ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№10_2013

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online); ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Горнчаренко Д. О., Жалоба Г. М., Романенко Т. Г.

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові в акушерстві.

13

В огляді наведені актуальні теорії гемостазу, причини та механізми розвитку синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, основні лабораторні тести, що характеризують судинно-тромбоцитарний і коагуляційний гемостаз, викладені сучасні підходи до лікування даного ускладнення.

Ключові слова: синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, кровотеча, теорії гемостазу, фізіологічні антикоагулянти, фібриноліз, свіжо-заморожена плазма, тромбоеластографія.

 

 

Новые подходы к профилактике и ведению преждевременных родов.

20

В рамках II Национального конгресса «Дискуссионные вопросы современного акушерства» и XI Всемирного конгресса по перинатальной медицине значительное внимание было уделено проблеме преждевременных родов, особенно очень ранних (22–27 нед), которые являются основной причиной неонатальной заболеваемости и смертности. Обсуждались патогенетические причины и факторы риска, а также возможности медикаментозной профилактики преждевременных родов. Отмечалось, что профилактическое назначение беременным с угрозой преждевременных родов микронизированного прогестерона вагинально позволяет пролонгировать беременность, снизить вероятность осложнений в родах и послеродовой период со стороны матери и ребенка. 

 

 

Коньков Д. Г., Таран О. А.

Особливості ефективного менеджменту залізодефіцитної анемії у вагітних.

26

Анемія спричинює материнську захворюваність за рахунок впливу на імунну систему, підвищення сприйнятливості до інфекції, поганої працездатності і продуктивності та збільшення післяпологових ускладнень. Ефективний менеджмент анемії необхідний для запобігання несприятливому результату вагітності, в тому числі потреби в переливанні крові. Метою даного огляду є рекомендація для менеджменту, лікування і профілактики дефіциту заліза під час вагітності та в післяпологовий період. Одними із сучасних протианемічних препаратів є неіонні препарати заліза, які представлені Мальтофером. У статті обговорюються переваги Мальтоферу над іншими препаратами заліза, а саме за рахунок високої ефективності, швидкого досягнення ефекту, можливості споживання з їжею, наявності різних форм випуску. Ці особливості дозволяють рекомендувати Мальтофер як основний препарат для лікування залізодефіцитної анемії різного ступеня тяжкості серед вагітних і для ефективної профілактики дефіциту заліза.

Ключові слова: дефіцит заліза, вагітність, ферритин, пероральні препарати заліза, Мальтофер.

 

 

Подольський Вл. В.

Аборт та його наслідки для репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку.

32

У статті наведені дані клініко-епідеміологічних, статистичних досліджень та результатів прогнозування порушень репродуктивного здоров’я, спричинених штучним перериванням вагітності. Особливу увагу приділено соціальним факторам та психоемоційному стану жінок фертильного віку, що перенесли аборт. Отримані результати проведених досліджень дозволили виділити фактори. що мають найбільше прогностичне значення для розвитку порушень репродуктивного здоров’я.

Ключові слова: аборт, порушення репродуктивного здоров’я, прогнозування, клініко-епідеміологія, психоемоційний стан, соціальний стан.

 

 

Татарчук Т. Ф., Педаченко Н. Ю., Капшук І. М.

Стан жирової тканини при синдромі полікістозних яєчників.

35

У статті розглянуті питання ролі жирової тканини в формуванні різних фенотипів синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Були вивчені рівні адипоцитокінів у жінок із СПКЯ залежно від наявності ожиріння. Виявлена дисфункція жирової тканини у пацієнток із СПКЯ як з ожирінням, так із нормальною масою тіла.

Ключові слова: СПКЯ, адипоцитокіни, жирова тканина, ожиріння.

 

 

Резніченко Н. А., Бєлявцева Є. Ф.

Діагностика та лікування патології шийки матки, асоційованої з сексуально-трансмісивними захворюваннями.

