ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№1_2011

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online); ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Науково-практичний семінар «Актуальні питання збереження репро-дуктивного здоров’я жінок в Україні». Сторінками доповідей.

11

 

 

Актуальные вопросы практической гинекологии.

17

 

 

Малоинвазивная хирургия в гинекологии: женщина имеет право остаться женщиной!

21

 

 

Інформаційне повідомлення з робочої наради президії Асоціації акушерів-гінекологів України.

25

 

 

Dho G., Marchese F., Debbia E. A.

Микробиологическая характеристика Lactobacillus plantarum Р17630, содержащейся в пробиотическом препарате Гинолакт для интравагинального применения.

27

Проведена оценка концентрации Lactobacillus plantarum (L. plantarum) P17630 – микроорганизма, ис-пользуемого в качестве пробиотика при вспомогательном лечении различных инфекционных заболе-ваний половых путей. Свечи Гинолакт предоставлены компанией «Шарпер». Концентрация бактери-ального загрязнения составляла приблизительно 4×108 колониеобразующих единиц (КОЕ) в 1 мл. Этот штамм был единственной молочнокислой бактерией, выявленной в содержимом влагалища, способной расти в присутствии ванкомицина (12 мг/л) или в среде, содержащей рибозу. Кроме гли-копептида ванкомицина и тейкопланина, микроорганизм оказался резистентным к норфлоксацину, фосфомицину, метронизадолу, клиндамицину, флуконазолу и вориконазолу, а также чувствительным к другим препаратам. L. plantarum P17630 может расти на тампонной основе при рН 4 и 6,5, темпера-туре 30, 37 и 43 °С. Кроме того, штамм способен создавать биопленку. На основе анализа этих фактов сделано заключение, что L. plantarum P17630, входящий в состав свечей Гинолакт, обладает всеми свойствами, необходимыми пробиотику для вагинального применения.

 

 

Повышение медицинской культуры пациенток – залог успешной ра-боты врача.

31

 

 

Образ жизни современной женщины как один из факторов, влияющих на репродуктивное здоровье.

33

 

 

Подольский В. В., Подольский Вл. В.

Гиперактивный мочевой пузырь – проблема женского здоровья (пути коррекции в современных условиях).

35

 

 

Вдовиченко Ю. П., Шелигін А. С.

Актуальні аспекти захворюваності жінок – медичних працівників.

39

Результати проведених досліджень свідчать про високу частоту професійної захворюваності медич-них працівників різної ланки – лікарів і медичних сестер. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: медичні працівники, захворюваність.

 

 

Загородня О. С., Маркитанюк С. В.

Профілактика вагінального кандидозу після штучного переривання вагітності за допомогою препарату Ітракон®.

41

 

 

Пирогова В. И., Семчишин Р. С.

Эффективность и безопасность нового орального контрацептива на основе эстрадиола (эстрадиола валерат / диеногест) Обзор клинических исследований.

44

Цель исследования: оценить эффективность и безопасность нового орального контрацептива (ОК), содержащего эстрадиола валерат (Э2В; 1 мг Э2В эквивалентен 0,76 мг 17 бета-эстрадиола) и диено-гест (ДНГ). Дизайн исследования: многоцентровое, открытое, несравнительное исследование из 20 циклов проведено в Германии, Австрии и Испании среди здоровых женщин в возрасте 18–50 лет. Э2В/ДНГ применяли с использованием пошагового снижения дозы эстрогена и пошагового повыше-ния дозы прогестина в течение 26 дней (3 мг Э2В – в 1–2-й дни, 2 мг Э2В / 2 мг ДНГ – в 3–7-й дни, 2 мг Э2В / 3 мг ДНГ – в 8–24-й дни, 1 мг Э2В – в 25–26-й дни, плацебо – в 27–28-й дни). Первичным крите-рием результата применения данного ОК служило количество беременностей на фоне приема препа-рата в подгруппе 18–35-летних женщин. Эффективность контрацепции оценивали путем определения индекса Перла (количество беременностей на 100 женщино-лет приема). При окончательном осмотре определяли уровень удовлетворенности женщин лечением. Результаты: в рамках исследования 1377 женщин применяли препарат Э2В/ДНГ, из них у 13 пациенток на фоне лечения наступила беремен-ность (нескорректированный индекс Перла – 0,73), шесть – вследствие ошибки метода (скорректиро-ванный индекс Перла – 0,34). В подгруппе из 998 женщин в возрасте 18–35 лет зафиксировано 12 беременностей (нескорректированный индекс Перла – 0,94), 5 – вследствие ошибки метода (скоррек-тированный индекс Перла – 0,40). Большинство женщин (79,5%) были либо удовлетворены, либо очень удовлетворены лечением. Побочные явления, связанные с лечением (связь рассматривалась как возможная), наблюдались у 19,8%. В целом на протяжении 20 циклов лишь 10,2% исследуемых преждевременно прервали лечение из-за побочных явлений. Выводы: новый ОК на основе естради-ола обеспечивает высокоэффективную и надежную контрацепцию благодаря комбинации эстрадиола валерата (Э2В) и диеногеста (ДНГ) в режиме динамических дозировок на протяжении 26 дней приема активных таблеток и 2 дней – плацебо. Препарат хорошо переносится и ассоциируется с высокой степенью удовлетворенности потребителей и низким показателем прерывания лечения.

