ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№4_2013

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online); ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Назаренко Л. Г.

Актуальні уявлення щодо прогнозування, діагностики, корекції аномалій пологової діяльності (оглядова стаття).

12

Проблема аномалій скорочувальної діяльності матки (СДМ) актуальна у світі скрізь і завжди, оскільки частота цієї патології залишається на стабільно високому рівні, є основним джерелом несприятливих акушерських і перинатальних наслідків, фатальних подій, що визначає її практичну й наукову значимість. У статті наведені сучасні підходи й методи діагностики, профілактики й регуляції неефективної СДМ, представлені актуальні шляхи подолання акушерської агресії за рахунок персоналізованого керування ризиками.

Ключові слова: пологи, скорочувальна активність, індукція, преіндукція.

 

 

Современные достижения и перспективы сохранения женского здоров’я.

19

 

 

Медичний форум у Львові.

20

 

 

Спиридонова Н. В.

Информационное письмо. О клинических преимуществах применения препарата Полижинакс в акушерстве и гинекологии.

21

 

 

Арбузова С. Б., Астахов В. М., Ніколенко М. І.

Стратегія пренатального скринінгу вродженої та спадкової патології в умовах реформування перинатальної допомоги.

23

Сучасні досягнення пренатальної діагностики дозволяють виявити широкий спектр вродженої та спадкової патології вже на ранніх термінах вагітності при виборі оптимальної стратегії та стандартизації кожного етапу обстеження, функціонуванні системи відповідної підготовки кадрів, контролю якості й аудиту результатів. У роботі на підставі результатів власного 12-річного досвіду проведення пренатального генетичного скринінгу І триместра визначено необхідні організаційні умови його ефективності.

Ключові слова: допологова діагностика, пренатальний генетичний скринінг, вроджені вади розвитку, хромосомна патологія.

 

 

Кондратюк В. К., Майдан І. С., Горбань Н. Є.

Недостатність магнію та вагітність (аспекти патогенезу, клініки, фармакологічної корекції).

26

У даній роботі наведено аналіз основних ланок патогенезу, особливостей клінічного перебігу та раціональної, науково обґрунтованої медикаментозної корекції великого спектра порушень фізіологічного стану у жінок як на етапі прегравідарної підготовки, так і під час вагітності, пологів та лактації, викликаних дефіцитом магнію в організмі. З позицій доказової медицини доведено важливу роль даного мікроелемента у формуванні сприятливого психосоматичного фону у майбутніх матерів та поперед-женні виникнення серйозних перинатальних ускладнень.

Ключові слова: магній, вагітність, прегравідарна підготовка, гіпомагніємія.

 

 

Палій І. Г.

Токсичний вплив антибіотиків на печінку. Правда чи міф?

30

 

 

Магась Т. А., Логінова Є. О., Воробйова Л. І.

Сучасні аспекти цервікальної цитології (огляд).

34

Соціальний аспект динаміки захворюваності на рак шийки матки (РШМ) в Україні робить актуальним питання його профілактики. Цитологічний скринінг є ефективним та доступним методом виявлення РШМ та передракових станів. Еволюція уявлень про патогенез РШМ та роль вірусу папіломи людини у цьому процесі стали передумовами до створення Термінологічної системи Bethesda для оцінки церві- кальних зразків. Розглянуті питання відповідності окремих термінологічних одиниць, що використовуються в різних класифікаціях, показана доцільність використання нової класифікації в Україні.

Ключові слова: шийка матки, цитологічний скринінг, термінологія, система Bethesda.

 

 

Бенюк В. О., Медведь В. І., Никонюк Т. Р., Коваль С. Д.

Особливості ведення післяпологового періоду при гестаційній варикозній хворобі.

39

Ліотон-1000 гель у комбінації з еластичною компресією є ефективним і безпечним методом лікування хронічної венозної недостатності (ХВН) у післяпологовий період і профілактики тромботичних ускладнень. Застосування Ліотону не має протипоказань у післяпологовий період; відсутність системного впливу дозволяє використовувати його в період лактації. Легкість застосування, зменшення суб’єктивних відчуттів і клінічних проявів визначають пріоритетність використання Ліотон-1000 гелю при лікуванні ХВН у післяпологовий період.

Ключові слова: хронічна венозна недостатність, Ліотон-1000 гель.

 

 

Романенко Т. Г., Чайка О. И.