39

Обстежено 63 жінки у віці від 18 до 45 років з підтвердженими дисплазією, ерозією шийки матки. Обстеження включало опитування, огляд, кольпоскопію, діагностику складу біоти урогенітального тракту за допомогою аналізу Фемофлор Скрин®. Усі пацієнтки були розділені на 3 групи: лікування пацієнток групи 1 включало засіб місцевої антибактеріальної терапії у комплексі з Ревітаксою, групи 2 – тільки Ревітаксу, групи 3 – тільки засіб місцевої антибактеріальної терапії. Установлено, що застосування Ревітакси в комплексі із місцевою антибактеріальною терапією достовірно частіше веде до епітелізації вогнищ і нормалізації кольпоскопічної картини, а також нормалізації мікрофлори статевих шляхів у більш високому ступені у порівнянні з ізольованим використанням зазначених препаратів.

Ключові слова: ерозія шийки матки, Фемофлор, Ревітакса.

 

 

Гойда Н. Г., Моісеєнко Р. О.

Підтримка міжнародними проектами і програмами розвитку перинатальної допомоги в Україні.

44

У статті викладений досвід 15-річної співпраці в рамках Українсько-Швейцарської Програми «Здоров’я матері та дитини». Висвітлені основні напрямки діяльності Програми та завдання на етапах її реалізації, а також роль Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика у здійсненні навчального компонента Програми.

Ключові слова: перинатальна допомога, регіоналізація перинатальної допомоги, тренінги, симуляційний центр, перинатальний реєстр.

 

 

Шурпяк С. О.

Сучасні форми натурального прогестерону з різноманітними шляхами введення при лікуванні загрози переривання вагітності та попередження передчасних пологів. Огляд літератури.

46

Частота передчасного переривання вагітності у І і ІІ триместрах продовжує залишатися високою, складаючи основу перинатальних втрат, що визначило напрямок досліджень. У статті представлені дані стосовно вивчення ефективності та безпеки застосування мікронізованого прогестерону (Лютеіна, «Адамед», Польща) у пацієнтів із загрозою переривання вагітності, звичним невиношуванням вагітності та передчасними пологами. Проведене дослідження демонструє, що мікронізований прогестерон є клінічно ефективним у лікуванні загрози переривання вагітності. А у вагітних з групи високого ризику може профілактувати передчасні пологи.

Ключові слова: інтравагінальний шлях введення, сублінгвальний шлях введення, прогестагени, мікронізований прогестерон, загроза переривання вагітності, передчасні пологи, Лютеіна.

 

 

Кульчавеня Є. В., Бреусов А. А.

Ефективність комплексної терапії жінок, хворих на хронічний цистит, асоційований з внутрішньоклітинними інфекціями.

53

Проаналізовано структуру захворювань, що перебігають під маскою гострого циститу, на основі аналізу амбулаторних карт 186 пацієнток. 40 хворих на уретроцистит щодня протягом 20 днів отримували спарфлоксацин у дозі 400 мг на добу в поєднанні з Канефроном Н по 50 крапель 3 рази на добу протягом 8 тиж. 20 пацієнток отримали повторний курс Канефрону H через 4 міс після завершення етіопатогенетичної терапії. Аналіз результатів комплексної терапії дозволив зробити висновок, що спарфлоксацин є високоефективним при уретроциститі, асоційованим із внутрішньоклітинними інфекціями, забезпечує повну стерилізацію сечі. 97,5% жінок, що отримали комбіновану терапію, не мали рецидиву захворювання протягом року, в той час як у попередній період термін ремісії становив 4,1±1,7 міс. Профілактичне застосування Канефрону H сприяє поліпшенню мікроциркуляції в стінці сечового міхура і запобігає розвитку рецидиву у хворих на уретроцистит, асоційований з внутрішньоклітинними інфекціями.

Ключові слова: уретроцистит, фітотерапія, лікування, фторхінолони.

 

 

Макаренко М. В., Говсєєв Д. О., Гридчин С. В., Громова О. Л.

