• Вплив категорії ургентності кесарева розтину на адаптаційні можливості вагітних та роділь

Вплив категорії ургентності кесарева розтину на адаптаційні можливості вагітних та роділь

HEALTH OF WOMAN. 2017.5(121):10–15; doi 10.15574/HW.2017.121.10

Усевич І. А., Колесник В. Л.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Психологічні проблеми під час вагітності та пологів на сьогодні є маловивченою темою сучасного акушерства. Можливості вирішення психологічних проблем, що виникають у випадках екстрених (невідкладних) акушерських ситуацій, майже не використовуються українськими фахівцями через брак знань та вмінь надати кризову психологічну допомогу пацієнткам акушерського профілю.

Мета дослідження: визначення рівня психоемоційного навантаження у вагітних та роділь залежно від категорії ургентності кесарева розтину.

Матеріали та методи. У дослідженні були представлені три основні групи: 1-а група – вагітні, яким був запланований кесарів розтин IV категорії ургентності і у яких в анамнезі відзначена операція кесарева розтину; 2-а група – вагітні, яким був запланований кесарів розтин IV категорії ургентності і у яких в анамнезі не відзначено операції кесарева розтину; 3-я група – вагітні та роділлі, яким була проведена операція I–III категорії ургентності. У контрольну групу увійшли 30 вагітних у терміні 37–41 тиж гестації. Проведені анкетування за шкалами J. Teylor, Ch. Spielberger та САН-тест.

Результати. Напередодні пологів у вагітних відзначається підвищення психоемоційного навантаження, яке можна визначити, використовуючи зазначені вище опитувальники. Просліджується пряма залежність між категорією ургентності кесарева розтину і рівнем психоемоційного навантаження. Також виявлена кореляційна залежність напруження адаптаційних резервів вагітної від наявності перенесеного в анамнезі кесарева розтину.

Заключення. Майже у 50% вагітних у випадках проведення кесарева розтину І–ІІІ категорії ургентності у передопераційний період визначали максимальний рівень психоемоційного навантаження. Вагітні, які в анамнезі перенесли операцію кесарева розтину, більш адаптовані та мають менше психоемоційне навантаження, ніж жінки, яким кесарів розтин проводиться уперше.

Ключові слова: кесарів розтин, психоемоційний стан, вагітність, пологи, шкала Teylor, шкала Spielberger, САН-тест.

Література:

1. Абрамченко В.В. Активное ведение родов : руководство для врачей / В.В. Абрамченко. – СПб. : СпецЛит, 2003. – 664 с.

2. Акушерство : национальное руководство // Под ред. Э.К. Айламазяна, В.И. Кулакова, В.Е. Радзинского, Г.М. Савельевой. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 1200 с.

3. Вейн A.M., Судаков К.В., Левин Я.И. и др. Психосомнические соотношения в условиях хронического эмоционального стресса и методы повышения адаптивных возможностей человека // Стресс и поведение. – М., 2003. – С. 126–127.

4. Гомон Е. С. Психологические аспекты прогноза осложнений в родах // Мать и дитя : материалы V Российского форума. — М., 2003. — С. 56–58.

5. Короткова Н.А. Влияние беременности и родов на возникновение послеродового стресса и психовегетативных нарушений у родильниц: Дисс. … д-ра мед. наук. – М., 2011 – С. 298.6. Кошелева А.Д. Диагностика и коррекция материнского отношения / А.Д. Кошелева. – М., 2000. – 89 с.

7. Мальгина Г.Б. Роль психоэмоционального стресса в период гестации в формировании акушерской и перинатальной патологии / Г.Б. Мальгина // Журн. Акушерства и женских болезней. – 2002. – Т. 39. – Вып. 4. – С. 16–21.

8. Мать и дитя: материалы V Российского форума. – М., 2003. – С. 56–58.

9. Мызгин А.В. Медикализованная модель акушерской помощи – нарушение этических норм / А.В. Мызгин // Биоэтика : федеральный научно-практич. журн. – 2011. – № 1. – С. 37–39.

10. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. – М.,1987.

11. Психика и роды // Под ред. проф. Э.К. Айламазяна. – СПб.: АОЗТ «Яблочко СО», 1996.

12. Психологические тесты / Под ред. Э.Р. Ахмеджанова. – М., 1995.

13. Ромасенко JI.B., Веденяпина О.Ю., Вербина A.B. К характеристике психосоматических отношений у больных нейроциркуляторной дистонией // Психиатрия и психофармакотерапия. – 2002. – Т. 4, № 1.

14. Ряплова Е.А., Лыскина Н.И. Исследование потребности женщин в психологическом сопровождении; Практическая психология. – 2000. – Т. 2. – 62 с.

15. Сорокина Т.Т. Роды и психика. – Минск: ООО «Новое знание», 2003. – 351 с.

16. Судаков К.В. От стресса к стрессу // Качество жизни. Профилактика 2001. – № 1.

17. Шелковникова Н.И. Особенности эмоционального состояния женщин с различными способами родоразрешения. Материалы научно-практической конференции «Ананьевские чтения», 2007 год. – СПб: Издательство Санкт-Петербургского Университета, 2007.

18. Шелковникова Н.И. К проблеме кризисных состояний и их последствий. Материалы научно-практической конференции с международным участием, 31октября–1 ноября 2008 года. – Астрахань: Издательский дом «Астраханский университет», 2008. – С. 79–84.

19. Olin R-M., O’Hara M.W. Postpartum Depression: What We Know // Journal of Clinical Psych. – 2009. – Vol. 65 (12). – P. 1258–1269. https://doi.org/10.1002/jclp.20644; PMid:19827112

20. Rybakowski Janusz. Нейробиологические аспекты теории и практики психотерапии // Archives of Psychiatry and Psychotherapy. – 2001. – Vol. 3, № 4. – P. 79–87.