Ключевые слова: индекс Перла, эстрадиола валерат, диеногест, оральный контрацептив, Клайра.

 

 

Жабченко І. А., Ципкун А. Г., Жицкий О. М., Скрипченко Н. Я.

Сучасні підходи до проблеми плацентарної недостатності та затримки росту плода (Огляд літературних даних та результати клінічного дослідження ефективності і переносимості препарату Глутаргін при плацентарній недостатності у вагітних, що супроводжується синдромом внутрішньоутробної затримки росту плода).

52

У статті наведено сучасні літературні дані щодо особливостей патогенезу, діагностики, класифікації плацентарної недостатності та її ролі у розвитку затримки росту плода та подальшого впливу на результати закінчення вагітності. На підставі проведених клінічних досліджень зроблено висновок щодо позитивного впливу препарату Глутаргін на фетоплацентарну систему, матково-плацентарний та плацентарно-плодовий кровообіг, та, як наслідок, покращання стану плода. Пропонується включати Глутаргін до комплексу лікування вагітних з плацентарною недостатністю та затримкою росту плода.

Ключові слова: вагітність, плацентарна недостатність, затримка внутрішньоутробного росту плода, діагностика, ультразвукова допплєрометрія, Глутаргін, лікування, профілактика.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Жук С. И., Мельник О. В.

Беременность двойней – двойное требование к материнскому организму (обзор зарубежной литературы).

64

 

 

Брюно де Линьер

Натуральный прогестерон и его особенности.

68

Обзор посвящен особенностям натурального прогестерона и его отличиям от синтетических прогес-тагенов с точки зрения химической структуры, особенностей связывания с рецепторами, фармакоди-намических свойств и клинических эффектов. Описаны антиальдостероновый эффект натурального прогестерона, а также его метаболиты и их роль в регуляции физиологического уровня андрогенов, механизмы токолитического и анксиолитического действия. Обоснованы преимущества натурального прогестерона перед синтетическими прогестагенами при лечении бесплодия и невынашивания бере-менности. Описаны показания к применению натурального прогестерона в акушерстве и гинекологии. 

 

 

Радзинский В. Е., Ордиянц И. М.

Предменструальный синдром и доброкачественные дисплазии грудных желез: реалии и перспективы.

71

 

 

Заключение Рабочей группы Российского общества акушеров-гинекологов по применению микронизированного прогестерона (Утрожестана).

76

 

 

Венцковская И. Б., Белая В. В., Витовский Я. М., Венцковский К. О.

Онкопатология при беременности: опыт клинических наблюдений.

78

 

 

Борис О. М., Суменко В. В., Камінський А. В., Гак І. О., Малишева І. В.

Лікування бактеріального вагінозу та мікст-інфекцій у жінок з фоно-вими процесами в епітелії шийки матки.

82

У статті розглянуті питання використання та ефективності препарату Вагіклін (капсули вагінальні, що містять 100 мг кліндаміцину фосфату, 100 мг клотримазолу виробництва «Еріка Фарма Пвт. Лтд», маркетинг здійснює представництво Євро лайфкер) в якості протимікробної терапії бактеріального вагінозу та мікст-інфекцій у жінок з фоновими процесами у шийці матки. Після проведеного дослідже-ння отримані дані про позитивну динаміку суб’єктивного та об’єктивного стану обстежуваних, зазна-чена добра переносимість та безпечність даного препарату.

Ключові слова: Вагіклін, бактеріальний вагіноз, мікст-інфекція, фонові процеси у шийці матки.

 

 

Ніколін Л. Б., Яцишин Н. Г., Кукурудз С. М., Волошкевич Ю. П.

Ефективність і безпечність використання оригінального каберголіну у пацієнтів з високим ризиком розвитку синдромугіперстимуляції яєчників у циклах ДРТ.

91

На базі проведених досліджень з метою пояснення залежності виникнення СГЯ при стимуляції супер-овуляції в циклах ДРТ, та тяжкості його ступеня від застосування оригінального каберголіну в дозі 0,5 мг/день, починаючи з наступного дня від пункції фолікулів, впродовж 5-8 днів для запобігання цього стану, підтверджено зниження частоти виникнення СГЯ середнього і тяжкого ступенів, а при його виникненні пом'якшення гостроти симптомів та скорочення тривалості їх протікання, без впливу на частоту настання вагітності та її подальший перебіг. Проведено аналіз динаміки перебігу СГЯ за клі-нічними і лабораторними показниками. Так, за тривалістю протікання СГЯ, динамікою наростання і спадання його симптомів, можна відмітити, що у пацієнтів, котрі отримували оригінальний каберголін, важкі форми СГЯ розвивалися рідше, тривалість протікання була меншою, що підтверджується кращою динамікою нормалізації лабораторних показників.

Ключові слова: синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ), допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), каберголін, агоністик дофаміну.

 

 

Лісіцина Н. В.