Клінічний випадок спонтанної вагітності у пацієнтки з тривалим первинним безпліддям після гістероскопічного видалення субмукозного міоматозного вузла.

57

Описано випадок спонтанної вагітності у пацієнтки з девятирічним періодом лікування безпліддя після гістероскопічного видалення великого субмукозного вузла. Гістероскопія показана всім пацієнткам з безпліддям, безуспішно лакованим протягом року, навіть у випадках, коли ультразвукові та інші неінвазівні методи дослідження не виявляють внутрішньоматкової патології.

Ключові слова: гістероскопія, безпліддя, внутрішньоматкова патологія, міома.

 

 

Приймак В. А., Гогітідзе З. Д.

Результати застосування крему з рослинних регуляторних пептидів для відновлення структури і функцій шкіри, що старіє.

59

Основні ефекти рослинних поліпептидів добре вивчені: вони покращують захисні функції шкіри, стійкість клітин до кисневого голодування і дії токсинів. Поліпептиди запускають відновлення шкіри на клітинному рівні, ініціюють апоптоз функціонально недієздатних клітин і експресію генів, відповідальних за ділення нових клітин, а значить забезпечують оновлення шкіри. З використанням методики керованого протеолізу з рослинної сировини фармацевтичною компанією «Регулфарм» у 2013 році в Україні отриманий і запатентований крем з рослинних регуляторних пептидів (КРРП). Вивчено ефективність КРРП в якості місцевого косметичного засобу анти-ейдж-терапії на 30 пацієнтках-волонтерах у віці від 35 до 60 років. Вже на 21-й день застосування КРРП у всіх пацієнток зникла сухість шкіри, покращився колір шкіри та її еластичність, зазначалося розгладження зморшок і підтяжка шкіри обличчя на 10–15%. Використання КРРП можна розглядати як альтернативу пластичній хірургії.

Ключові слова: крем, рослинні регуляторні поліпептиди, апоптоз, регенерація, розгладження зморшок, анти-ейдж-терапія.

 

 

Жук С. І., Біла В. В., Ус І. В., Атаманчук І. М.

Планування, ведення вагітності та розродження жінок із тромбофілічними розладами різного ґенезу.

62

Лікарю акушеру-гінекологу, що займається веденням вагітності та розродженням жінок із тромбофілічними розладами, необхідно мати повну інформацію щодо наявності клінічних акушерських проявів тромбофілій і стану системи гемостазу у таких пацієнток. З клінічної точки зору для діагностики тромбофілій важливим є комплексне оцінювання анамнестичних, клінічних і лабораторних даних, що дозволяє правильно оцінити ризик розвитку ускладнень, своєчасно провести профілактичні заходи та призначити необхідну терапію. Профілактика, що спрямована на попередження реалізації тромботичних та нетромботичних ефектів тромбофілій на преконцепційному етапі, є найбільш ефективною. За наявності клінічно розвинутих акушерських ускладнень в ІІ та ІІІ триместрах вагітності можливо лише сповільнити розвиток патологічного процесу. Медикаментозна корекція порушень згортання крові на прегравідарному етапі, етапах ведення вагітності, розродження, у післяпологовий період повинна бути комплексною, патогенетично і клінічно обґрунтованою.

Ключові слова: вагітність, набуті та генетично зумовлені тромбофілії, тромбофілічні розлади, низькомолекулярні гепарини.

 

 

Шишкова В. Н.

Cовременная оральная контрацепция и риск тромбозов.

71

 

 

Пустотина О. А.

Лактационный мастит и лактостаз: тактические контраверсии.

76

В статье изложены основные принципы диагностики и лечения лактационного мастита, дана сравнительная характеристика российских и международных рекомендаций, патогенетически обоснована двухэтапная тактика купирования выраженного лактостаза после родов.

Ключевые слова: лактационный мастит, лактостаз.

 

 

Pirhonen Jouko, Pulkkinen Martti

Влияние нимесулида и напроксена на артериальный кровоток в матке и яичниках. Допплерографическое исследование.

