HEALTH OF WOMAN. 2016.10(116):87–90; doi 10.15574/HW.2016.116.87 
 

Тимчасова інтраабдомінальна екстравазальна транспарієтальна компресія термінального відділу черевної аорти – ключ до зменшення тривалості акушерської кровотечі і об’єму крововтрати

Антонюк-Кисіль В. М., Єнікеєва В. М., Лічнер С. І., Липний В. М., Дрозд В. В.

КЗ «Обласний перинатальний центр» Рівненської обласної ради

Мета дослідження: доповнення ходу хірургічного гемостазу етапом тимчасової інтраабдомінальної екстравазальної компресії термінального відділу черевної аорти (ТІІТЕКТВЧА), який спрямований на зменшення тривалості акушерських кровотеч (АК) та об’єму крововтрати, швидку стабілізацію пацієнтки із запобіганням за можливості гістеректомії.

Матеріали та методи. На базі КЗ «Рівненський перинатальний центр» Рівненської обласної ради за період з 2012 р. до IV кварталу 2016 р. з метою зменшення тривалості АК та об’єму крововтрати була використана ТІІТЕКТВЧА як додаток, як етап хірургічного гемостазу.

В оперовану групу увійшли вагітні віком від 22 років до 38 років. Серед оперованих з використанням методу ТІІТЕКЧА було 2 (20%) вагітні, що вперше народжують, та 8 (80%) вагітних з повторними пологами. Розродження у всіх випадках у даній групі вагітних виконували шляхом кесарева розтину.

Показаннями для проведення даного етапу оперативного втручання були: у 3 (30%) випадках – підозра на патологічну плацентацію, у 4 (40%) вагітних – патологічна плацентація, в 1 (10%) випадку – завмерла внутрішньочеревна 6-місячна вагітність та у 2 (20% ) випадках – передчасне відшарування плаценти. У 6 (60%) випадках оперативне втручання виконували в ургентному порядку. Тільки у 4 (40%) випадках – у плановому.

Результати. Час проведення етапу хірургічного гемостазу з використанням нашої методики становив 25±15 хв. На період перетискання аорти в всіх оперованих пацієнток прямі антикоагулянти не використовували. У всіх 10 (100%) оперованих пацієнток у післяопераційний період неврологічних, артеріальних, венозних дефіцитів у нижніх кінцівках не виявлено. Додаткового лікування не знадобилося. Величина власне операційної крововтрати під час оперативного втручання за даною методикою у поєднанні із доопераційною крововтратою зменшилася в рази. Усі оперовані вагітні виписані у задовільному стані. У 5 (50%) пацієнток вдалося уникнути гістеректомій.

Заключення. Запропонований нами етап операції – ТІІТЕПКТВЧА до тіл хребців поперекового відділу хребта не потребує значного часу для її виконання (5–10 с) після видалення плода із порожнини матки. Для виконання цієї процедури додаткового доступу до термінального відділу аорти, відповідного судинного інструментарію, специфічних знань її не потрібно. Це дає акушеру-гінекологу час для прийняття рішення без нервозності, яка виникає при кровотечі із розрізу матки, а анестезіологу стабілізувати стан пацієнтки за короткий проміжок часу.

Рекомендований нами етап оперативного втручання може бути виконаний за потреби акушером-гінекологом із членів операційної бригади у будь-якому акушерському закладі як в ургентному, так і у плановому порядку. Принцип даної модифікації хірургічного гемостазу може бути використаний за потреби і при інших оперативних втручаннях на органах малого таза у разі загрози або виникнення кровотечі.

Ключові слова: кесарів розтин, патологічна плацентація, тимчасова інтраабдомінальна транспарієтальна екстравазальна компресія термінального відділу черевної аорти, хірургічний гемостаз.

Література: 
1. Баранов И.И.Современные принципы лечения акушерских кровотечений //Вестник Рос. ассоц. акуш.-гинек. – 1999. – № 2. – С. 17–21.

2. Голяновський О.В. Ефективність впровадження комплексу заходів щодо прогнозування, профілактики та терапії акушерських кровотеч /О.Ю. Голяновський // Здоровье женщины. – 2010. – № 1. – С. 114–118.

3. Дикий О.М. Масивні кровотечі в акушерсько-гінекологічній практиці. Досвід лікування /О.М. Дикий, Г.І. Шкоденко, С.В. Капустян, І.М. Скоромець // Медицина невідкладних станів. – 2010. – 5 (30).

4. Егорова Н.А., Добротина А.Ф., Гусева О.И., Загрядская П.П., Струкова В.И. Кровотечения при беременности, в родах и раннем послеродовом периоде. – НН НГМА, 2006. – 79 с.

5. Камінський В.В., Голяновський О.В. Комплексний підхід до хірургічного гемостазу масивної післяпологової кровотечі. – Збірник наукових праць Асоціації акуш.гінекологів Украіни. – К: Інтермед, 2009. – С. 293–298.

6. МОЗ України. Клінічний протокол «Акушерські кровотечі». Наказ від 24 березня 2014 року за № 205.

7. Морозова Н.А.Кровотечения во второй половине беременоности (дородовые) //Новости медицины и фармации. – 2008. – № 253. – С. 70–74.

8. O.Leary J.A. Uterine artery ligacion in the control of poetcesarean hemorrhage // J. Reprod. Med. – 1995. – Vol. 40. – P. 189–193. PMid:7776302