- Вивчення імуногістохімічних особливостей материнської та фетальної частин плаценти у жінок з хронічним гломерулонефритом і підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл
Вивчення імуногістохімічних особливостей материнської та фетальної частин плаценти у жінок з хронічним гломерулонефритом і підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл
PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.3(55):13–16;doi10.15574/PP.2013.55.13
Вивчення імуногістохімічних особливостей материнської та фетальної частин плаценти у жінок з хронічним гломерулонефритом і підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл
Волошина Т. В., Задорожна Т. Д., Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна
Мета: вивчити імуногістохімічні особливості материнської та фетальної частин плаценти у вагітних з хронічним гломерулонефритом (ХГ) і підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл (АФА).
Пацієнти та методи. Досліджено такі групи: 1-а — плаценти жінок із фізіологічним перебігом вагітності, ІІІ триместр (контроль) — 20 досліджень; 2-а — плаценти жінок із ХГ — 16 досліджень: підгрупа 2а — рівень АФА до 9 ОД — 6 досліджень; підгрупа 2б — рівень АФА понад 9 ОД — 10 досліджень. Для вивчення змін у плаценті у жінок з ХГ використано імуногістохімічні методи: 1) непрямий стрептавідин-пероксидазний метод виявлення мезенхімальних структур методом АВС; 2) непрямий стрептавідин-пероксидазний метод виявлення експресії колагену І типу; 3) непрямий стрептавідин-пероксидазний метод виявлення експресії колагену ІІІ типу.
Результати. Встановлено високу інтенсивність колагену ІІІ типу в стромі ворсин, інтенсивність реакції колагену І типу булла слабкою та вогнищевою в стромі ворсин.
Висновки. У жінок з ХГ і підвищеним рівнем АФА імуногістохімічне дослідження мезенхімального фактора Vimentin виявило зниження рівня експресії останнього на фоні збільшення інтенсивності реакції на колаген ІІІ типу в стромі ворсин, що може пояснювати формування порушень плацентарно-плодового кровотоку.
Ключові слова: хронічний гломерулонефрит, вагітність, антифосфоліпідні антитіла, плацентарна дисфункція, імуногістохімічний метод.
Література:
1. Гладков ІС. 2001. Імунологічні аспекти ФПК. Буковинський медичний вісник: укр наук-практ журнал. 5;4: 45—47.
2. Пахаренко ЛВ. 2003. Гемомікроциркуляторне русло плаценти при хронічній плацентарній недостатності. Галицький лікарський вісник. 1: 86—87.
3. Дашкевич ВЄ, Янюта СМ, Коломійченко ТВ та ін. 2004. Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування. Мистецтво лікування. 4: 22—25.
4. Рогов ВА, Шилов ЕМ, Козловская НЛ. 2004. Хронический гломерулонефрит и беременность. Тер архив. 9: 21—26.
5. Сківка ЛМ. 2004. Імунологія репродукції (курс лекцій). К, НВО Поверхность: 145.
6. Туманова ЛЄ, Хомінська ЗБ, Івасечко ОМ. 2001. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із хронічним гломерулонефритом та гіпотрофією плода. Перинатологія та педіатрія. 4: 5—10.
7. Hill JA, Melling GC, Johnson PM. 2005. Immunohystichemical studies of human uteroplacental tissues from first trimester spontaneous abortion. Am J Obstetrics Gynecology. 173: 90—96. http://dx.doi.org/10.1016/0002-9378(95)90175-2
8. Menu E, Thibault G, Ropert S. 1996. Imumunoactiv products of placenta. Immunoregulatory properties of a low molecular weight compaund obtained from human placental cultures Djian V. Am J Reproductive Immunology. 36: 11—24.