• Роль гіперпролактинемії в генезі стресс-індукованого безпліддя і можливості її корекції

Роль гіперпролактинемії в генезі стресс-індукованого безпліддя і можливості її корекції

HEALTH OF WOMAN. 2017.6(122):31–39

Татарчук Т. Ф., Косей Н. В., Регеда С. І., Яроцька Н. В., Горохова Г. О.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ

Була проведена оцінка ефективності лікування первинного стрес-індукованого безпліддя із застосуванням комплексної терапії, спрямованої на корекцію психоемоційного стану та вторинної гіперпролактинемії у 72 пацієнток у віці від 24 до 40 років з репродуктивними планами (38 жінок основної групи і 34 – групи порівняння). 30 здорових жінок склали контрольну групу. До лікування дослідження гормонального гомеостазу показали зниження середнього рівня гіпофізарних гормонів, досить низькі середні концентрації естрадіолу і прогестерону, помірно підвищений рівень пролактину і знижені показники товщини ендометрія у всіх пацієнток. Підвищений рівень особистісної та реактивної тривожності також відзначався у більшості жінок. Крім антистресорної терапії із застосуванням фенібуту і мебекару, пацієнтки основної групи отримували м'який дофаміноміметик Циклодинон®, який сприяє пригніченню секреції пролактину і нормалізації функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Пацієнтки групи порівняння отримували тільки антистресорну терапію. Уже через 3 місяці після початку комплексної антистресорної терапії в обох групах знизився рівень реактивної тривожності, і меншою мірою – особистісної тривожності. Динаміка відновлення гормонального гомеостаз в групах значно відрізнялася. Так, найбільш значне зниження середньої концентрації пролактину та підвищення синтезу фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу і прогестерону в сироватці крові відзначалося в основній групі. У ній же відзначено збільшення товщини ендометрія. У групі порівняння, де застосовувалася тільки антистресорна терапія, спостерігалася лише тенденція без повної нормалізації. Протягом трьох років після курсу лікування вагітність настала у 32 (94,11%) пацієнток основної групи, і лише у 17 (50%) – групи порівняння. З результатів дослідження можна зробити висновок про високу ефективність комбінації антистресорної і дофамінергічної терапії. Отже, можна рекомендувати призначення дофамінергічних фітопрепаратів, зокрема Циклодинону, на тлі антистресорної терапії пацієнткам зі стрес-індукованим безпліддям з метою корекції психосоматичних порушень і підвищення клінічної частоти вагітності.

Ключові слова: стрес, безпліддя, тривожність, Циклодинон®.

Література:

1. Паращук Ю.С. Безплідність у шлюбі: навч. посібник / Ю.С. Паращук, О.І. Каліновська, М.Г. Грищенко, В.Ю. Паращук. – Харків: ХНМУ. – 2014. – 124 с.

2. Louis G.M., Lum K.J., Sundaram R., et al. «Stress reduces conception probabilities across the fertile window: evidence in support of relaxation». Fertil Steril 95 (2011): 2184–9. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2010.06.078; PMid:20688324 PMCid:PMC2975045

3. Piekarski D.J., Zhao S., Jennings K.J., et al. «Gonadotropin-inhibitory hormone reduces sexual motivation but not lordosis behavior in female Syrian hamsters (Mesocricetus auratus)». Hormones and Behavior 64 (2013): 501–10. https://doi.org/10.1016/j.yhbeh.2013.06.006; PMid:23827890 PMCid:PMC3955721

4. Sanders R. «Blocking hormone could eliminate stress-induced infertility». Berkeley news online, Jan 12, 2015. Available from: [http:// news. berkeley. edu/ 2015/01/12/blocking-hormone-couldeliminate-stress-induced-infertility/], last accessed Nov 15, 2016.

5. Sato Y., Suzuki N., Horita H., et al. «Effects of long-term psychological stress on sexual behavior and brain catecholamine levels». Journal of Andrology 17 (1996): 83–90. PMid:8723430

6. Son Y.L., Ubuka T., Millar R.P., et al. «Gonadotropin-inhibitory hormone inhibits GnRH-induced gonadotropin subunit gene transcriptions by inhibiting AC/cAMP/PKA-dependent ERK Pathway in L[beta]T2 cells». Endocrinology 153 (2012): 2332–43. https://doi.org/10.1210/en.2011-1904; PMid:22374973

7. Anna C. Geraghty, Sandra E. Muroy, Sheng Zhao, et al. Knockdown of hypothalamic RFRP3 prevents chronic stress-induced infertility and embryo resorption. University of California. Berkeley, United States. Canadian Institute for Advanced Research, Canada.

8. Батаршев А.В. Базовые психологические свойства и самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике. – СПб.: Издательство «Речь», 2005. – С. 44–49.

9. Диагностики эмоционально-нравственного развития /Ред. и сост. И.Б. Дерманова. – СПб.: Издательство «Речь», 2002. – С. 124?126.

10. Практикум по психологии состояний: Учебное пособие / Под ред. проф. О.А. Прохорова. СПб: Издательство «Речь», 2004. – С. 121–122.

11. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме. – М.: Медгиз, 1960.

12. Морозов В.Н. К современной трактовке механизмов стресса / В.Н. Морозов, А.А. Хадарцев // ВНМТ. – 2010. – № 1.