81

Цель исследования. Определить эффект перорального приема напроксена и нимесулида на скорость артериального кровотока в матке и яичниках у женщин с нормальной менструацией (эуменореей) и с дисменореей.

Методы. Двойное слепое, плацебо-контролируемое исследование включало 6 женщин с эуменореей, получающих нимесулид (100 мг, одноразово перорально) или плацебо, в течение двух последовательных циклов. Шесть женщин с умеренной или тяжелой дисменореей получали плацебо, нимесулид или напроксен (500 мг, одноразово перорально) в течение трех последующих циклов. Импеданс маточных артерий (пульсовой индекс, PI) определяли в течение 1-го дня цикла на четырех различных уровнях маточной и яичниковой веток маточной артерии на 0, 30, 60-й и 120–140-й минутах при помощи цветного допплерографического ультрасонографа (использовали для определения зоны исследования) и пульсового допплера для записи волн.

Результаты. У женщин с эуменореей не было установлено никаких достоверных изменений ни при одном виде терапии. У пациенток с дисменореей нимесулид облегчал симптомы и вызывал снижение PI в маточной артерии раньше, чем напроксен. Оба препарата снижали повышенный маточный импеданс при дисменорее практически до нормального уровня. При анализе PI в маточной артерии на 4 различных уровнях, наиболее выраженные изменения были выявлены в дне. Яичниковая ветка оставалась без изменений.

Выводы. Цветная допплерографическая ультрасонография и пульсовой допплер являются хорошими методиками определения болезнезависимых и препаратозависимых изменений скоростей маточного и яичникового кровотоков. Нимесулид вызывал более быстрое и более полное снижение повышенной сосудистой резистентности в матке при дисменорее до нормальных уровней, чем напроксен. Фундальная часть матки является важной зоной в патогенезе развития первичной дисменореи.

Ключевые слова: цветная допплерографическая ультрасонография, дисменорея, напроксен, нимесулид, пульсовой индекс, маточный импеданс, матка.

 

 

Медведь В. И., Дуда К. М.

Перебіг та наслідки вагітності при лімфомах (стан проблеми та власний досвід).

87

Проведено аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з лімфомами. Вивчали вплив лімфом на перебіг вагітності, вплив вагітності на прогресування хвороби, а також стан новонароджених залежно від терміну виявлення лімфоми, проведення чи відстрочення специфічного лікування. На основі аналізу світових даних та власного досвіду запропоновано тактику ведення вагітності у жінок з лімфомами.

Ключові слова: лімфома, вагітність, пологи, вади розвитку, новонароджені, лікування.

 

 

Назаренко Л. Г., Соловйова Н. П., Недорезова К. М., Дуброва Л. Ю.

Клініко-функціональні критерії прогнозування успіху спроби пологів після кесарева розтину.

93

У дослідженні вивчали прогностичне значення функціонального стану матки, її нижнього сегмента та післяопераційного рубця щодо успіху спроби пологів у жінок з кесаревим розтином в анамнезі. У результаті комплексного обстеження жінок із кесаревим розтином в анамнезі у порівнянні з жінками, які народжують повторно, встановлено високе прогностичне значення тесту на активність нижнього сегмента матки в умовах змодельованої перейми.

Ключові слова: кесарів розтин, рубець, матка, нижній сегмент, пологи.

 

 

Оразов М. Р.

Гормональний гомеостаз у жінок з больовим синдромом при аденоміозі.

97

Стаття присвячена одній з актуальних проблем сучасної гінекології – проблемі ендометріозу, зокрема аденоміозу. Ендометріоз, у тому числі аденоміоз, є гормонзалежним захворюванням. Відомо, що розвиток різних форм ендометріозу відбувається на тлі порушень функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. У статті детально описані показники гормонального балансу у жінок з даною патологією. У дослідження включені 68 жінок репродуктивного віку з аденоміозом, контрольну групу склали 50 умовно здорових жінок аналогічного віку. Результати проведеного дослідження гормонального гомеостазу у пацієнток з тазовим больовим синдромом при аденоміозі свідчать про функціональні порушення гормонального статусу, які є вторинними і виникли на тлі основного захворювання. Отримані дані дозволять оптимізувати підходи до діагностики порушення ендобалансу і допоможуть у подальшому в терапії, що використовують для реалізації репродуктивних планів даної категорії жінок.