Ефективність поєднання фітопрепаратів у лікуванні дисгормональ-них доброякісних гіперплазій грудних залоз та супутніх депресивних розладів.

95

У статті висвітлена проблема лікування доброякісних захворювань гормонзалежних органів жіночого організму. Наведені дані про вплив гормонального дисбалансу на морфофункціональну перебудову грудних залоз. Переконливо доведена висока клінічна ефективність поєднаної дії препаратів Масто-динон® і Геларіум Гіперикум® у лікуванні дисгормональних захворювань грудних залоз і корекції су-путніх депресивних станів.

Ключові слова: грудні залози, гормональний дисбаланс, мастопатія, Мастодинон®, Геларіум Гіперикум®.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Гопчук О. М.

Ципролет – препарат вибору в лікуванні жінок із гострим циститом.

98

Найбільш частим проявом неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів є гострий цистит. Лікування циститів останніми роками стало складнішим у зв’язку зі збільшенням стійкості до антибактеріальних засобів, особливо до бета-лактамних антибіотиків і триметаприм-сульфаметоксазолом. Ципрофлокса-цин виявляє швидку бактерицидну дію на мікроорганізми, що знаходяться як у стадії спокою, так і роз-множення. На підставі проведеного дослідження ми дійшли висновку про ефективність використання препарату фторхінолонового ряду Ципролет в терапії гострого неускладненого бактерійного циститу у жінок. Співвідношення ціни і якості препарату, а так само можливість ступінчастої терапії і ефектив-ність призначення коротким курсом робить його одним з препаратів вибору в лікуванні жінок з гострим циститом або загостренням рецидивного циститу.

Ключові слова: цистит, ципрофлоксацин, Ципролет, лікування.

 

 

Бойко В. І., Бабар Т. В.

Тактика ведення лактації в разі інтраамніального інфікування.

102

Результати проведених досліджень свідчать, що лактація у жінок з вірусною інфекцією в анамнезі, з маніфестацією під час гестації і розродження, є досить важливим науковим завданням, вирішення якого має носити диференційований характер з урахуванням отриманих нами результатів. Це дозво-лить поліпшити результати розродження пацієнток з вірусною інфекцією насамперед в аспекті норма-лізації лактаційної функції і профілактики гіпогалактії.

Ключові слова: інтраамніальне інфікування, лактація.

 

 

Борис О. М., Шалько М. Н., Малишева І. В., Сорокіна І. В.

Корекція виникнення післяопераційного парезу кишечнику.

104

У даній роботі розглянуто проблеми поширеності, причини та механізми виникнення, а також методи корекції післяопераційного парезу кишечнику у жінок, що перенесли оперативне лікування методом лапароскопічного та абдомінального доступів на органах малого таза. Представлені дані, які свідчать про доцільність призначення препарату Еспумізан® для попередження та усунення порушення рухової функції кишечнику у пацієнтів, що позитивно впливає на якість відновлення фізичного здоров’я оперо-ваних і дозволяє зменшити тривалість ліжко-днів у стаціонарі, що економічно вигідно та доцільно як для клініки, так і для держави.

Ключові слова: ранній післяопераційний період, Еспумізан®, післяопераційний парез кишечнику, метеоризм, закрепи, здуття живота, утруднення відходження газів.

 

 

Венцківський Б. М., Камінський А. В.

ГРВІ у вагітних: особливості діагностики та перебігу.

110

У статті висвітлено етіологічні чинники, що спричинюють захворюваність на гостру респіраторну вірус-ну інфекцію (ГРВІ), а також особливості діагностичних критеріїв респіраторних захворювань дихальних шляхів у вагітних.

Ключові слова: гостра респіраторна вірусна інфекція, вагітність, органи дихання, імунна система, анамнез.

 

 

Ковригина Е. С., Казанец Е. Г., Карамян Н. А., Айвазова Д. Х., Лукьянова Е. Г., Панфилова Е. Л.

Современные методы диагностики железодефицитной анемии у беременных и критерии оценки эффективности ферротерапии.

114

 

 

Подольський В. В., Дербак А. В.

Стан репродуктивного здоров’я вагітних, яким проведено хірургічне лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії до вагітності.

118

 

 

Куземенська М. Л.

Вплив лейоміоми матки різної локалізації на акушерські та перина-тальні наслідки розродження.

123

Результати проведених клініко-функціональних досліджень свідчать, що жінки з лейоміомою матки складають групу високого ризику перинатальної патології на тлі обтяженого прегравідарного анамнезу, ускладненого перебігу вагітності, порушень матково-плацентарної, а в подальшому і плодовопла-центарної гемодинаміки, стану нестійкої рівноваги гормоносинтетичної і метаболічної функції плацен-ти з надмірним напруженням і повільним виснаженням адаптаційних можливостей системи мати–пла-цента–плід. Усе це, а також недостатня ефективність загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів є суттєвою підставою для розроблення і впровадження диференційованого комолексу лікува-льнопрофілактичних заходів у вагітних з лейоміомою матки різної локалізації.

Ключові слова: лейоміома матки, вагітність, пологи.

 

 

Бойко В. І., Калашнік Н. В.

