Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 3(123): 33-37. doi 10.15574/SP.2022.123.33
Лисецкая И. С.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина

Для цитирования: Lisetska IS. (2022). The condition of periodontal tissues in teenagers and young adults who smoke. Modern Pediatrics. Ukraine. 3(123): 33-37. doi 10.15574/SP.2022.123.33.
Статья поступила в редакцию 11.01.2022 г., принята в печать 16.04.2022 г.

Воздействие курения на организм человека является многофакторным, что обусловлено химическими канцерогенами, ионизирующей радиацией, термическим, токсическим, раздражающим и общерезорбционным действием. Поэтому вопрос об изучении влияния курения на состояние тканей пародонта у лиц подросткового и юношеского возраста актуален.
Цель — изучить влияние вредной привычки курения на состояние тканей пародонта у лиц подросткового и юношеского возраста.
Материалы и методы. Изучен стоматологический статус 114 лиц подросткового и юношеского возраста (от 15 до 24 лет), поделенных на группы: в I группу вошли 26 лиц, которые регулярно курят традиционные сигареты; во ІІ группу — 22 человека, которые регулярно курят электронные сигареты (Вейпы); в ІІІ группу — 23 человека, которые регулярно курят устройства для нагрева табака (IQOS); в IV группу — 43 человека без вредной привычки курения. Установлены распространенность заболеваний тканей пародонта, индекс OHI-S, индекс РМА, индекс РВІ.
Результаты. Выявлено, что распространенность заболеваний тканей пародонта в среднем составила 72,36%. Индекс OHI-S в обследованных І группы был 1,77±0,02 балла, у обследованных ІІ группы — 1,53±0,01 балла, у обследованных ІІІ группы — 1,46±0,02 балла, у обследованных ІV группы — 0,87±0,03 балла. Индекс РМА у лиц I группы составил 38,6±3,26%, у лиц ІІ группы — 33,7±2,52%, у лиц ІІІ группы — 31,6±1,84%, у лиц ІV группы — 22,8±2,73%. Индекс кровоточивости РВІ у обследованных I группы равнялся 1,18±0,02 балла, у обследованных ІІ группы — 1,43±0,03 балла, у обследованных ІІІ группы — 1,39±0,02 балла, у обследованных ІV группы — 1,27±0,01 балла.
Выводы. В ходе исследования установлено негативное влияние вредной привычки курения на состояние тканей пародонта у лиц подросткового и юношеского возраста.
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования принят Локальным нравственным комитетом указанного в работе учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей.
Автор заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: подростки, юноши, распространенность заболеваний пародонта, индекс гигиены OHI-S, РМА, РВІ, курение.
ЛИТЕРАТУРА

1. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 142-143.

2. Чумакова ЮГ, Косенко КН, Вишневская АА. (2012). Курение — как фактор риска заболеваний пародонта (обзор литературы). Вісник стоматології. 6 (79): 86-95.

3. Децик ОЗ. (2011). Методичні підходи до узагальнення результатів наукових досліджень. Галицький лікарський вісник. 18 (2): 5-8.

4. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. (2007). Biostatistics: A Guide to Design, Biostatistics. Analysis and Discovery. Amsterdam, etc.: Elsevier Academic Press: 502.

5. Джиано Р. (2015). Диагностика и лечение заболеваний пародонта: книга. М.: Азбука: 739.

6. Герберт ВФ. (2014). Пародонтология. М: Издательство «Медпресс-информ»: 548.

7. Хоменко ЛО, Біденко НВ, Остапко ОІ, Голубєва ІМ. (2016). Дитяча пародонтологія: стан проблем у світі та Україні. Новини стоматології. 3 (88): 67-71.

8. Хоменко ЛО. (2015). Терапевтична стоматологія. 2: 328.

9. Ільчишин МП, Фурдичко АІ, Бариляк АЯ, Федун ІР, Ган ІВ. (2020). Особливості впливу систем нагрівання тютюну (GLO та IQOS) на стан тканин порожнини рота. Український журнал медицини, біології та спорту. 5, 6 (28): 247-251. https://doi.org/10.26693/jmbs05.06.247

10. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28-30.

11. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об’єктивних та суб’єктивних показників здоров’я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2 (38): 20-23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

12. Lamont RJ, Hajishengallis GN, Jenkinson HF. (2014). Oral microbiology and immunology. United Kingdom: 531. https://doi.org/10.1128/9781555818906

13. Малий ДЮ, Антоненко МЮ. (2013). Епідеміологія захворювань пародонта: віковий аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 3: 41-43.

14. Mayo Clinic. (2014). Periodontal disease. More than just gums. 32 (10): ZE01-4.

15. Miech R, Johnston L, O'Malley PM, Bachman JG. (2019). Trends in Adolescent Vaping. N Engl J Med. 381: 1490-1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

16. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48-52.

17. Savichuk NO. (2021). Oral microbiome and its role in maintaining general and dental health. Medical newspaper «Health of Ukraine of the 21st century». 25 (4): 497. URL: http://health-ua.com/article/64438-mkrobom-porozhnini-rota—tajogo-rol-updtrimann-zagalnogo-jstomatologchnogo-.

18. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27-33.

19. Сідельникова ЛФ, Ревенок БА, Мялківський КО. (2016). Гігієнічні і психологічні аспекти підвищення ефективності лікування запальних захворювань пародонта у молоді. Профілактична та дитяча стоматологія. 2 (15): 5-9.

20. Ванханова ТО. (2019). Пасивне паління під час вагітності та його наслідки для новонародженої дитини. Сучасний стан проблеми (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 4 (100): 53-59. https://doi.org/10.15574/SP.2019.100.53

21. WHO. (2021). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. URL: https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/.