• Репродуктивний анамнез жінок із післяпологовими гнійно-септичними ускладненнями

Репродуктивний анамнез жінок із післяпологовими гнійно-септичними ускладненнями

HEALTH OF WOMAN. 2017.6(122):65–68; doi 10.15574/HW.2017.122.65

Пирогова В. І., Фейта Ю. Р.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Післяпологові гнійно-септичні ускладнення є однією із головних причин материнських втрат, саме тому вони продовжують зберігати свою актуальність та пріоритетність у сучасному акушерстві. Частота даної патології залишається стабільно високою і обтяжує перебіг післяпологового періоду у 5–26% випадків. У більшості випадків післяпологові гнійно-септичні ускладнення спричинені не однією, а декількома причинами, які можуть діяти одночасно або послідовно і найчастіше зумовлені поєднанням медичних і соціальних факторів. Саме це визначає необхідність ретельного аналізу репродуктивного анамнезу жінок, післяпологовий період у яких перебігав із ускладненнями гнійно-септичного характеру, з метою виділення факторів ризику розвитку цих ускладнень.

Мета дослідження: вивчення можливостей формування груп високого ризику на підставі аналізу репродуктивного анамнезу у жінок із післяпологовими гнійно-септичними ускладненнями як частини профілактичних заходів.

Матеріали та методи. Відповідно до мети даного наукового дослідження було проведено детальний ретроспективний аналіз анамнестичних даних історій хвороб 89 жінок (основна група) із післяпологовими септичними ускладненнями. З них 58 жінок із післяпологовими гнійно-септичними ускладненнями, які були розроджені через природні пологові шляхи, та 31 жінка із післяпологовими гнійно-септичними ускладненнями, розродження яких відбувалось шляхом кесарева розтину. У контрольну групу увійшли 40 породіль із неускладненим перебігом післяпологового періоду.

Результати. Установлено, що у групі жінок із післяпологовими ускладненнями переважали повторновагітні (особливо після розродження шляхом кесарева розтину). Привертає увагу вагомий відсоток порушень менструального циклу та ранній початок статевого життя в анамнезі в основній групі. Аналіз перенесених захворювань засвідчив значну частоту запальних захворювань жіночих статевих органів, патології шийки матки, хронічного тонзиліту, хронічного пієлонефриту, циститу, анемії в анамнезі в основній клінічній групі. Значним був відсоток жінок із патологією щитоподібної залози. Достовірно вищою була частота вагітностей з негативними наслідками в анамнезі, наявності гінекологічної патології, оперативних втручань та порушень мікробіоценозу піхви до та під час вагітності у жінок з післяпологовими гнійно-септичними ускладненнями.

Поєднання двох або більше визначених факторів, особливо у жінок з екстрагенітальною патологією та перенесеними інфекційними захворюваннями в анамнезі, значно збільшує ризик гнійно-септичних ускладнень у післяпологовий період.

Заключення. Як переконливо свідчать результати наведеного аналізу, на етапі прегравідарної підготовки слід виділяти окрему групу високого ризику розвитку післяпологових гнійно-септичних ускладнень для розроблення індивідуального плану діагностичних та лікувально-профілактичних заходів з метою попередження даної патології.

Ключові слова: післяпологові гнійно-септичні ускладнення, фактори ризику, репродуктивний анамнез.

Литература

1. Бактериальный сепсис во время беременности: Руководство королевского колледжа акушеров и гинекологов (Великобритания, 2012) // Репродуктивная эндокринология. – 2012. – № 5. – С. 76–81.

2. Вдовиченко Ю.П. Повторний кесарів розтин: діагностика і профілактика перинатальної патології, відновлення репродуктивного здоров’я / Ю.П. Вдовиченко, І.М. Шлапак // Здоровье женщины. – 2015. – № 3. – С. 153–155.

3. Долгошапко О.Н. Синдром системного воспалительного ответа в акушерстве / О.Н. Долгошапко // Здоров’я України. Темат. номер: Гінекологія. Акушерство. Репродуктологія. – 2012. – № 1. – С. 44–46.

4. Основы репродуктивной медицины. Практ. руководство / под ред. В.К. Чайки. – Д.: Альматео, 2011. – С. 275–321.

5. Роль висхідної інфекції у вагітних з екстрагенітальною патологією / О.М. Мокрик, Ю.В. Давидова, К.Г. Апресова, А.О. Огородник // Здоровье женщины. – 2012. – № 1. – С. 134–136.

6. Роль эндотоксина а диагностике осложнений послеродового периода/ О.И. Шестакова, Л.А. Подрез, И.И. Баранов, А.В. Пырегов// Акушерство и гинекология. – 2011. – № 6. – C. 53–57.

7. Скрипченко Н.Я. Профілактика та лікування гнійно-септичних ускладнень у післяпологовому періоді у жінок із пологовою травмою / Н.Я. Cкрипченко, О.М. Павлова // Репродуктивная эндокринология. – 2014. – № 5. – С. 33–36.

8. Ткаченко Р.А. Современная профилактика, диагностика и лечение послеоперационных инфекций в акушерстве и гинекологии / Р.А. Ткаченко, В.В. Каминский// Здоров’я України. Темат. номер: Гінекологія. Акушерство. Репродуктологія. – 2014. – № 4. – С. 32–33.

9. Чурилов А. Современные аспекты кесарева сечения у беременных с инфекционным риском / А. Чурилов, Л. Бутина // З турботою про жінку. – 2011. – № 3. – С. 3–6.

10. Al-Ostad G. Incidence and risk factors of sepsis mortality in labor, delivery and postpartum: a population-based study on 5 million births / G. Al-Ostad, A. Kezouh, H. Abenhaim // Am. J. Obstet. Gynecol. – 2015. – Vol. 212, № 1. – P. 241–242. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2014.10.521

11. Anbazhagan A. Postpartum pyrexia / A. Anbazhagan, A. Harper // Obstet., Gynaecol. Reproduct. Med. – 2015. – Vol. 25, № 9. – P. 249–254. https://doi.org/10.1016/j.ogrm.2015.06.004

12. Bamfo J.E.A.K. Managing the risks of sepsis in pregnancy / J.E.A.K. Bamfo // Best Practice & Research: Clinical Obstetrics and Gynaecology. – 2013. – Vol. 27, № 4. – P. 583–595. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2013.04.003; PMid:23639681

13. Cox S. Urogaecological complications in pregnancy: an overview / S. Cox, F. Reid // Obstet., Gynaecol. Reproduct. Med. – 2015. – Vol. 25, № 5. – P. 123–127. https://doi.org/10.1016/j.ogrm.2015.02.002

14. Frise C.J. Management of the critically-ill obstetric patient / C.J. Frise, M.C. Frise, C. Nelson-Piercy // Obstet., Gynaecol. Reproduct. Med. – 2015. – Vol. 25, № 7. – P. 188–194. https://doi.org/10.1016/j.ogrm.2015.04.002

15. New WHO guidance on prevention and treatment of maternal peripartum infections / M. Bonet, O.T. Oladapo, D.N. Khan [et al.] // Lancet Global Health. – 2015. – Vol. 3, № 11. – P. 667–668. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(15)00213-2

16. Nicoll A. Community-acquired genital tract infection and pregnancy / A. Nicoll, P.F.W. Chien, T. Mahmood // Obstet., Gynaecol. Reproduct. Med. – 2012. – Vol. 22, № 9. – P. 248–253. https://doi.org/10.1016/j.ogrm.2012.06.005