- Современные представления о значимости обеспечения цинком при инфекционной патологии у детей
Современные представления о значимости обеспечения цинком при инфекционной патологии у детей
Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 3(131): 97-103. doi 10.15574/SP.2023.131.97
Печугина В. В., Усачева О. В.
Запорожский государственный медицинский университет, Украина
Для цитирования: Pechugina VV, Usachova OV. (2023). Modern ideas about the importance of providing zinc in infectious diseases in children. Modern Pediatrics. Ukraine. 3(131): 97-103. doi 10.15574/SP.2023.131.97.
Статья поступила в редакцию 10.02.2023 г., принята в печать 11.04.2023 г.
Цинк (Zn) является важным микроэлементом, имеющим решающее значение для роста, развития и поддержания иммунной функции. Zn является незаменимым микроэлементом для человека, который входит в состав более 20 металлоферментов, в том числе ДНК- и РНК-полимеразы, фосфатазы, угольной ангидразы и некоторых других. Цикл развития клетки требует этого микроэлемента. Проницаемость клеточных мембран также связана с Zn. Он обладает антиоксидантными свойствами и задерживает апоптоз периферических клеток. От обеспеченности организма Zn зависит становление иммунитета, и при его дефиците отмечается атрофия тимико-лимфатической системы. Zn входит в состав инсулина, ускоряет регенерацию слизистого слоя кишечника, повышает активность ферментов щеточной каймы энтероцитов, увеличивает уровень секреторных антител и напряженность клеточного иммунитета. Обеспеченность этим элементом не может не влиять на течение различной инфекционной патологии.
Цель — на основе анализа современных литературных данных осветить значимость обеспечения Zn при инфекционной патологии у детей.
Проведен обзор литературы, посвященной патогенетической роле Zn в диагностике, патогенезе и лечении инфекционных заболеваний, исходя из поиска статей в базах «Science», «Medline» и «PubMed», опубликованных с января 2017 года по июнь 2021 года.
Анализ современных литературных источников показал, что Zn является важным микронутриентом, участвующим в регуляции врожденных и адаптивных иммунных реакций, необходим для обеспечения барьерной функции мембран. Он участвует в модуляции провоспалительного ответа. Гомеостаз Zn необходим для многих аспектов иммунной системы, включая кроветворение, созревание и дифференцировку клеток, развитие клеточного цикла и правильное функционирование иммунных клеток. Следовательно, дефицит Zn приводит к клеточно-опосредованным иммунным дисфункциям. Такие дисфункции приводят к ухудшению реакции организма на бактериальную инфекцию. Известно, что Zn модулирует противовирусный иммунитет. За счет Zn активизируется выработка интерферона и повышается его противовирусная активность. Исследования свидетельствуют о том, что при инфекционном процессе снижается концентрации Zn в плазме крови. Такие изменения, с одной стороны, обеспечивают потребности факторов иммунной защиты, а с другой — уменьшают доступность микроэлемента для патогенов.
Выводы. Zn является одним из важных микроэлементов, играющих ведущую роль в поддержании гомеостаза и неотъемлемым компонентом патогенеза различных патологических состояний инфекционного происхождения. Наиболее изученной является недостаточность Zn при инфекционных диареях у детей, однако исследования проведены в развивающихся странах с ограниченными ресурсами. Работы, в которых изучается распространенность недостатка Zn в Украине, не найдены.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: вирусная инфекция, бактериальная инфекция, клиника, факторы риска, микронутриент, цинк.
ЛИТЕРАТУРА
1. Alker W, Haase H. (2018). Zincand Sepsis. Nutrients. 10 (8): 976. https://doi.org/10.3390/nu10080976; PMid:30060473 PMCid:PMC6115943
2. Belok.ua. (2020). Internet resources: Zinc and its beneficial properties for the body. Where it is contained and how to take it. URL: https://belok.ua/blog/ua/cho-takoe-cink-ego-svoistva/.
3. Gammoh NZ, Rink L. (2017). Zinc in Infection and Inflammation.Nutrients. 9 (6): 624. https://doi.org/10.3390/nu9060624; PMid:28629136 PMCid:PMC5490603
4. Haase H, Rink L. (2014). Multiple impacts of zinc on immune function.Metallomics: integrated biometal science. 6 (7): 1175-1180. https://doi.org/10.1039/c3mt00353a; PMid:24531756
5. Hojyo S, Fukada T. (2016). Roles of Zinc Signaling in the Immune System. Journal of immunology research: 6762343. https://doi.org/10.1155/2016/6762343; PMid:27872866 PMCid:PMC5107842
6. Іванько ОГ, Білих ВМ. (2022). Фекальні концентрації молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційно-діагностичний стаціонар із діареєю. Запорізький медичний журнал. 3 (132): 332-337. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.3.247605.
7. Колесник ЮМ, Камишний ОМ, Гавриленко МА. (2018). Зміни експресії мРНК TLR 2 і 4 типу, ядерного фактора кВ і прозапальних цитокінів IЛ-1β і IЛ-17А епітелієм ротової порожнини у дітей з особливими потребами. Патологія. 1 (42): 4-9. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.1.129332.
