who smoke. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 1(93): 51-56; doi 10.15574/PP.2023.93.51.
Статья поступила в редакцию 02.12.2022 г., принята в печать 13.03.2023 г.

Болезни тканей пародонта, несмотря на разработанные лечебно-профилактические комплексы, остаются актуальной проблемой не только современной стоматологии, но и медицины в целом. Заболевания тканей пародонта возникают вследствие действия целого ряда факторов — местных и общих. Патогенез заболеваний тканей пародонта сложный и многоуровневый, важным звеном которого является усиление перекисного окисления липидов, ослабление антиоксидантной системы защиты, а также нарушение всех обменных процессов, характерных для этого заболевания, под действием различных факторов, в том числе под влиянием курения. В норме системы перекисного окисления липидов — антиоксидантной системы защиты в организме находятся в состоянии динамического равновесия и функционируют по принципу обратной связи, поддерживаемой определенной организацией плазменных и клеточных липидов, динамической системой фосфолипидов и холестерина (определяют липидный уровень окисления клеточных мембран), и являются ведущим показателем обеспечения адаптационных возможностей организма.
Цель — изучить биохимические показатели ротовой жидкости в качестве маркеров оценки состояния антиоксидантно-прооксидантных систем у курящих лиц подросткового и юношеского возраста.
Материалы и методы. Изучены биохимические показатели ротовой жидкости у 114 человек подросткового и юношеского возраста в возрасте от 15 до 24 лет, поделенных на группы: в I группу включены 26 человек, регулярно курящих традиционные сигареты; во ІІ группу — 22 человека, регулярно курящих электронные сигареты (Вейпы); в ІІІ группу — 23 человека, регулярно курящих устройства для нагрева табака (IQOSы); в IV группу — 43 человека без вредной привычки курения. Изучены биохимические показатели: активность ферментов супероксиддисмутазы и каталазы, диеновые конъюгаты (ДК) и продукты, реагирующие на тиобарбитуровую кислоту (ТБК-АП).
Результаты. У лиц I группы выявлено уменьшение активности супероксиддисмутазы в ротовой жидкости в 1,4 раза по сравнению с лицами IV группы (р<0,05); у лиц II и III групп — в 1,2 раза, соответственно (р<0,05). У лиц I группы активность фермента значительно снижена — в 2,6 раза по сравнению с лицами IV группы (р<0,05); у лиц ІІ и ІІІ групп — в 1,8 раза, соответственно (р<0,05). У лиц I группы отмечено увеличение количества ТБК-АП на 61% по сравнению с лицами IV группы; у лиц ІІ и ІІІ группы — на 48% и 47%, соответственно. Кроме того, количество ДК в ротовой жидкости повышено как у лиц I группы, так и у лиц II и III групп — соответственно на 29%, 17% и 15% по сравнению с лицами IV группы.
Выводы. У курящих лиц подросткового и юношеского возраста наблюдается усиление процессов перекисного окисления липидов, определяющееся повышением показателя ТБК-АП, уровня ДК в ротовой жидкости, а также снижение антиоксидантных свойств, проявляющееся снижением активности ферментов супероксиддисмутазы и каталазы, что может привести к усиленному разрушению мембран и нарушению их структурных и функциональных свойств, следовательно способствовать развитию и прогрессированию стоматологических заболеваний, в том числе заболеваний тканей пародонта.
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом указанного учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие пациентов.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: подростки, юноши, антиоксидантная система защиты, перекисное окисление липидов, ротовая жидкость, курение.

ЛИТЕРАТУРА

1. Abiramidevi M, Nagappan V, Prasad APK. (2018). Saliva a Tool for Diagnosis in Periodontal Diseas. Journal of Academy of Dental Education. 4 (1): 1-7. https://doi.org/10.18311/jade/2018/20883

2. Бєленічев ІФ, Левицький ЕЛ, Губський ЮІ, Коваленко СІ, Марченко ОМ. (2002). Антиоксидантна система захисту організму (огляд). Сучасні проблеми токсикології. 3: 8-19.

3. Боднар ПЯ, Кліщ ІМ, Боднар ЯЯ, Боднар ТВ, Сорока ЮВ. (2021). Стан пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантний захист при експериментальній неопластичній інтоксикації. Медична та клінічна хімія. 2; 23: 22-24.

4. Дмитренко РР, Бамбуляк АВ, Бойчук ІТ. (2015). Механізми ушкодження тканин пародонта. Клінічна стоматологія. 3-4: 82.

5. Хоменко ЛО, Біденко НВ, Остапко ОІ, Голубєва ІМ. (2016). Дитяча пародонтологія: стан проблем у світі та Україні. Новини стоматології. 3 (88): 67-71.

6. Хоменко ЛО (2015). Терапевтична стоматологія. Київ: 2: 328.

7. Каськова ЛФ, Гончаренко ВА. (2020). Вплив лікувально-профілактичного комплексу на показники пероксидного окиснення ліпідів та онтиоксидантного захисту ротової рідини дітей із хронічним катаральним гінгівітом. Клінічна стоматологія. 4: 93-100. https://doi.org/10.36740/WLek202104114; PMid:34155998

8. Колеснікова ОВ, Радченко АО. (2020). Сучасний погляд на механізми розвитку оксидативного стресу і його біомаркери при найбільш поширених неінфекційних захворюваннях. Український терапевтичний журнал. 1: 51-61.

9. Лісецька ІС. (2022). Стан тканин пародонта в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. Сучасна педіатрія. Україна. 3 (123): 33-37. https://doi.org/10.15574/SP.2022.123.33

10. Лісецька ІС. (2022). Вплив паління на біохімічні показники ротової рідини в осіб підліткового та юнацького віку. Український журнал перинатологія та педіатрія. 4 (92): 37-41. https://doi.org/10.15574/PP.2022.92.37

11. Лотоцька ОВ. (2013). Перекисне окиснення ліпідів та антиоксидантний захист в організмі піддослідних тварин під впливом субтоксичних доз мідді на фоні вживання питної води з різним вмістом стеарату калію. Актуальні проблеми транспортної медицини. 3 (33): 139-145.

12. Малий ДЮ, Антоненко МЮ. (2013). Епідеміологія захворювань пародонта: віковий аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 3: 41-43.

13. Новіков ЄМ. (2017). Показники перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в ротовій рідині при хронічному катаральному гінгівіті у дітей в період змінного прикусу. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 4 (36); 11: 45-47.

14. Паласюк БО, Паласюк ОІ. (2012). Перекисне окиснення ліпідів та окисна модифікація білків у ротовій рідині в дітей середнього шкільного віку з хронічним катаральним гінгівітом. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 4 (40); 12: 50-54.

15. PubMed. (2014). Periodontal disease. More than just gums. Mayo Clin Health Lett. 32; 10: ZE01-4.

16. Шнайдер СА, Салех АЮ. (2020). Біохімічні показники ротової рідини, як критерій оцінки стану антиоксидантно-прооксидантних систем у дітей з проявами ГЕРХ. Вісник стоматології. 4 (113); 38: 96-101.

17. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27-33.

18. Трохимович АА, Кишко ММ, Сливка ЯІ, Ганич ОТ. (2011). Вільнорадикальне окислення і антиоксидантна система в серцево-судинній патології. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2 (41): 361-364.

19. Трубка ІО. (2018). Біохімічні показники ротової рідини в дітей шкільного віку при поєднаному перебігу карієсу й хронічного генералізованого катарального гінгівіту під впливом лікувально-профілактичного комплексу. Здоров’я дитини. 3; 18: 269-273.