Ключові слова: гормональний баланс, гомеостаз, аденоміоз, діагностика, лікування.

 

 

Корчинська О. О., Лянна М. В.

Профілактика невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки та патологією шийки матки в анамнезі.

100

У статті викладено розроблений нами профілактично-лікувальний комплекс, який дозволяє знизити загрозу ранніх та пізніх самовільних абортів, передчасних пологів, зменшити плацентарну дисфункцію, аномалії пологових сил, дистрес плода, відсоток кесаревих розтинів, патологію післяпологового періоду в жінок з лейоміомою та патологією шийки матки в анамнезі.

Ключові слова: вагітність, пологи, лейоміома, патологія шийки матки.

 

 

Вакалюк Л. М., Бойчук Л. Г., Любінець В. О., Юнгер В. І.

Профілактика акушерсько-перинатальних ускладнень у вагітних з рубцем на матці.

104

Проведено аналіз результатів розродження 365 жінок з рубцем на матці та ретроспективний аналіз розродження 2000 жінок (1000 вагітних з повноцінним і 1000 вагітних з неповноцінним рубцем на матці) шляхом операції кесарева розтину, розроблено об’єктивні критерії оцінювання повноцінності післяопераційного рубця нижнього сегмента матки, впроваджено раціональні методи профілактики акушерсько-перинатальних ускладнень в післяпологовий і післяопераційний періоди.

Ключові слова: рубець на матці, кесарів розтин, ускладнення.

 

 

Рубан Я. А.

Вплив допоміжних репродуктивних технологій на акушерські результати розродження.

108

Результати проведених досліджень свідчать, що вагітність у жінок після використання допоміжних репродуктивних технологій характеризується високою частотою акушерських ускладнень, причому у всіх триместрах вагітності. Під час оцінювання частоти різних ускладнень слід зазначити вищий рівень при багатоплідній вагітності у порівнянні з одноплідною. Основним ускладненням у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій незалежно від кількості плодів є невиношування і передчасні пологи. Отримані результати свідчать про необхідність удосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, акушерські ускладнення.

 

 

Ткачик С. Я.

Морфологічні особливості міометрія при дискоординованій пологовій діяльності.

110

Результати морфологічного обстеження міометрія при дискоординованій пологовій діяльності свідчать, що вміст фіброзної тканини і міоцитів співставний з міометрієм при фізіологічній пологовій діяльності. Вивчення показників мікроциркуляції і ангіогенезу показало достовірне зниження цих величин при аномалії пологової діяльності, що вивчалася. Достовірне підвищення експресії до прогестерону при практично незміненій інтенсивності експресії рецепторів до естрогену відрізняє міометрій при дискоординованій пологовій діяльності від міометрія при фізіологічній пологовій діяльності. Ґрунтуючись на отриманих даних, ми вважаємо недоцільним введення естрогенумісних препаратів в пологах з метою корекції дискоординованої пологової діяльності. Необхідний пошук препаратів, що блокують прогестеронові рецептори, не впливають негативно на мікроциркуляцію або поліпшують її.

Ключові слова: дискоординована пологова діяльність, морфологія міометрія.

 

 

Венцківський К. О.

Особливості розродження ВІЛ-інфікованих вагітних із асоційованою герпетичною інфекцією.

112

У статті наведено результати аналізу перебігу пологів у пацієнток із ВІЛ-інфекцією та асоційованою ВІЛ-герпетичною інфекцією. Показано, що пацієнтки з асоційованою ВІЛ-герпетичною інфекцією більш часто мають ускладнення пологів, показання до абдомінального розродження та оперативних втручань у пологах. Продемонстровано ефективність призначення рослинного імуностимулювального препарату з метою попередження ускладнень в пологах у вагітних із асоційованим інфікуванням.

