• Стан здоров’я дітей, які перенесли перинатальне гіпоксичне ураження центральної нервової системи
ua До змісту

Стан здоров’я дітей, які перенесли перинатальне гіпоксичне ураження центральної нервової системи

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 1(57):101-104; doi 10.15574/PP.2014.57.101 

Стан здоров'я дітей, які перенесли перинатальне гіпоксичне ураження центральної нервової системи

 

Касян C. М., Тарасова І. В., Клименко Т. М.

Сумський державний університет, медичний інститут, м. Суми, Україна

Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

 

УДК 613.95:616.83

 

 

Мета — вивчити особливості перебігу неонатального періоду в дітей, які перенесли перинатальне гіпоксичне ураження центральної нервової системи (ЦНС); проаналізувати формування віддалених наслідків і соматичного статусу на першому році життя.

 

 

Пацієнти та методи. Проведено дослідження 73 дітей, які перенесли перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС і мали віддалені наслідки цього захворювання, а також 20 здорових доношених новонароджених без перинатальної патології в анамнезі. Усім новонародженим здійснено нейросонографію та доплерографію.

 

 

Результати. Доведено, що внутрішньоматкова гіпоксія та асфіксія в доношених новонароджених створює преморбідний фон для розвитку патологічних станів і хвороб. Висновки. Рівень здоров'я дітей, що перенесли перинатальне ураження ЦНС, достатньо низький, а захворюваність (захворювання органів дихання та травлення, рахіт, гіпотрофія, дисбактеріоз кишечнику, полівалентна алергія, анемія, неврологічні розлади) достовірно частіше зустрічається в цих груп дітей порівняно з дітьми контрольної групи.

 

 

Ключові слова: перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС, захворюваність, діти, доношені новонароджені.

 

 

Література:

1. Знаменская ТК. 2011. Основне проблемы и направления развития неонатологии на современном этапе развития медицинской помощи в Украине. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина 1;1: 5—9.

2. Лапач СН, Чубенко АВ, Бабич ПН.. 2001. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exсel. К, МОРИОН: 408.

3. Мавропуло ТК. 2005. Перинатальні ураження ЦНС у доношених новонароджених (варіанти перебігу при клінічних ознаках гіпоксично-ішемічного ушкодження). Автореф. дис. д. мед. н.: 14.01.10. Харків: 15.

4. Міжнародна статистична класифікація хвороб МКХ+10 (Короткий адаптований варіант для використання в Україні). Центр медстатистики МОЗ України. К. 1998: 307.

5. Нечитайло ЮМ, Нечитайло ДЮ. 2011. Особливості периферичної мікроциркуляції та показників електроенцефалографії в дітей дошкільного віку з перинатальною патологією в анамнезі. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина 1;1: 94—96.

6. Про затвердження клінічного протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим. Наказ МОЗ України від 08.06.2007 р. № 312. — К, 2008: 36.

7. Сміян ІС, Павлішин ГА, Сковронська АО. 2010. Нейрофункціональні методи дослідження та оцінка метаболічного обміну в діагностиці гіпоксичних уражень нервової системи у новонароджених. Перинатология и педиатрия 3(43): 11—13.

8. Суліма ОГ. 2008. Діагностика та лікування асфіксії новонароджених на сучасному етапі. Здоров'я жінки та дитини. Всеукр науковий форум. Зб доповідей. К: 144—147.

9. Шайтор ВМ. 2008. Отдаленные последствия перинатального повреждения нервной системы у детей (нейрофизиологические механизмы, ранняя диагностика и лечение). Дис д мед н: 14.00.09. СПб: 296.