• Ускладнення ендовезикальної корекції міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей

Ускладнення ендовезикальної корекції міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей

Paediatric Surgery.2017.4(57):72-79; doi 10.15574/PS.2017.57.72

Р.А. Наконечний, В.П. Притула, А.Й. Наконечний
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета – зменшити частку ускладнень ендовезикальної корекції міхурово-сечовідного рефлюксу (МСР) у дітей.
Пацієнти і методи. Клінічний матеріал охоплює 270 хворих на одно- та двобічний МСР ІІ–IV ст. віком від 9 місяців до 14 років. Хворим на МСР проводили збір скарг та анамнезу, клінічний огляд, загальноклінічні лабораторні обстеження з оцінкою функціонального стану гломерулярного апарата та ступеня нефросклерозу, УЗД сечовидільних шляхів та сечовідно-міхурових викидів з ефектом Допплера, ретроградну цистографію, екскреторну урографію, динамічну анґіо- та ренографію з 99mTc-DTPA, цистоскопію. На стадії клініко-лабораторної ремісії пацієнтам ендовезикально відновлювали уродинаміку – STING (subureteric injection), HIT (hydrodistention implantation technique), Double HIT, а також, за необхідності, їх комбінації.
Результати. У ранньому післяопераційному періоді 8 (2,96%) пацієнтів мали клініку порушення уродинаміки із загостренням пієлонефриту, які вимагали більш інтенсивної та тривалої парентеральної антибактеріальної терапії – понад три доби. У чотирьох хворих за даними УЗД діагностовано дилатацію сечоводу та чашково-мискової системи (ЧМС) з ознаками обструкції сечових шляхів. Цим пацієнтам виконано ендовезикальне внутрішнє стентування сечоводу та ЧМС JJ-стентом упродовж 1–3 місяців. У двох хворих за даними урорентгенологічного обстеження у пізньому післяопераційному періоді діагностовано обструктивний уретерогідронефроз, який вимагав виконання уретероцистонеостомії. Наведено клінічний випадок мініінвазивного видалення фрагментів конкременту лівого сечоводу після ендовезикального лікування МСР ІІІ ст. в обидва сегменти лівої подвоєної нирки у 3-річної пацієнтки, якій двічі виконано корекцію та успішно ліквідовано ваду. Обструктивні уропатії після введення імплантату під вічко сечоводу виникають у випадках нейромускулярних дисплазій сечових шляхів, які поєднані з фіброзними змінами тканин у зоні сечовідно-міхурового з’єднання.
Висновки. Ендоскопічний метод є оптимальним у лікуванні МСР та його ускладнень у дітей. Однак ендовезикальному лікуванню МСР, як і іншим способам хірургічного втручання, також притаманні різноманітні ускладнення.
Ключові слова: міхурово-сечовідний рефлюкс, ендовезикальне втручання, ускладнення операції, діти.