Кесарів розтин у жінок з метаболічним синдромом.

126

Результати проведених досліджень свідчать, що найсприятливішим технічним варіантом ушивання розрізу на матці за наявності рубця на матці у жінок з метаболічним синдромом, так само, як і при першому кесаревому розтині, є дворядний роверденовський шов. Отримані результати дозволяють рекомендувати дану методику для широкого використання в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: кесарів розтин, метаболічний синдром.

 

 

Гопчук О. М.

Ефективність лікувально-профілактичного застосування препарату Ліотон 1000 гель при хронічній венозній недостатності під час вагітності.

128

За даними різних авторів, у 50–96% жінок хронічна венозна недостатність (ХВН) уперше виникає під час вагітності внаслідок появи додаткових чинників. Фармакологічна терапія ХВН грунтується на зас-тосуванні лікарських засобів, дія яких спрямована на стабілізацію структурних компонентів венозної стінки, підвищення її тонусу і поліпшення мікроциркуляції. Нами було проведено дослідження, метою якого стало оцінювання ефективності застосування препарату Ліотон 1000 гель у вагітних з ХВН. Про-ведене клінічне дослідження дає можливість зробити висновок, що місцеве застосування препарату Ліотон 1000 гель у вагітних є ефективним методом лікування ХВН і профілактики венозних усклад-нень.

Ключові слова: хронічна венозна недостатність, лікування, профілактика, Ліотон 1000 гель.

 

 

Грищенко О. В., Сторчак А. В., Шевченко О. И.

Преимущества антибактериальной терапии орнидазолом при опера-тивном родоразрешении пациенток с преждевременным излитием околоплодных вод.

132

 

Игнатко И. В., Октябрьская Е. А.

Опыт использования Актовегина при фетоплацентарной недостаточ-ности у беременных группы высокого риска внутриутробного инфицирования плода.

137

 

 

Могілевкіна І. О., Качур О. Ю., Ілліна І. О., Шемякіна Н. М., Бабенко О. М.

«Золотий стандарт»: чи він дійсно золотий для оцінки величини піс-ляпологової крововтрати під час вагінальних пологів.

142

Авторами було проведено дослідження з метою порівняння величини післяпологової крововтрати в разі вагінальних пологів, оціненої за допомогою зважування та з використанням фотометричного ме-тоду. Показана більша точність і інформативність оцінки крововтрати з використанням апарату «HemoСue Plasma/Low Hb». Запропоновано формулу для перерахунку істинної крововтрати за дани-ми зваженої.

Ключові слова: післяпологова крововтрата, зважування, вільний гемоглобін.

 

 

Прищепа А. П.

Плацентарна дисфункція у вагітних з сифілітичною інфекцією.

145

Результати проведених досліджень свідчать, що додаткове використання антигомотоксичної терапії для корекції плацентарної дисфункції у пацієнток із сифілітичною інфекцією дозволяє покращити аку-шерські і перинатальні результати розродження за рахунок поліпшення функціонального стану фето-плацентарного комплексу і корекції системного імунітету. Отримані результати дозволяють рекомен-дувати дану методику для широкого використання в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: сифілітична інфекція, плацентарна дисфункція.

 

 

Борис О. М., Суменко В. В., Онищик Л. М., Бондарук О. Я., Малишева І. В.

Сучасний підхід до лікування неускладнених інфекцій сечовивідної системи у вагітних.

147

У статті розглянуті питання використання та ефективності препарату AflazinTM виробництва Burgundy Botanical Extracts (Франція), в якості протимікробної терапії у вагітних в ІІ–ІІІ триместрах із неускладне-ними інфекціями сечовивідної системи. Після проведенного дослідження отримана позитивна динамі-ка суб’єктивного та об’єктивного стану обстежуваних, зазначена добра переносимість та безпечність даного препарату.

Ключові слова: неускладнена інфекція, сечовивідна система, AflazinTM (АфлазинTM), репродук-тивне здоров’я, рослинні уроантисептики.

 

 

Яремко М. І.

Вагітність і пологи у жінок з ендометріозом в анамнезі.

153

Результати проведених досліджень свідчать, що функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з ендометріозом в анамнезі, яким проводили загальноприйняті лікувально-профілактичні захо-ди, характеризується високим рівнем порушень з боку функціонального стану плода, плаценти й об’є-му навколоплідних вод на фоні виражених гемодинамічних і ендокринологічних порушень в основному субкомпенсованого характеру, але в деяких випадках і декомпенсованими змінами, що призводить до високої частоти оперативного розродження у цій групі. Використання пропонованої методики дозволяє чітко проводити корекцію плацентарної дисфункції, що розвивається, і запобігати розвитку серйозних акушерських та перинатальних ускладнень.

Ключові слова: вагітність, пологи, ендометріоз.

 

 

Шлапак І. М.

Перинатальні наслідки повторного кесарева розтину.