Пренатальная диагностика в практике акушера-гинеколога.

44

 

 

Макаренко М. М., Говсеев Д. А., Аксенов В. Б.

Эффективная методика при кровотечениях во время кесарева сечения (РЕНИС II – ремоделирование нижнего сегмента матки).

48

Статья посвящена проблематике кровотечений в акушерстве. Авторы описывают позитивные и негативне стороны традиционных методик и раскрывают суть метода остановки кровотечений, который применяется на практике в родильном доме № 5 города Киева. Метод зарекомендовал себя, как высокоэффективный способ, позволяющий добиться значительных успехов в сохранении матки при гипотонии и предлежании плаценты.

Ключевые слова: кровотечения в акушерстве, 5-й роддом, потеря крови при кесаревом сечении.

 

 

Лебедюк В. В., Захарченко Л. Г.

Досвід застосування гепатопротекторів у профілактиці гестозів.

50

Проведено профілактичне лікування гепатопротектором Енерлів®. Установлено, що включення препарату Енерлів® сприяє профілактиці прееклампсії, дозволяє знизити тяжкість її перебігу і покращити наслідки вагітності і пологів.

Ключові слова: профілактика, Енерлів®.

 

 

Ісламова О. В.

Значення дослідження рН сечі у клінічній практиці.

54

Проведено аналіз значення рН сечі у клінічній практиці для діагностики патології нирок і сечовивідних шляхів, а також при лікуванні інфекції сечової системи і сечокам’яної хвороби.

Ключові слова: рН сечі, інфекція сечової системи, сечокам’яна хвороба.

 

 

Голяновскій О. В., Ковальчук Є. В.

Сучасні аспекти пригнічення лактації в післяабортний і післяпологовий періоди.

56

Проведено дослідження з визначення ефективності нового агоніста дофамінових рецепторів хінаголіду з метою пригнічення лактації в післяабортний і післяпологовий періоди у жінок з акушерською патологією. Встановлено високу ефективність препарату, незначна кількість побічних ефектів, що дозволяє його вважати одним з препаратів вибору для пригнічення лактації при акушерської патології та вродженої патології плода.

Ключові слова: агоністи дофамінових рецепторів, хінаголід, післяабортний період, післяпологовий період, пригнічення лактації.

 

 

Запорожан В. М., Тютрін І. І., Шпісман М. Н., Дубініна В. Г., Тарабрін О. О., Салех О. М.

Динаміка змін показників гемостазу при комбінованій тромбопрофі-лактиці у вагітних з тяжким гестозом.

59

На теперішній час прееклампсія є основною причиною перінатальної захворюваності та смертності. Тромботичні ускладнення, що можуть розвитися на фоні тяжкого гестозу, можуть стати загрозою для життя вагітної жінки. Таким чином, визначення ефективного методу тромбопрофілактики при тяжких гестозах, є одним з найважливіших питань анестезіології та інтенсивної терапії.

Ключові слова: тромбопрофілактика, гемостаз, вагітність, тяжкий гестоз.

 

 

Шпак І. В.

Перебіг пологів у жінок, інфікованих вірусом грипу.

64

Обстежено 306 жінок з грипозною інфекцією. Дистрес плода є одним із основних проявів ускладнень при вірусній інфекції. Слабкість пологової діяльності діагностована у 90,2% випадків, передчасне ви-лиття навколоплодових вод – у 77,5%, пологи через природні шляхи – у 53,9%, патологічна крововтра-та – у 27,3, багатоводдя – у 54,9%, СЗРП – у 58,8%. Передконцепційна підготовка, застосування ком-плексно стандартних та запропонованих індивідуальних заходів знизили частоту передчасного відша-рування плаценти та гострого або хронічного дистресу плода до 13,7%, слабкість пологової діяльності – до 11,8%, передчасного вилиття навколоплодових – до 36,8%. Патологічна крововтрата під час по-логів через природні шляхи та кесарева розтину склала 9,7%. Ознаки багатоводдя і СЗРП зменши-лись у 2,3 та 3 рази відповідно.

Ключові слова: пологи, вірус грипу, ускладнення вагітності.

 

 

Жигунова А. К.

Застосування уроантисептиків при лікуванні захворювань сечови-дільної системи у період вагітності.

68

У статті наведено сучасні дані про поширеність, патогенез, наслідки захворювань сечовидільної системи у період вагітності; розглянуто основні принципи застосування уроантисептиків у цей період, наведено доказову базу.

