• Частота аффективных расстройств у подростков Подольского региона Украины
К содержанию Полный текст статьи

Частота аффективных расстройств у подростков Подольского региона Украины

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.4(76):106-112; doi 10.15574/PP.2018.76.106
Лисица Ю. Н.
Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова, Украина

Аффективные расстройства чрезвычайно распространены у детей подросткового возраста. Прогностически наиболее значительными являются показатели уровня тревожности и спектра депрессивных расстройств.

Цель: исследовать частоту аффективных расстройств у подростков Подольского региона.

Материалы и методы. В исследовании принимали участие 377 учащихся учебных заведений Хмельницкой области в возрасте 12–17 лет, из них 295 девочек и 83 мальчиков. Городских жителей было 64, сельских — 256, в том числе 44 ребенка из школ-интернатов. Личностную и реактивную тревожность у детей оценивали по методике Спилбергера–Ханина, уровень школьной тревожности — при помощи теста Филлипса, количественные показатели спектра депрессивных симптомов — с помощью опросника детской депрессии М. Ковач.

Результаты. Высокая реактивная тревожность (50,01±3,04) выявлена у 43,9% обследованных, умеренная (39,14±3,5) — у 31,1% лиц. Страх самовыражения выявлен у 87% лиц, из них повышенные показатели — у 57% обследованных, высокие — у 30% обследованных школьников. Проблемы и страхи в отношениях с учителями имели место у 75% лиц, из них повышенные показатели — у 52% исследуемых школьников, высокие показатели — у 23%. По методике М. Ковач у 40,4% лиц старшего подросткового возраста (15–17 лет) обнаружили симптомы депрессии, среди них у 37,9% детей из неполных семей, у 16,7% детей из полных семей и у 45,5% сирот; среди подростков 12–14 лет — у 55% лиц, из них у 20,6% полусирот, у 17,7% детей из полных семей и у 61,7% сирот.

Выводы. Высокие показатели личностной и реактивной тревожности, негативный фон в отношениях с учителями у 75% лиц, выявление расстройств депрессивного спектра у 55% школьников в возрасте 12–14 лет и у 37,9% лиц в возрасте 15–17 лет свидетельствуют о необходимости активного адаптивного влияния школьных психологов на поведенческие реакции учеников и работы с родителями и педагогами.

Ключевые слова: подростки, депрессия, личностная, реактивная и школьная тревожность.

ЛИТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Волосовець ОП, Майданник ВГ. (2018). Стан здоров'я дитячого населення — майбутнє країни (частина 1). Здоровье ребенка. 13; 1, 2: 2–23.

2. Бабенко М. (2017). Проблема соматизации тревожных состояний в практике врача-клинициста. Український медичний часопис. 5(121): 117—120.

3. Балакірєва ОМ, Рингач МО, Левін РЯ. та ін. (2014). Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді України. Київ: Український інститут соціальних досліджень: 128.

4. Бурчинський СГ. (2016). Тривожно-депресивні розлади при неврологічній патології: стратегії і можливості фармакотерапії. Український медичний часопис. 5(115): 69—74.

5. Голубчиков МВ, Заболотько ВМ, Кравчук НГ, Стешенко ІЄ, Руденко НГ, Сазонова ІД, Велікдан ВІ. (2017). Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2015–2016 роки. Довідник МОЗ України. Київ: 325.

6. Денисенко ВІ, Нетяженко ВЗ, Вітенко СІ, Денисюк ВО, Гунько ІП, Шмалій ВІ. (2014). Внутрішня медицина та тривожно-депресивні розлади. Вінниця: Консоль: 570.

7. Майданник ВГ, Мітюряєва-Корнійко ІО, Кухта НМ, Гнилоскуренко ГВ. (2017). Вегетативні дисфункції у дітей. Пароксизмальна вегетативна недостатність. Київ:Логос: 300.

8. Матковський ТМ. (2016). Сучасні погляди на розвиток депресивних розладів у підлітків та молоді. III-я всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання та перспективи розвитку медичної допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього підходу» в Україні, м. Київ, 29 листопада — 1 грудня 2016 р.: 43–45.

9. Місюра ОМ, Потаскалова ВС, Хайтович МВ. (2017). Цефалгія та особливості поведінки учнів гімназії: результати факторного аналізу. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства і гінекології. 3(11): 37.

10. Мостова ОП. (2017). Алгоритми виявлення і організації допомоги при розладах психіки і поведінки у дітей. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства і гінекології. 3(11): 44.

11. Овсиенко Н. (2015). Сохранение здоровья женщины в различные возрастные периоды жизни — цель современной гинекологии. Здоров'я України. 1(18): 23–24.

12. Овчаренко ЛС, Шелудько ДН, Вертегел АА. (2017). Взаимосвязь показателей активности регуляторных систем и состояния вегетативной нервной системы у детей с рекуррентными заболеваниями респираторного тракта. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства і гінекології. 3(11): 46–47.

13. Пархоменко ЛК. (2016). Стан здоров'я підлітків України за підсумками 2014–2015 рр. Актуальні питання та перспективи розвитку медичної допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього підходу» в Україні. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Київ, 29 листопада — 1 грудня 2016 р. Київ: 1.

14. Пипа ЛВ, Пілюйко НВ, Філик АВ, Лисиця ЮМ. (2017). Комплексний підхід до раннього виявлення тривожних станів у дітей підліткового віку. Перинатология и педиатрия. 3(71): 87–92. https://doi.org/10.15574/PP.2017.71.87

15. Родионова АН, Долгих ВВ, Колесникова ЛИ, Рычкова ЛВ. (2014). Факторы риска и структура психосоматических расстройств у высокоинтеллектуальных школьников. International journal of experimental education. 1: 90–95.

16. Хайтович МВ, Місюра ОМ. (2016). Сучасні уявлення про епігенетичні механізми розвитку психосоматичгих захворювань у дітей. Актуальні проблеми педіатрії: матеріали XIII з'їзду педіатрів України, м. Київ, 11–13 жовтня: 105–106.

17. Чарльз Венар, Керич Патриция. (2004). Психопатология развития детского и подросткового возраста. Перевод с английского: Е Будакова, А Копытин, А Палий, А Ракитина, С Рысев (науч. редактор А Алексеев). Санкт-Петербург: прайм-ЕВРОЗНАК: 384.

18. Huline-Dickens S. (2014). Clinical Topics in Child and Adolescent Psychiatry: 416.

19. Kessler RC, Avenevoli S, Costello EJ et al. (2012). Prevalence, persistence, and sociodemographic correlates of DSM-IV disorders in the National Comorbidity Survey Replication Adolescent Supplement. Arch Gen Psychiatry. 69(4): 372–282. https://doi.org/10.1001/archgenpsychiatry.2011.160; PMid:22147808 PMCid:PMC3445020

20. Lee SP, Sung IK, Kiv JH et al. (2015). The effec of emotional stress and depression on the prevalence of digestive diseases. J Neurogastroenterol. Motil. 1(2): 273–282. https://doi.org/10.5056/jnm14116; PMid:25779692 PMCid:PMC4398234

Статья поступила в редакцию 25.06.2018 г.; принята в печать 22.11.2018 г.