155

Проведений аналіз виявив, що після повторного кесарева розтину стан новонароджених достовірно гірший, що можна пояснити значною кількістю передчасних пологів (22,0%) і високою частотою пла-центарної недостатності (20,0%). Здоровими під час народження виявилися 47,0% новонароджених основної групи і 44,0% новонароджених групи порівняння. Діти, що залишилися, мали різноманітну патологію, здебільшого поєднану. Переважали неврологічні порушення, частота яких вірогідно між доношеними новонародженими обох груп не відрізнялася (17,0% і 18,0%, р>0,05), але була вище серед недоношених дітей основної групи (30,0%). У новонароджених, вилучених під час повторного кесарева розтину, у 30,0% випадків відзначали ознаки морфофункціональної незрілості, що помітно частіше, ніж у групі порівняння (16,0%), не дивлячись на відсутність достовірної різниці (р>0,05).

Ключові слова: повторний кесарів розтин, перинатальні наслідки.

 

 

Садовий А. П.

Оптимізація прогнозування затримки розвитку плода при різних фор-мах плацентарної дисфункції.

157

Результати проведених досліджень свідчать, що прогнозування затримки розвитку плода у жінок з різними формами плацентарної недостатності є основою раціональної тактики ведення вагітності і вибору методу розродження. Пропонована методика є досить простою і загальнодоступною, що дає можливість її широкого використання в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: затримка розвитку плода, плацентарна дисфункція, прогнозування.

 

 

Запорожан В. М., Михайленко О. В.

Стан редокс-гомеостазу у хворих на зовнішній генітальний ендометріоз.

159

У плазмі та цитозолі еритроцитів крові хворих на ендометріоз спостерігається достовірне збільшення вмісту сульфгідрильних груп, зниження вмісту дисульфідних сполук водорозчинних білків і низькомо-лекулярних сполук і відповідно збільшення співвідношення між SH/SS-групами. У плазмі крові хворих на ендометріоз відбувається достовірне збільшення вмісту окиснених і редукованих нікотинамідних коферментів та зниження співвідношення НАД/НАД•Н. У плазмі і еритроцитах крові хворих на ендо-метріоз мало місце посилення активності ПОЛ на тлі помірного зростання активності глутатіонредук-тази та реципрокного зниження активності супероксиддисмутази. Описані зміни є характерними для метаболічного ацидозу і свідчать про напруження адаптаційних резервів організму.

Ключові слова: ендометріоз, кислотно-основний стан, оксидативний стрес.

 

 

Потапов В. А.

Клінічна оцінка ефективності нестероїдного протизапального засобу Ревмоксикам® у купіруванні больового синдрому в разі первинної дисменореї.

163

Проведена оцінка ефективності і безпечності вітчизняного інгібітора ЦОГ-2 – препарату Ревмоксикам®(супозиторії ректальні по 15 мг) у терапії первинної дисменореї (ПД) у 20 пацієнток. Інтенсивність больового синдрому до та після лікування визначалася за 10-бальною шкалою VAS (Visual Analogue Scale). Виражений знеболювальний і добрий клінічний ефект при використанні 1 раз на добу ректаль-них свічок Ревмоксикам®(мелоксикам) відзначений у всіх пацієнток з ПД, особливо в разі легкого сту-пеня дисменореї, де стійкий ефект досягнутий однократним лікуванням у перший день менструації Зроблено висновок про доцільність використання препарату Ревмоксикам® у патогенетичному ліку-ванні ПД, а добра переносимість і відсутність негативних ефектів у разі застосування його у формі ректальних свічок по 15 мг дає можливість вважати вибраний режим лікування безпечним і оптималь-ним.

Ключові слова: первинна дисменорея, больовий синдром, Ревмоксикам®.

 

 

Подольський В. В., Гульчій М. М.

Вплив тютюнопаління на репродуктивне здоров’я жінок фертильного віку.

167

Аналіз літературних джерел свідчить про високу поширеність тютюнопаління серед жінок. В Україні частота тютюнопаління серед жінок складає в середньому 11%. У жінок фертильного віку, що пере-бувають під впливом тютюнопаління, спостерігаються порушення репродуктивного здоров’я, що може бути результатом токсичної дії на організм жінки продуктів, які утворюються в процесі тютюнопаління. Дослідження зарубіжних та вітчизняних учених доводять, що у жінок при тютюнопалінні змінюється фолікулогенез, продукція стероїдних гормонів, порушується рецептивнісь ендометрію, імплантація яйцеклітини, що може впливати на зростання безпліддя, ускладнення перебігу вагітності, пологів та стану внутрішньоутробного плода і новонароджених. Розроблення заходів, спрямованих на відмову від тютюнопаління та покращання репродуктивного здоров’я жінок, може суттєво вплинути на здоро-в’я.

Ключові слова: репродуктивне здоров’я, тютюнопаління, жінки фертильного віку, наслідки для здоров’я.

 

 

Гопчук Е. Н.

Лікування і профілактика овуляторного синдрому у жінок на тлі тера-пії синдрому полікiстозних яєчників.

171

У статті представлена інформація про сучасні аспекти синдрому полікістозних яєчників. Наведено клі-нічний досвід використання нестероїдних протизапальних препаратів з метою профілактики і терапії овуляторного синдрому жінок на тлі стимуляції овуляції.

Ключові слова: синдром полікiстозних яєчників, лікування, профілактика, нiмесулiд.