Ключові слова: захворювання сечовидільної системи, вагітність, гестаційний пієлонефрит, гестоз.

 

 

Мамедалиева Н. М., Раева P. M.

Профилактика и лечение варикозной болезни и ее осложнений в акушерстве.

75

 

 

Венцковська І. Б., Веропотвелян П. М., Веропотвелян М. П., Гужевська І. В.

Вагітність і хронічна ниркова недостатність.

77

У статті наведений огляд літератури, який вказує причини розвитку і прогресування ХНН під час вагіт-ності та її негативний вплив на перебіг вагітності і стан здоров’я майбутньої матері – збільшення ризи-ку прогресування захворювання, приєднання акушерських і перинатальних ускладнень, частота яких чітко корелює зі стадією хронічної хвороби нирок, показниками артеріального тиску і протеїнурією. На-ведено принципи консервативного лікування вагітних із ХПН. При цьому звернута увага на особливо-сті індивідуального відбору вагітних із ХПН і проведення їм цілеспрямованої терапії.

Ключові слова: вагітність, хронічна ниркова недостатність.

 

 

 

Шлапак І. М.

Клінико-ехографічні і морфологічні особливості «спроможного» і «неспроможного» рубця на матці після операції кесарева розтину.

86

Результати проведених досліджень свідчать про наявність істотних клініко-ехографічних і морфоло-гічних особливостей за наявності «спроможного» і «неспроможного» рубця на матці після операції кесарева розтину. Отримані результати необхідно враховувати при визначенні методу розродження жінок з рубцем на матці після кесарева розтину.

Ключові слова: рубець на матці, ехографія, морфологія.

 

 

Пучков А. В., Круть Ю. Я.

Морфологічні зміни плаценти у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок при передчасних пологах.

88

У статті наведені дані аналізу морфологічного дослідження 92 плацент від вагітних, які народили в термінах 22–28 тиж гестації з передчасним розривом плодових оболонок. Установлено, що чинником ризику виникнення хоріоамніоніту є наявність передчасного розриву плодових оболонок, а не трива-лість безводного проміжку. Проведення профілактичної антибактеріальної терапії знижує відсоток клі-нічно реалізованого хоріоамніоніту, дозволяє пролонгувати вагітність і зменшує перинатальні втрати.

Ключові слова: передчасний розрив плодових оболонок, хоріоамніоніт,передчасні пологи.

 

 

Грищенко О. В., Лахно І. В.

Значущість имуномодулюючої терапії у лікуванні пацієнток з бактеріальним вагінозом.

90

Проведено вивчення ефективності застосування вагінальних супозиторієв Гексикон та імуномодулюючого препарату Лавомакс у 56 пацієнток з бактеріальним вагінозом. Даний метод терапії був ефективним у 95,5 % обстежених жінок вже до 10 доби лікування, що дозволило нормалізувати вміст вагінального біотопа, запобігти locus minori resistencia та рецидивування.

Ключові слова: бактеріальний вагіноз, лікування, Гексикон, Лавомакс.

 

 

Веропотвелян П. М., Гужевська І. В., Мурашко К. В., Цехмистренко І. С., Веропотвелян М. П.

Рецидивний цистит у пацієнток репродуктивного віку.

95

На підставі проведеного огляду літератури в статті представлені результати наукових публікацій як вітчизняних, так і закордонних вчених і власних досліджень про епідеміологічне значення циститів, що зумовлені ростом хронічних персистивних форм, стійких до традиційних методів впливу. Пригнічення клітинного імунітету, можливо, зумовлено наступним механізмом: активною супресією, що опосеред-кована дією Th-2 протизапальних цитокінів, делецією імунокомпетентних клітин внаслідок апоптозу енергії Т-клітин. Запропонований спосіб імунокоригувального та етіотропного лікування рецидивного циститу.

Ключові слова: рецидивний цистит, імунокоригувальна, етіотропна терапія, бактеріурія, ефективність лікування.

 

 

Прилуцька А. Б., Авраменко С. О., Прилуцький А. І., Прокопчук О. П., Спірідонова К. В.

Клінічна оцінка ефективності нестероїдного протизапального препарату Диклоберл в лікуванні хронічних запальних захворювань орга-нів малого таза неспецифічної етіології.