13. Paton A., Harley R., Harvey T. «Editorial». Vitex: A Newsletter for Lamiaceae & Verbenaceae Research 1 (2000), available from: [http: //www. kew. org/ data/ vitex/jan00.pdf], last accessed Nov 15, 2016.

14. Merz P.G., Gorkow C., Schrodter A., et al. «The effects of a special Agnus castus extract (BP1095E1) on prolactin secretion in healthy male subjects». Exp Clin Endocrinol Diabetes 104.6 (1996): 447–53. https://doi.org/10.1055/s-0029-1211483

15. Berger D., Schaffner W., Schrader E., et al. «Efficacy of Vitex agnus castus L. extract Ze 440 in patients with pre-menstrual syndrome (PMS)». Arch Gynecol Obstet 264.3 (2000): 150–3. https://doi.org/10.1007/s004040000123; PMid:11129515

16. Schellenberg R. «Treatment for the premenstrual syndrome with agnus castus fruit extract: prospective, randomised, placebo controlled study». British Medical Journal 322.7279 (2001): 134–7. https://doi.org/10.1136/bmj.322.7279.134; PMid:11159568 PMCid:PMC26589

17. Milewicz, A., Gejdel, E., Sworen, H., et al. «Vitex agnus castus extract in the treatment of luteal phase defects due to latent hyperprolactinemia. Results of a randomized placebo-controlled double-blind study». Arzneimittelforschung 43.7 (1993): 752–6. PMid:8369008

18. Дмитриева Т.Б., Дроздов А.З., Коган Б.М. Основные неспецифические системы, адаптирующие организм к острому и хроническому стрессу. Психиатрия чрезвычайных ситуаций. Руководство. – М., 2004. – С. 8–41.

19. Балаболкин М. И. Эндокринология / М.И. Балаболкин. – М.: Медицина, 1989. – 416 с.

20. Вакс В.В. Гиперпролактинемия: причины, клиника, диагностика и лечение / В.В. Вакс // Consilium medicum. – 2001. – Т. 3, № 11. – С. 516–525.

21. Дзеранова Л.К. Макропролактинемия / Л.К. Дзеранова, К.И. Табеева, Н.П. Гончаров и др. // Проблемы репродукции. – 2005. – № 11(2). – С. 60–65.

22. Colao A., di Sarno A., Pivonello R., et al. «Dopamine receptor agonists for treating prolactinomas». Expert Opin Investig Drugs 11.6 (2002): 787–800. https://doi.org/10.1517/13543784.11.6.787; PMid:12036422

23. Delitala G. Hyperprolactinaemia: causes, biochemical diagnosis and tests of prolactin secretion. Clinical Endocrinology ed. by A. Grossman. Oxford (1992): 123–47.

24. Molitch M.E. «Disorders of prolactin secretion». Endocrinol Metab Clin North Am 30.3 (2001): 585–610. https://doi.org/10.1016/S0889-8529(05)70203-6

25. Olukoga A.O. «Macroprolactinaemia is clinically important». J Clin Endocrinol Metab 87.10 (2002): 4833–4. https://doi.org/10.1210/jc.2002-020936; PMid:12364483

26. Schlechte J.A. «Editoral: the macroprolactin problem». J Clin Endocrinol Metab 87.12 (2002): 5408–9. https://doi.org/10.1210/jc.2002-021617; PMid:12466326

27. Toldy E., Zoltan L., Szabolcs I. «Hyperprolactinemia». Endocrine 22.3 (2003): 267–73.

28. Акмаев И.Г. Нейроиммуноэндокринология: истоки и перспективы развития / И.Г. Акмаев // Усп. физиол. наук. – 2003. – Т. 34, № 4. – С. 4–15.

29. Шаляпина В.Г. Реактивность гипофизарно-адренокортикальной системы на стресс у крыс с активной и пассивной стратегиями поведения / В.Г. Шаляпина, В.В. Ракицкая // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. – 2003. – Т. 89, № 5. – C. 585–590.

30. Aguilera G., Kiss A., Liu Y., Kamitakahara A. Stress 10.2 (2007): P. 153–61. https://doi.org/10.1080/10253890701391192; PMid:17514584

31. Ben-Jonathan N., Liby K., McFarland M., Zinger M. «Prolactin as an autocrine/paracrine growth factor in human cancer». Trends Endocrinol Metab 13.6 (2002): 245–50. https://doi.org/10.1016/S1043-2760(02)00603-3

32. Hinuma S., Shintani Y., Fukusumi S., et al. «New neuropeptides containing carboxy-terminal RFamide and their receptor in mammals». Nat Cell Biol 2.10 (2000): 703–8. https://doi.org/10.1038/35036326; PMid:11025660

33. Tsutsui K., Saigoh E., Ukena K., et al. «A novel avian hypothalamic peptide inhibiting gonadotropin release». Biochem Biophys Res Commun 275.2 (2000): 661–7. https://doi.org/10.1006/bbrc.2000.3350; PMid:10964719

34. Yin H., Ukena K., Ubuka T., Tsutsui K. «A novel G protein-coupled receptor for gonadotropininhibitory hormone in the Japanese quail (Coturnix japonica): identification, expression and binding activity». J Endocrinol 184.1 (2005): 257–66. https://doi.org/10.1677/joe.1.05926; PMid:15642802

35. Серов В.Н. Диагностика гинекологических заболеваний с курсом патологической анатомии / В.Н. Серов, И.Н. Звенигородский. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2003. – 139 с.

 

Зміст журналу Текст статті