 

Гасанова Н. Н., Алиева Э. М., Асадова Ш. Ш.

Клинико-диагностические особенности постменопаузального остео-пороза у женщин после оварио- и гистерэктомии.

174

В исследовании по изучению клинико-диагностических особенностей постменопаузального остеопо-роза у женщин с оварио- и гистерэктомией приняли участие 75 женщин с оварио- и гистерэктомией (основная группа) и 20 женщин с естественной менопаузой, которые составили группу сравнения. Исследование включало проведение рентгенологической денситометрии бедренной кости и пояснич-ного отдела позвоночника, определение показателей эстрадиола (Э2), фолликулостимулирующего (ФСГ) и лютеинизирующего (ЛГ) гормонов, термостабильной щелочной фосфатазы (ТЩФ), показате-лей липопротеидов низкой плотностей (ЛПНП) и липопротеидов высокой плотности (ЛПВП). Проведе-нное исследование позволило выявить высокую частоту остеопоротических изменений в костной ткани у женщин с естественной менопаузой (27,8%). У больных с оварио- и гистерэктомией данный показатель составил 10%.

Ключевые слова: остеопороз, остеопения, хирургическая менопауза, гистерэктомия, овариоэкто-мия, постгистерэктомический синдром, синдром послетотальной овариоэктомии.

 

 

Сенчук А. Я., Доскоч І. О.

Ефективність місцевого використання комбінованих препаратів для лікування вульвовагінітів у гінекологічній практиці.

177

 

 

Ледін Д. С.

Вплив пероральної та вагінальної гормональної контрацепції на змі-ни мікробіоценозу статевих шляхів.

182

Результати проведених досліджень свідчать про відсутність негативного впливу різних методів гормональної контрацепції на стан мікробіоцеозу статевих шляхів. Це необхідно враховувати під час розроблення алгоритму профілактики непланованої вагітності, особливо у жінок з вихідними порушеннями мікробіоценозу статевих шляхів.

Ключові слова: гормональна контрацепція, мікробіоценоз статевих шляхів.

 

 

Данькина І. А., Джеломанова С. О.

Використання монофазних оральних контрацептивів для купірування передменструального синдрому.

186

Нами вивчена роль препарату Регулон при лікуванні передменструального синдрому у жінок різного віку. Виявлено, що даний естроген-гестагенний препарат є ефективним для купірування більшості симптомів складного патологічного комплексу, що виникає в передменструальні дні. Дане дослідже-ння дозволяє рекомендувати препарат Регулон для лікування пацієнток з передменструальним син-дромом.

Ключові слова: передменструальний синдром, менструальний цикл, контрацептивний препарат Регулон.

 

 

Потапов В. А.

Опыт использования гигиенического средства «Гинофит» в коррек-ции кислотности влагалища у женщин репродуктивного возраста с отрицательным посткоитальным тестом.

189

 

 

Логутова Л. С., Гаспарян Н. Д., Горенкова О. С., Кручинина Е. В., Алимова Н. Г.

Противорецидивный эффект различных антимикотических препаратов местного действия.

192

 

 

Настрадіна Н.

Оптимізація лікування рецидивних фонових захворювань шийки матки.

196

Результати проведених досліджень свідчать, що комплексний підхід до рішення складного завдання з додатковим включенням імунотропної терапії дозволяє підвищити ефективність лікування і знизити частоту рецидивування. Це дозволяє рекомендувати дану методику для широкого використання в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: рецидивні фонові захворювання шийки матки, лікування.

 

 

Страховецький В. С.

Сучасні аспекти гнійно-запальних захворювань придатків матки.

198

Результати проведених досліджень свідчать, що формування повної клінічної характеристики хворих із гнійно:запальними захворюваннями придатків матки (ГЗЗПМ) можливо на основі аналізу віку паці-єнток, соціального статусу, особливостей становлення менструальної функції і видів її порушень, віку початку статевого життя, вивчення дітородної функції і частоти абортів, тривалості використання вну-трішньоматкових контрацептивів, причин розвитку ГЗЗПМ, частоти внутрішньоматкових втручань, пе-ренесених гінекологічних захворювань і оперативних втручань. Ретельно проведена клінічна характе-ристика пацієнток дозволить розробити найбільш ефективний алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: гнійно-запальні захворювання придатків матки, аспекти.

 

 

Бойко В. І., Терехова Н. І.

Профілактика післяопераційних ускладнень у гінекологічних хворих старших вікових груп.

201

Результати проведених досліджень свідчать, що вдосконалена нами методика профілактики післяопе-раційних ускладнень хворих старших вікових груп з генітальною патологією дозволяє істотно знизити частоту післяопераційних ускладнень. Це відбувається на фоні адекватної корекції мікробіоценозу статевих шляхів і імунного статусу. Методика є простою, загальнодоступною і може знайти широке застосування в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: гінекологічні хворі, післяопераційні ускладнення, профілактика.

 

 

Борис О. М., Суменко В. В., Малишева І. В., Бондарук О. Я., Шалько М. Н.

Оптимізація тактики лікування хронічного вагінального кандидозу у жінок репродуктивного віку.