101

На підставі даних проведеного дослідження визначили, що лікування хворих з хронічною формою за-пальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ) Диклоберлом сприяє обмеженню ексудативного прояву запального процесу, інактивації медіаторів запалення, відновленню місцевого імунітету, що зумовило статистично значуще зниження тазового болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) і отримання в 95,3% позитивного терапевтичного ефекту, і дозволяє рекомендувати даний препарат для широкого застосування в гінекологічних стаціонарах.

Ключові слова: хронічні запальні захворювання органів малого таза, лікування, нестероїдні протизапальні препарати, Диклоберл.

 

 

Кишакевич І. Т.

Роль психологічних і вегетативних порушень у ґенезі клімактерич-ного синдрому.

104

Результати проведених досліджень свідчать, що у жінок з проявами клімактеричних розладів мають місце психосоматичні порушення, що виникають на тлі підвищеної тривожності, збільшення нейротизму і емоційних розладів. Крім того, визначена роль психологічного і вегетативного чинників в розвитку клімактеричного синдрому, вплив якого відбивається на соматичному стані жіночого організму, і при-зводить до формування, в першу чергу, психосоматичних порушень на тлі дисфункції вегетативної нервової системи. Отримані результати дозволяють розширити наявні дані про патогенез клімактеричних порушень, що слід враховувати при розробленні алгоритму діагностичних і лікувально-профі-лактичних заходів.

Ключові слова: психологічні і вегетативні порушення, клімактеричний синдром.

 

 

Пітько В. А., Логінова О. О., Ткачов О. І.

Ефективність нових підходів у діагностиці та лікуванні синдрому слабкої відповіді яєчників.

107

У діагностиці синдрому слабкої відповіді яєчників до теперішнього часу вирішальне значення мали ультразвукові та гормональні методи дослідження, які не завжди дозволяли відповісти на запитання: якою буде відповідь яєчникового апарату на проведення контрольованої стимуляції яєчників? Частіше діагноз синдрому слабкої відповіді яєчників встановлюється вже за фактом його розвитку, в процесі лікування. Відсутні раціональні підходи до лікування цього патологічного стану. Використане нами з діагностичною метою допплєрометричне дослідження кровообігу в яєчниках дозволило виявляти контингент пацієнток з високим ризиком розвитку синдрому слабкої відповіді яєчників, а запропоновані лікувальні підходи у формі розробленого нами «модифікованого» протоколу добитися в 31,3 % випадків настання вагітності.

Ключові слова: допплєрометричне дослідження, «модифікований» протокол, синдром слабкої відповіді яєчників.

 

 

Колесник А. В.

Клінічні аспекти поєднання аденоміозу і гіперпластичних процесів ендометрія у жінок репродуктивного віку.

109

Результати проведених досліджень свідчать, що генетична схильність, стан відносної або абсолютної гіперестрогенії, унаслідок гіпофункції яєчників, метаболічного синдрому, захворювань печінки, хронічні запальні захворювання (генітальні й екстрагенітальні), які сприяють зниженню місцевого і загального імунітету, що призводить до місцевого порушення підтримки постійності клітинного складу тканин мат-ки, зміни рецепції естрогену і прогестерону, є найбільш значущими чинниками ризику розвитку гіпер-пластичних процесів органів репродукції. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: аденоміоз, гіперпластичні процеси ендометрія, клініка, репродуктивний вік.

 

 

Полюлях О. А.

Особливості больового синдрому і клінічної симптоматики фіброзно-кістозної хвороби грудних залоз.

112

Результати проведених досліджень свідчать, що у пацієнток з фіброзно-кістозною хворобою має місце залежність больового синдрому від віку хворих, показників гормональної функції яєчників, розвитку паренхіми і ступеня її циклічної трансформації. Основними чинниками, що впливають на інтенсивність мастальгії, є товщина паренхіми і рівень естрадіолу в сироватці крові в другу фазу менструального циклу. Отримані результати необхідно використовувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: фіброзно-кістозна хвороба грудних залоз, больовий синдром, клінічна симптоматика.

 

 

Процепко О. О., Адамчук Н. В.

Вплив гормональних рилізинг-систем на стан грудних залоз і шийки матки.

114

Результати проведених досліджень свідчать про високу контрацептивну ефективність гормональних рилізинг-систем, низький рівень різних побічних ефектів, а також про відсутність негативного впливу гормональних рилізинг-систем на стан грудних залоз і шийки матки.