8. Крамарьов СО, Євтушенко ВВ, Євтушенко ОМ. (2020). Значення цинку при інфекційних захворюваннях у дітей. Актуальна інфектологія. 8 (1): 17-24. https://doi.org/10.22141/2312-413x.8.1.2020.196167.
9. Lassi ZS, Moin A, Bhutta ZA. (2016). Zinc supplementation for the prevention of pneumonia in children aged 2 months to 59 months. The Cochrane database of systematic reviews. 12 (12): CD005978. https://doi.org/10.1002/14651858.CD005978.pub3; PMid:27915460 PMCid:PMC6463931
10. Lazzerini M, Wanzira H. (2016). Oral zinc for treating diarrhoea in children.The Cochrane database of systematic reviews. 12 (12): CD005436. https://doi.org/10.1002/14651858.CD005436.pub5; PMid:27996088 PMCid:PMC5450879
11. Личковська ОЛ, Квіт ДІ. (2022). Пост-COVID-синдром у дітей: чи є зміна вмісту лімфоцитів фактором ризику його виникнення. Запорізький медичний журнал. 6 (135): 695-700. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.258928.
12. Maares M, Haase H. (2016). Zinc and immunity: An essential interrelation.Archives of biochemistry and biophysics. 611: 58-65. https://doi.org/10.1016/j.abb.2016.03.022; PMid:27021581
13. Мельник ВП, Панасюк ОВ. (2021). Пневмонія, що зумовлена вірусом SARS-COV-2: діагностика та лікування в амбулаторних умовах. Запорізький медичний журнал. 23 (3): 395-401. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.3.224926.
14. Ohashi W, Fukada T. (2019). Contribution of Zinc and Zinc Transporters in the Pathogenesis of Inflammatory Bowel Diseases.Journal of immunology research: 8396878. https://doi.org/10.1155/2019/8396878; PMid:30984791 PMCid:PMC6431494
15. Read SA, Obeid S, Ahlenstiel C, Ahlenstiel G. (2019). The Role of Zinc in Antiviral Immunity.Advances in nutrition (Bethesda, Md.). 10 (4): 696-710. https://doi.org/10.1093/advances/nmz013; PMid:31305906 PMCid:PMC6628855
16. Rerksuppaphol L, Rerksuppaphol S. (2020). Efficacy of Adjunctive Zinc in Improving the Treatment Outcomes in Hospitalized Children with Pneumonia: A Randomized Controlled Trial.Journaloftropicalpediatrics. 66 (4): 419-427. https://doi.org/10.1093/tropej/fmz082; PMid:31821466
17. Шаповал СД, Савон ІЛ. (2020). Цитокіновий статус у хворих на сепсис. Запорізький медичний журнал. 22 (4): 515-519. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.4.208375.
18. Skalny AV, Rink L, Ajsuvakova OP, Aschner M, Gritsenko VA, Alekseenko SI, Svistunov AA, Petrakis D, Spandidos DA, Aaseth J, Tsatsakis A, Tinkov AA. (2020). Zinc and respiratory tract infections: Perspectives for COVID-19 (Review). International journal of molecular medicine. 46 (1): 17-26. https://doi.org/10.3892/ijmm.2020.4575; PMid:32319538 PMCid:PMC7255455
19. Сміян ОІ, Сміян-Горбунова КО. (2018). Визначення макро- і мікроелементів у дітей із ротавірусною інфекцією. Запорізький медичний журнал. 20 (3): 371-374. https://doi.org/1010.14739/2310-1210.2018.3.130456.
20. Воробйова НВ, Усачова ОВ, Матвєєва ТБ. (2020). Сучасні клініко-лабораторні особливості перебігу ротавірусної інфекції у дітей раннього віку в Запорізькій області. Современная педиатрия. 4 (108): 45-52. https://doi.org/10.15574/SP.2020.108.45.
21. Wessels I, Maywald M, Rink L. (2017). Zinc as a Gatekeeper of Immune Function.Nutrients. 9 (12): 1286. https://doi.org/10.3390/nu9121286; PMid:29186856 PMCid:PMC5748737
22. WHO. (2017). Zincsupplementation в managementofdiarrhoea. WHO. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/diarrhoeal-disease.
23. Yousefichaijan P, Naziri M, Taherahmadi H, Kahbazi M, Tabaei A. (2016). Zinc Supplementation in Treatment of Children With Urinary Tract Infection.Iranian journal of kidney diseases. 10 (4): 213-216. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27514768/.
24. Зубаренко ОВ, Копійка ГК. (2019). Інтегральне оцінювання гематологічних показників при пневмонії в дітей різного віку. Запорізький медичний журнал. 21 (1): 78-83. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155825.
25. Zygiel EM, Nolan EM. (2018). Transition Metal Sequestration by the Host-Defense Protein Calprotectin.Annual review of biochemistry. 87: 621-643. https://doi.org/10.1146/annurev-biochem-062917-012312; PMid:29925260 PMCid:PMC6066180