203

У статті проаналізована ефективність використання препарату Фуніт (капсули по 100 мг з добовою дозою 200 мг) виробництва компанії «NOBEL PHARMA» в якості протимікробної та протигрибкової терапії у жінок репродуктивного віку з хронічним вагінальним кандидозом. Встановлена позитивна динаміка суб’єктивного і об’єктивного стану пацієнтів, добра переносимість та безпечність даного препарату, покращання якості життя жінок.

Ключові слова: хронічний вагінальний кандидоз, Фуніт, Candida non-albicans.

 

 

Носенко О. М., Рутинська Г. В.

Дисменорм у лікуванні передменструального синдрому (дисфорич-ного розладу пізньої лютеїнової фази).

209

Авторами проведено вивчення ефективності Дисменорму при передменструальному синдромі. Дове-дено, що включення Дисменорму в комплексну схему лікування передменструального синдрому про-тягом 3 міс достовірно призводить до скорочення середньої тривалості проявів його симптомів у циклі в 3,45 разу, до зниження середньої частоти персистенції 16 з 29 симптомів в 2,08 разу, зниження рівня пролактину 1,31 і підвищення рівня прогестерону в 1,90 разу. Натуральні компоненти Дисменорму доз-воляють уникнути побічних ефектів і алергії. Автори вважають, що препарат може бути рекомендова-ний до широкого застосування в клінічній практиці для профілактики і лікування передменструального синдрому як препарат першої лінії перед призначенням гормональних препаратів і селективних інгі-біторів зворотного захоплення серотоніну, а також у пацієнток з непереносимістю гормональних пре-паратів.

Ключові слова: передменструальний синдром, дисфоричний розлад пізньої лютеїнової фази, якість життя, Дисменорм.

 

 

Вихляева Е. М., Савельева И. С., Городничева Ж. А.

Возможности клинического применения антипрогестинов в акушер-стве и гинекологии.

216

Перспективы использования антипрогестинов в акушерско-гинекологической практике в лечебных целях обусловлены ключевой ролью прогестерона в комплексной регуляции нормальной функции репродуктивной системы и особенностями реализации свойственных ему физиологических эффектов в связи с присутствующими в органах-мишенях прогестероновыми рецепторами, обладающими тка-неселективными свойствами. Определение селективного вклада ПР-А и ПР-В в физиологическое действие прогестерона явилось основой для целенаправленного использования антипрогестинов в акушерско-гинекологической клинической практике. Мифепристон – синтетический стероид с антипро-гестагенными свойствами – обладает способностью к сильной связи с прогестероновыми и глюкоко-ртикоидными рецепторами, а также антиглюкокортикоидной и слабой антиандрогенной активностью и двоякой активностью агониста и антагониста прогестина. Рассмотренные в настоящем обзоре мате-риалы свидетельствуют о широком диапазоне проблем, возникающих в связи с возможностями кли-нического использования антипрогестинов в клинической практике. Очевидно также, что данный раз-дел репродуктивной медицины имеет перспективы для дальнейшего развития в фундаментальном и клинико-прикладном направлениях.

Ключевые слова: медикаментозный аборт, лейомиома матки, мифепристон, мизопростол.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Лисенко Б. М.

Особливості генітального ендометріозу у пацієнток з тиреоїдною дисфункцією.

226

Результати проведених досліджень свідчать, що у пацієнток з ендометріозом і патологією щитоподіб-ної залози виявлені такі клінічні прояви: анемія, ожиріння, пізнє менархе, короткий менструальний цикл. У цих пацієнток часто відзначено поєднання з лейоміомою матки на тлі порушення гіпоталамо-гіпофізарної регуляції, що виражається у зниженні функції яєчників і функціональної активності щито-подібної залози. Зменшення вільного трийодтироніну найбільш виражено при ендометріозі та пато-логії щитоподібної залози. Зниження функціональної активності щитоподібної залози сполучається з дисфункцією гіпоталамо-гіпофізарної системи, що супроводжується зниженням функції яєчників. Отри-мані результати необхідно враховувати у практичній охороні здоров’я під час проведення діагностич-них і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: захворювання щитоподібної залози, ендометріоз.

 

 

Запорожан В. М., Дубініна В. Г., Борис О. М.

Роль функціонального генетичного поліморфізму у виникненні син-дрому гіперстимуляції яєчників при застосуванні допоміжних репро-дуктивних технологій у пацієнток з синдромом полікистозних яєчни-ків.

228

Метою даного дослідження була оцінка ролі поліморфізму генів FSHR і ESR1 у детермінації виникне-ння СГЯ при застосуванні сучасних репродуктивних технологій у жінок із СПКЯ. Встановлено, що у жінок з СПКЯ частота генотипу SS складає 39%, SN – 48%, NN – 23% за геном FSHR, генотипу GG – 39%, GA – 50%, AA – 11% за геном ESR1. Частота СГЯ у обстежених жінок складає 31%. При сполу-ченні гетерозиготних генотипів SN за геном FSHR і GA за геном ESR1 ризик виникнення СГЯ збільшу-ється втричі (OR=3,1, ДІ 95% (2,5; 3,6), а за наявності сполучення гомозиготних варіантів NN за геном FSHR та AA за геном ESR1 є малоймовірним. Для прогнозування і профілактики несприятливих клі-нічних виходів у вигляді СГЯ при застосуванні ДРТ у жінок з СПКЯ, доцільно впровадити у клінічну практику генотипування з виявленням алельних варіантів генів FSHR і ESR1.

