Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 2(90): 39-43; doi 10.15574/PP.2022.90.39
Лисецкая И. С., Рожко Н. М.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина

Для цитирования: Lisetska IS, Rozhko MM. (2022). Determination of endogenous intoxication in teenagers and young adults who smoke. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2(90): 39-43; doi 10.15574/PP.2022.90.39.
Статья поступила в редакцию 08.02.2022 г., принята в печать 28.04.2022 г.

Вредная привычка курения является важной социально-медицинской проблемой, которая приобрела характер эпидемии, в том числе в Украине. Вызывает беспокойство то, что к этой вредной привычке ежегодно приобщаются более 500 тыс. молодежи. Сегодня курение является модифицированным фактором риска формирования и прогрессирования многих заболеваний, в том числе стоматологической патологии, среди разных возрастных групп, особенно среди лиц подросткового и юношеского возраста. Ротовая полость является первым барьером на пути табачного дыма с входящими в его состав токсинами и канцерогенами. Известно, что патогенез многих заболеваний сопровождается неспецифическим генерализированным ответом организма посредством развития синдрома эндогенной интоксикации (ЭИ), выраженность которого может выступать критерием тяжести патологического процесса и влиять на течение заболевания. Общепринятым маркером ЭИ в биологических жидкостях среди метаболитов, позволяющих оценить тяжесть заболевания, являются молекулы средней массы (МСМ) — класс, объединяющий разные по химической структуре компоненты массой от 500 до 5000 Да с четко выраженной высокой биологической активностью.
Цель — определить степень ЭИ в ротовой жидкости по уровню МСМ у курящих лиц подросткового и юношеского возраста.
Материалы и методы. Изучен стоматологический статус у 114 лиц подросткового и юношеского возраста от 15 до 24 лет, которые поделены на группы: в I группу включены 26 человек, регулярно курящих традиционные сигареты; во ІІ группу — 22 человека, регулярно курящие электронные сигареты (Вейпы); в ІІІ группу — 23 человека, регулярно курящие устройства для нагрева табака (IQOSы); в ІV группу — 43 человека без вредной привычки курения. Степень ЭИ определена по показателю МСМ в ротовой жидкости экспресс-методом по модифицированной методике Габриелян Н.И. и соавт., 1984.
Результаты. При анализе показателя в ротовой жидкости пептидных остатков (МСМ₂₅₄) у лиц I группы МСМ₂₅₄ выявлены в 1,4 раза больше, чем у лиц IV группы (р<0,001). Аналогичная тенденция наблюдается в других группах — у лиц II и III групп МСМ₂₅₄ больше соответственно в 1,3 раза (р<0,05) и 1,2 раза (р<0,001). Выявлено также отличие нуклеотидных остатков (МСМ₂₈₀) в ротовой жидкости у лиц исследуемых групп. Так, у лиц I группы выявлены МСМ₂₈₀ в 1,6 раза больше, чем у лиц IV группы (р<0,001), и в 1,3 раза больше (р<0,05) у лиц II и III групп соответственно. Определен рост нуклеотидно-пептидного индекса в зависимости от наличия и вида вредной привычки курения у участников исследования.
Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о развитии ЭИ у курящих лиц подросткового и юношеского возраста. На это указывает повышение уровня МСМ в ротовой жидкости у обследованных участников, маркера развития эндотоксикоза. Установлено, что степень ЭИ зависит от вида курения, а также степени развития патологического процесса.
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: подростки, юноши, эндогенная интоксикация, молекулы средней массы, курение.
ЛИТЕРАТУРА

1. Борисенко АВ, Григ НІ. (2010). Оцінка рівня ендогенної інтоксикації організму на етапах комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит. Сучасна стоматологія. 5: 44-47.

2. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 142-143.

3. Чумакова ЮГ, Косенко КН, Вишневская АА. (2012). Курение — как фактор риска заболеваний пародонта (обзор литературы). Вісник стоматології. 6 (79): 86-95.

4. Децик ОЗ. (2011). Методичні підходи до узагальнення результатів наукових досліджень. Галицький лікарський вісник. 18 (2): 5-8.

5. Добрянська ОВ. (2018). Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров’я сучасних підлітків. Здоровье ребенка. 5 (13): 456-461.

6. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. (2007). Biostatistics: A Guide to Design, Biostatistics. Analysis and Discovery. Amsterdam, etc.: Elsevier Academic Press: 502.

7. Григ НІ. (2015). Ендогенна інтоксикація як фактор ризику в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. Сучасна стоматологія. 1: 28-31.

8. Хаврона МЮ, Бензель ІЛ, Федін РМ, Піняжко ОР, Хаврона ОП. (2018). Корекція процесів ліпопероксидації та ендогенної інтоксикації за допомогою екстракту трави герані болотної у формі стоматологічної плівки за умов експериментального стоматиту. Український стоматологічний альманах. 1: 17-20. https://doi.org/10.31718/2409-0255.1.2018.04

9. Ільчишин МП, Фурдичко АІ, Бариляк АЯ, Федун ІР, Ган ІВ. (2020). Особливості впливу систем нагрівання тютюну (GLO та IQOS) на стан тканин порожнини рота. Український журнал медицини, біології та спорту. 5; 6 (28): 247-251. https://doi.org/10.26693/jmbs05.06.247

10. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28-30.

11. Лис ОБ, Регеда МС. (2019). Ступінь ендогенної інтоксикації в динаміці розвитку поєднаної патології — іммобілізаційного стресу та адреналінового ушкодження міокарда. Вісник наукових досліджень. 1: 131-134.

12. Miech R, Johnston L, O’Malley PM, Bachman JG. (2019). Trends in Adolescent Vaping, 2017-2019. N Engl J Med. 381: 1490-1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

13. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48-52.

14. Пупін ТІ, Дирик ВТ. (2016). Оцінка клінічного перебігу запальних захворювань тканин пародонта за вмістом середньомолекулярних пептидів у біологічних рідинах в працівників агропромислових виробництв, які працюють в умовах відкритого та закритого ґрунту при впливі пестицидів. Клінічна стоматологія. 4: 11-14.

15. Шнайдер СА, Денисова МТ, Нонева НО. (2017). Оцінка ендогенної інтоксикації організму у хворих на герпесасоційовану багатоформну ексудативну еритему. Journal of Education, Health and Sport. 7 (2): 757-764.

16. Щепанський БФ. (2018). Стан ендогенної інтоксикації за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми. Клінічна та експериментальна патологія. 1 (63): 113-116. https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.1.63.2018.21

17. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологія. 2: 27-33.

18. Табачніков СІ, Риткіс ІС, Васильєва АЮ, Гуркова ОВ. (2013). Поширеність тютюнопаління та тютюнової залежності у різних країнах світу. Нові підходи до профілактики, психотерапії та корекції. Сучасні препарати та технології. 7 (103): 35-41.

19. WHO. (2018). Oral health. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/oral-health.

20. WHO. (2022). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. URL: https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/.