• Роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатальних ускладнень у вагітних високого ризику 

Роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатальних ускладнень у вагітних високого ризику 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2016.1(65):33-36;doi 10.15574/PP.2016.65.33 
 

Роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатальних ускладнень у вагітних високого ризику 
 

Камінський В. В., Коломійченко Т. В., Бойчук О. Г., Яроцька Ю. О., Корнієнко С. М.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ 
 

Мета – встановити роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатальних ускладнень у вагітних високого ризику. 
 

Пацієнти та методи. Обстежено 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій із гепатобіліарними порушеннями (основна група), 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій без таких порушень (група порівняння) і 50 соматично здорових жінок із неіндукованою вагітністю (контрольна група) у терміні гестації 14–16 тижнів. Вміст L-аргініну в крові визначено за допомогою фотометричного методу, в основу якого покладено реакцію L-нафтола з гіпобромідним реактивом. Рівень гомоцистеїну визначено методом ферментативної циклічної реакції, за допомогою набору Diasyis (Німеччина) з використанням аналізатора Respons 920 (Німеччина) за методикою виробника. Для кількісного визначення плацентарного фактора росту людини (PLGF) в зразках плазми крові використано імунохімічний метод з електрохемілюмінесцентною детекцією (ECLIA).

 

Результати. Для визначення ролі порушень регуляції судинного гомеостазу у виникненні ускладнень вагітності при печінкових порушеннях в основній групі виділено 2 підгрупи: 1-ша – 9 жінок із суттєвими акушерськими й перинатальними порушеннями (викидні та завмерлі вагітності, прееклампсія тяжкого ступеня, декомпенсований дистрес плода), 2-га – 31 жінка без таких порушень. Встановлено, що вагітність після програм допоміжних репродуктивних технологій проходила з особливо тяжкими ускладненнями в тих жінок із гепатобіліарними порушеннями, в яких вже на початку вагітності формування і розвиток плаценти відбувались в умовах ендотеліальної дисфункції (зниження рівня L-аргініну до 39,8±2,0 проти 45,8±1,6 ммоль/л у жінок без суттєвих порушень гестаційного процесу, p<0,05), негативної дії гомоцистеїну (підвищення до 7,4±0,44 проти 6,4±0,36 мкмоль/л, p<0,05), порушень процесів ангіогенезу (зниження рівня PlGF крові 70,5±11,9 проти 103,7±9,8 пг/мл, p<0,05). Отже, ці фактори можуть бути ранніми прогностичними маркерами тяжких акушерських і перинатальних порушень при індукованій вагітності в жінок із гепатобіліарними порушеннями.

 

Висновки. В умовах гомеостатичного дисбалансу в даної категорії жінок порушення ендотелію та факторів судинної регуляції лежать в основі патогенезу репродуктивних, акушерських і перинатальних ускладнень, що є теоретичною передумовою для розробки патогенетично обґрунтованого комплексу профілактики й лікування, спрямованого на корекцію виявлених порушень.

 

Ключові слова: вагітність, допоміжні репродуктивні технології, печінка, акушерські ускладнення, ендотелій.

 

Література:

1. Бойчук О.Г. Поліморфні варіанти гену ендотеліальної NO синтетази у жінок з безпліддям та порушеннями гепато-біліарної системи / О.Г. Бойчук // Вісник Вінницького національного медичного університету. — 2015. — № 1 (Т. 19). — С. 74—77.

2. Дашкевич В.Е. Болезни печени и беременность / В.Е. Дашкевич // Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии. — Київ : Здоров'я, 2000. — С. 249—258.

3. Ермолов С.Ю. Дисфункция эндотелия печеночных гемокапилляров: оценка и коррекция гемодинамики в терапии хронических заболеваний печени / С.Ю. Ермолов, В.Г. Радченко, А.В. Шатров. — Санкт-Петербург, 2000. — 117 с.

4. Комиссарова Ю.В. Трубно-перитонеальное бесплодие: клиническое значение определения сосудисто-эндотелиального фактора роста в прогнозировании синдрома гиперстимуляции яичников / Ю.В. Комиссарова, Л.Н. Кузьмичев // Акушерство и гинекология. — 2010. — №4. — С. 50—54.

5. Матякубова С.А. Коррекция дисфункции эндотелия у женщин группы риска развития гестационной гипертензии / С.А. Матякубова // Архивъ внутренней медицины. — 2015. — №3. — С. 26—29.

6. Мурашко Л.Е. Содержание гомоцистеина, фолатов и витамина В12 в крови беременных с преэклампсией / Л.Е. Мурашко, Л.З. Файзуллин, Ф.С. Бадоева // Акушерство и гинекология. — 2012. — № 4. — С. 22—25.

7. Оценка состояния сосудистого эндотелия при различных акушерских патологиях / М. Пальцев, Л. Волкова, Е. Пальцева, О. Аляутдина // Врач. — 2011. — № 5. — С. 86—87.

8. Петрищев Н.Н. Дисфункция эндотелия. Причины, механизмы, фармакологическая коррекция / Н.Н. Петрищев. — Санкт-Петербург : ИИЦ ВМА, 2007. — 296 с.

9. Подольський В.В. Застосування сучасних допоміжних репродуктивних технологій та їх значення для вирішення питань репродуктивного здоров'я / В.В. Подольський, Н.І. Раковська, В.М. Бадюк // Здоровье женщины. — 2009. — № 40 (4). — С. 175—179.

10. Ратникова Л.И. Значение оксида азота в повреждении гепатоцитов при патологии печени / Л.И. Ратникова, И.В. Мельников // Эпидемиология и инфекционные болезни. — 2002. — №4. — С. 50—54.

11. Романенко Т.Г. Профилактика преэклампсии у беременных с патологией печени / Т.Г. Романенко, Г.Н. Жалоба, О.В. Морозова // Здоровье женщины. — 2009. — № 3. — С. 74—76.

12. Рудакова Е.Б. Вспомогательные репродуктивные технологии. Проблемы потерь беременности / Е.Б. Рудакова, И.В. Бесман // Лечащий врач. — 2010. — № 3. — С. 46—48.

13. Decreased expressions of vascular endothelial growth factor and visfatin in the placental bed of pregnancies complicated by preeclampsia / S.C. Kim, J.K. Joo, D.S. Suh [et al.] // Journal of Obstetrics and Gynaecology Research. — 2012. — № 4 (38). — P. 665—673. http://dx.doi.org/10.1111/j.1447-0756.2011.01773.x; PMid:22380724

14. Endothelial dysfunction after pregnancy-induced hypertension / A.C. Henriques, F.H. Carvalho, H.N. Feitosa [et al.] // Int. J. Gynaecol. Obstet. — 2014. — № 3 (124). — P. 230—234. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijgo.2013.08.016; PMid:24326066

15. Hon W.M. Nitric oxide in liver diseases / W.M. Hon, W.H. Lee, H.E. Khoo // Annals of the New Jork Academy of sciences. — 2002. — Vol. 962. — С. 278—295.

16. Panther E. Liver diseases in pregnancy / E. Panther, H.E. Blum // Dtsch. Med. Wochenschr. — 2008. — № 133 (44). — Р. 2283—2287. http://dx.doi.org/10.1055/s-0028-1091273; PMid:18946855