Ключові слова: гормональні рилізинг-системи, грудні залози, шийка матки.

 

 

Шамрай В. А.

Особливості клініко-вегетативних порушень у жінок з поєднаною па-тологією матки в постменопаузі.

117

У жінок постменопаузального віку з метаболічним синдромом були достовірно більш виражені поєд-нані скарги (з боку низки систем, перенесені раніше аномалії менструального циклу) при зіставленні з аналогічними показниками пацієнток без метаболічного синдрому. Крім того, можна констатувати дос-товірне переважання тривоги в актуальному психічному стані, а також тривожності як особової харак-теристики у жінок з проявами метаболічного синдрому. Частка високотривожних осіб (сумарний бал вище 46) серед жінок з поєднаною патологією матки і метаболічним синдромом була достовірно вище в порівнянні з жінками періоду постменопаузи без метаболічного синдрому. Отримані результати не-обхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних захо-дів.

Ключові слова: клініко-вегетативні порушення, поєднана патологія матки, період постменопаузи.

 

 

Сімрок В. В., Тананакіна О. М.

Оцінка динаміки рівня естрогену і прогестерону у жінок репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами і супутньою екстрагенітальною патологією при прийомі препарату віта-мелатонін.

120

У статті наводяться результати проспективного аналізу 96 випадків аномальних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку, що проходили стаціонарне лікування в умовах гінекологічного відділення Феодосійського пологового будинку. За результатами проведеного дослідження можна припустити, що застосування препарату віта-мелатонін в ході лікування маткової кровотечі сприяє синхронізації естрогену і прогестерону в динаміці, що має значення для практичної медицини.

Ключові слова: маткова кровотеча, репродуктивний вік, екстрагенітальна патологія, естроген, прогестерон, мелатонін.

 

 

Страховецький В. С.

Морфологічні особливості гнійно-запальних захворювань придатків матки.

125

Результати проведених досліджень свідчать, що об’єм оперативного втручання при гнійно-запальних захворюваннях придатків матки залежить від патогенетичного варіанта даної патології, тобто від на-явності внутрішньоматкового контрацептиву і термінів його знаходження в порожнині матки. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення тактики оперативного лікування гнійно-запаль-них захворювань придатків матки.

Ключові слова: гнійно-запальні захворювання придатків матки, морфологія.

 

 

Тучкіна І. О., Тисячка Г. М.

Стратегічний підхід до комплексної терапії запальних захворювань статевих органів у дівчаток-підлітків.

127

У роботі представлені результати обстеження та лікування 126 дівчаток>підлітків із запальними про-цесами жіночої статевої системи у віці від 11 до 18 років. Установлено особливості клінічних проявів запалення статевих органів залежно від віку, наявності екстрагенітальної патології, виявленої у 84% з них, характеру мікробної флори піхви, гормонального профілю організму. Проаналізовано застосува-ння комбінованої комплексної терапії з використанням препарату Тазалок™ для лікування запальних процесів жіночої статевої системи у дітей та підлітків. Установлена висока клінічна ефективність ліку-вання за відсутності побічних реакцій і ускладнень.

Ключові слова: дівчатка-підлітки, запалення статевих органів, лікування препаратом Тазалок™.

 

 

Диннік В. О.

Особливості вмісту стероїдних гормонів у хворих на пубертатні маткові кровотечі.

131

У результаті обстеження 289 хворих на пубертатні маткові кровотечі встановлено, що клінічний пере-біг захворювання асоційовано з певним набором стероїдних гормонів: естрадіолу, естріолу, тестосте-рону. Виділено особливості взаємовідносин стероїдних гормонів у хворих з різним клінічним перебігом захворювання. З’ясовано, що при першому епізоді кровотечі і ремітуючому перебігу рівень Е3 статис-тично значуще корелював з Т, а при рецидивах захворювання існує тісна кореляційна залежність між Е2 і Т. Обговорюється роль гормональних патернів у механізмах розвитку і клінічній маніфестації трьох різних типів маткових кровотеч у пубертатному віці.

Ключові слова: пубертатні маткові кровотечі, клінічний перебіг, статеві стероїдні гормони.

 

 

Андрієць О. А., Цисар Ю. В., Сидорчук Л. П.

Поліморфізм гена GP IIIa у дівчат-підлітків, хворих на ювенільні маткові кровотечі на тлі тиреопатій.