Ключові слова: синдром полікистозних яєчників, синдром гіперстимуляції яєчників, генетичний поліморфізм, допоміжні репродуктивні технології.

 

 

Рожковська Н. М., Стрельник О. І., Шевчук О. В.

Ефективність вторинної вакцинопрофілактики генітальної папілома-вірусної інфекції: роль імунного статусу та перспективи вдосконале-ння методу.

233

Метою дослідження була оцінка ефективності вакцинопрофілактики генітальної папіломавірусної інфекції залежно від імунного статусу. Виявлено, що у жінок з ГПВІ у 70% випадків діагностують дис-плазію шийки матки в стадії СINI–CINII, у 12,5% – запальні захворювання статевих органів, у 77,5% – ко-інфікування вірусом простого герпесу типів 1 і 2. У 25% пацієнток, інфікованих вірусом папіломи людини (ВПЛ), визначали високоонкогенні штами вірусу, при цьому у 12,5% пацієнток мало місце інфі-кування декількома штамами ВПЛ. Для хворих на ГПВІ характерною є висока активність секреторного імуноглобуліну – IgA при помірному зростанні активності імуноглобуліну – IgM і нормальних рівнях активності IgG, α-інтерферону і γ-інтерферону. Утім, до 52,5% хворих мають один чи декілька показни-ків гуморального імунітету на рівні нижньої межі норми. Застосування вакцини при ГПВІ без проведе-ння імунокорекції дозволяє значно знизити ризик виникнення рецидивів (ЗВР=0,18; ДІ 95% – 0,08; 0,42). На тлі імунокорекції індукторами інтерферону ефективність вакцинопрофілактики значно збіль-шується (ЗВР=0,91 (0,04; 4,07).

Ключові слова: генітальна папіломавірусна інфекція, вакцинопрофілактика, імунітет, імунокорекція, індуктори інтерферону.

 

 

Грищенко О. В., Лахно І. В., Останін В. І., Овчаренко А. Т.

Застосування препарату Лавомакс для лікування папіломавірусної інфекції статевих органів у жінок.

236

Були обстежені 84 пацієнтки з ВПЛ-інфекцією, для лікування яких призначали препарат Лавомакс за-гальною кількістю 10 таблеток за схемою. Усі пацієнтки з ВПЛ мали ознаки екстрагенітальних хроні-них запальних захворювань у поєднанні з різноманітною гінекологічною патологією. На тлі ВПЛ відзна-чалися явища вагінального дисбіозу, що характеризується переважанням анаеробної, кокової флори, наявністю грибів роду Candida та уреаплазми, що було пов’язано з імунодефіцитом. Застосування Лавомаксу покращило процеси фагоцитозу та забезпечило повний ефект санації піхви, призвело до елімінації ВПЛ у 98,8% випадків, без рецидивного ефекту деструкції кондилом і діатермоексцизії ший-ки матки та до відновлення кольпоскопічної картини.

Ключові слова: вірус папіломи людини (ВПЛ), лікування, Лавомакс.

 

 

Тихомиров А. Л., Сарсания С. И.

Комплексное лечение смешанных генитальных инфекций.

240

 

 

Дубчак А. Є., Мілевський А. В.

Цитомегаловірусна інфекція у жінок із трубно-перитонеальною безплідністю.

246

Проведено обстеження жінок з безплідністю запального генезу на фоні хронічної цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ). Вивчено мікробіоценоз статевих шляхів, частота виявлення маркерів активності ЦМВІ, стан клітинної ланки імунітету у жінок з трубно-перитонеальною безплідністю, ефективність протизапальної та противірусної терапії.

Ключові слова: цитомегаловірусна інфекція (ЦМВІ), безплідність, Валавір®.

 

Рибалка А. Н., Заболотнов В. А., Румянцева З. С., Єгорова Я. А., Белялова Е. І., Казначеєв Є. О., Хомуленко І. О.

Особливості клінічної картини при різноманітних пухлиноподібних процесах та пухлинах яєчників у дівчаток та підлітків.

250

У статті представлені матеріали дослідження 555 дівчаток та підлітків з пухлиноподібними утворення-ми та пухлинами яєчників у віці від 3 до 18 років. Наведені особливості клінічної картини при різнома-нітних утвореннях яєчників у дитячому та підлітковому віці.

Ключові слова: пухлиноподібні утворення і пухлини яєчників, дівчатка та підлітки, клінічна картина.

 

 

Захарцева Л. М., Манжура Е. П., Вакуленко Г. В., Пекур Е. А., Пак Л. В.

Гиперэкспрессия белка p16INK4a в эпителиальных клетках шейки матки и его значение в оценке риска формирования рака.

253

 

 

Нікітін О. Д., Жабицька Л. А.

Етіопатогенетичні аспекти безплідного шлюбу.

259