• Роль корекції мікробіоти у комплексному лікуванні вагітних з герпесвірусною інфекцією 

Роль корекції мікробіоти у комплексному лікуванні вагітних з герпесвірусною інфекцією 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2016.4(68):22-25; doi 10.15574/PP.2016.68.22 
 

Роль корекції мікробіоти у комплексному лікуванні вагітних з герпесвірусною інфекцією 
 

Аношина Т. М. 
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна 
 

Актуальність. Дисбіотичні порушення і генітальний герпес часто зустрічаються в жінок дітородного віку, що обумовлює актуальність підвищення ефективності лікування цих станів.


Мета — оцінити ефективність застосування пробіотиків у комплексі лікувально-профілактичних заходів для вагітних із герпесвірусною інфекцією. Пацієнти та методи. Основна група — 30 вагітних із герпесвірусною інфекцією, в яких застосовано комплекс профілактики з включенням пробіотика Флоріум, що містить 4 штами лактобактерій, група порівняння — 30 вагітних із веденням вагітності згідно з протоколами МОЗ України. У дослідженнях мікроекології піхви використано мікроскопічні та культуральні методи обстеження. Ступінь порушень біоценозу кишечнику оцінено культурологічним методом за стандартними методиками.


Результати. На тлі зростання домінантної флори (збільшення вмісту біфідо- та лактобактерій) у кишечнику відмічалося зниження умовно-патогенної (гемолітичної ешерихія колі, протею, золотистого стафілококу, клебсієли та грибів роду Кандида). У 3 рази зменшилася частота скарг (здуття, дискомфорт, закрепи, слиз у випорожненнях). Поліпшився мікробний пейзаж піхви: у 3 рази зросла частота висівання лактобактерій, зменшилась частота висівання патогенної і умовно-патогенної флори (стафілококу золотистого та гемолітичного, гарднерел, хламідій, уреоплазми, мікоплазми та грибів роду Кандида). У 2–3 рази зменшилась частота скарг на клінічні прояви (надмірні піхвові виділення, свербіж, набряк і гіперемія слизової). Про поліпшення умов розвитку гестаційного процесу свідчило зниження майже у 2 рази частоти плацентарної недостатності та прееклампсії, а відповідно — і дистресу плода.


Висновки. Отримані результати про ефективність та безпечність використання пробіотиків у комплексному лікуванні вагітних із герпесвірусною інфекцією дають змогу рекомендувати їх до застосування в жіночих консультаціях та родопомічних закладах.


Ключові слова: вагітність, дисбіоз, герпесвіруси, пробіотики, лікування.


Література

1. Гопчук О.М. Пробіотики: сучасний погляд на терапевтичну ефективність / О.М. Гопчук, Т.В. Герасимова, О.В. Морозова // Медицинские аспекты здоровья женщины. — 2015. — № 6 (92). — С. 56—61.

2. Гопчук О.М. Стратегія впливу на вагінальний біоценоз у жінок груп ризику / О.М. Гопчук, О.В. Морозова // Здоровье женщины. — 2015. — № 6. — С. 81-83.

3. Диагностика и терапия бактериального вагиноза при беременности / К.В. Шалепо, В.В. Назарова, Ю.Н. Менухова [и др.] // Педиатрия. — 2014. — № 3. — С. 88—95.

4. Пробіотики і пребіотики : загальні практичні рекомендації Всесвітньої гастроентерологічної організації (2011) // Ліки України. — 2012. — № 7 (163).

5. Сидорова И.С. Современные способы лечения инфекции нижнего отдела половых путей у женщин / И.С. Сидорова, Х.А. Белопольская // Вестник РАМН. — 2012. — № 4. — С. 4—10.

6. Физиологическое значение кишечной микрофлоры / С.Ю. Кучумова, Е.А. Полуэктова, А.А. Шептулин, В.Т. Ивашкин // Российский журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2011. — Т. 21, № 5. — С. 17—27.