135

У статті наведені особливості перебігу ювенільних маткових кровотеч у дівчат при супутній патології щитоподібної залози та особливості генетичних предикторів розвитку даної патології. Проаналізовано частоту генотипів гена глікопротеїну GP IIIa у структурі пубертатних менорагій у дівчат із супутньою патологією щитоподібної залози.

Ключові слова: маткові кровотечі, дівчата-підлітки, щитоподібна залоза, поліморфізм гена GP IIIa.

 

 

Феськов О. М., Чумакова Н. О., Безпечна І. М., Зозуліна О. М., Рижков А. В.

Значення мікросальпінгоскопії у виборі тактики лікування жінок з трубним безпліддям.

139

Використання мікросальпінгоскопії при лапароскопії дозволяє вибрати адекватну тактику ведення пацієнток з трубно-перитонеальною формою безпліддя.

Ключові слова: лапароскопія, мікросальпіноскопія, безпліддя, ЕКЗ.

 

 

Вітюк А. Д., Гафійчук Р. Г.

Диференційований підхід до діагностики стану яєчників у жінок із безпліддям при синдромі виснажених яєчників.

141

Дана робота пропонує підвищити ефективність лікування ановуляторного безпліддя шляхом оптимі-зації алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у жінок із синдромом виснажених яєчників (СВЯ) у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) з використанням удоскона-леної програми стимуляції овуляції. Встановлено, що при прогресуванні СВЯ діагностується підви-щення в крові концентрації ФСГ, ЛГ і естрадіолу та зниження рівня основних маркерів оваріального резерву, а саме – рівні АМГ та інгібіну, розміри обох яєчників, кількість антральних фолікулів, що є основною причиною ановуляторного безпліддя. Доведена ефективність оптимізованого алгоритму підготовки до стимуляції овуляції в жінок із ановуляторним безпліддям при СВЯ, активної підготовки та застосування запропонованої адаптованої програми ДРТ з використанням диференційованого підходу до медикаментозної корекції, що дозволило вдвічі підвищити ефективність лікування репро-дуктивної функції порівняно з традиційним лікуванням, а також зменшити економічне навантаження на пацієнта на 30%.

Ключові слова: ановуляторне безпліддя, синдром виснажених яєчників, маркери оваріального резерву, медикаментозна корекція.

 

 

Феськов О.М., Безпечна І. М., Чумакова Н. О., Сомова О. В., Жилкова Є. С.

Результативність лікування пацієнток з тромбофіліями у програмах ДРТ.

147

У статті проведено дослідження про вплив тромбофілії на частоту настання вагітності в програмах ДРТ. Були вивчені особливості ведення пацієнток з тромбофілією в програмах ЕКЗ і під час вагітності. Пацієнткам була проведена корекція виявлених змін, що призвело до підвищення частоти настання вагітності та пологів, а також до зниження числа мимовільних абортів і передчасних пологів.

Ключові слова: тромбофілія, невиношування вагітності, контрольована стимуляція овуляції, ЕКЗ.

 

 

Судома І. О., Кременська Ю. В., Пилип Л. Я., Гончарова Я. О., Задорожна Т. Д., Зукін В. Д., Килихевич С. Н.

Автологічні жирові стовбурові клітини в лікуванні атрофії ендометрія у пацієнток з безплідністю і використанням ДРТ.

149

Пацієнтки з «тонким ендометрієм» є досить складною групою при лікуванні безплідності з використан-ням допоміжних репродуктивних технологій. У роботі наведено власний досвід застосування автоло-гічних жирових стовбурових клітин для лікування «тонкого ендометрія» у пацієнток із невдалими спробами запліднення in vitro, проаналізовані морфологічні характеристики ендометрія у цих жінок.

Ключові слова: невдалі імплантації, тонкий ендометрій, жирові стовбурові клітини.

 

 

Манжура О. П., Вакуленко Г. О., Міцкевич В. Є., Харченко К. В., Корнієнко В. Г., Клюсов О. М.

Актуальні питання в лікуванні хворих на рак шийки матки.

157

В статті проаналізовані ускладнення, які виникають при комбінованому або комплексному лікуванні хворих на рак шийки матки І стадії. Описану роль і вплив променевої терапії на розвиток даних уск-ладнень.

Ключові слова: рак шийки матки, ускладнення лікування.

 

 

Женское здоровье в жертву красоте.

160