Ключові слова: ВІЛ-інфекція, герпетична інфекція, ускладнення в пологах.

 

 

Тавокіна Л. В.

Спектр хромосомних аномалій у каріотипах пацієнтів з репродуктивними проблемами.

115

У статті наведені результати цитогенетичного та молекулярно-цитогенетичного обстеження 210 подружніх пар із проблемами репродукції. У 46 (10,95%) випадках каріотипи пацієнтів містили різні типи хромосомних перебудов. Структурні хромосомні перебудови такі, як перицентричні інверсії, робертсонівські транслокації, реципрокні збалансовані транслокації, а також маркерні хромосоми переважали над числовими хромосомними абераціями (89,13% и 10,87% випадків відповідно). У загальній групі обстежених пацієнтів було 19 (4,52%) випадків, в каріотипі яких виявили «прихований» мінімальний мозаїцизм, у першу чергу, з Х- та Y-хромосом. Автори вважають, що пацієнти з виявленими хромосомними аномаліями в каріотипі мають потребу в диференційованому підході при лікуванні.

Ключові слова: безпліддя, невиношування вагітності, множинні вродженні вади розвитку, хромосомні аномалії.

 

 

Ауссі Марван, Астахов В. М.

Мікробіоценоз піхви у пацієнток з перинатальними втратами в анамнезі.

121

Проведено аналіз мікрофлори пологового каналу з урахуванням його якісної і кількісної характеристики у пацієнток з перинатальними втратами в анамнезі. Дослідження проводили за допомогою тест-системи «Фемофлор» («ДНК-Технологія») методом полімеразної ланцюгової реакції з детекцією результатів в режимі реального часу у жінок в I триместрі вагітності Показано питому вагу різних представників мікросвіту, що висіваються в розведеннях 102–106 та вище. Мікробіоценоз пологових шляхів у жінок, які отримували передгравідарну підготовку, хоча й не відповідав нормі, але потенційно патогенні мікроорганізми зустрічалися частіше в низьких розведеннях і в меншої кількості вагітних. Дослідження екосистеми піхви з виявленням патогенів є ключовим інструментом у запобіганні перинатальним втратам.

Ключові слова: мікробіоценоз піхви, бактеріальні інфекції.

 

 

Ромащенко О. В., Білоголовська В. В., Щербак М. А.

Досвід застосування лікарського препарату Онагріс при усуненні клімактеричного синдрому і жіночих сексуальних дисфункцій у період постменопаузи.

124

Клімактеричний синдром (КС) у кожної жінки на певному віковому етапі має свій ступінь прояву зі спектром змін, що супроводжуються вегетосудинними, обмінно-ендокринними, нейропсихічними порушеннями, а також сексуальними дисфункціями. Результати проведеного дослідження свідчать про ефективність соєвих ізофлавонів при лікуванні патологічних симптомів КС, а також жіночих сексуальних дисфункцій (ЖСД): на тлі застосування Онагрісу протягом 3 міс у жінок у період постменопаузи з патологічним КС покращився загальний стан, знизилася вираженість психоемоційних, вегетосудинних розладів, сексуальних дисфункцій. Представлений клінічний аналіз результатів спостереження 32 жінок у період постменопаузи свідчить про те, що препарат Онагріс, який містить екстракт соєвих бобів, можна розглядати як ефективний засіб для купірування патологічних проявів КС, усунення ЖСД, а також альтернативу за наявності протипоказань до застосування замісної гормональної терапії або при відмові пацієнтки від використання гормональних препаратів.

Ключові слова: менопауза, жіночі сексуальні дисфункції, фітоестрогени, Онагріс.

 

 

Ткаченко Л. В., Веревкина О. П., Толкачева Н. А., Лопатина И. Е.

Применение Йодоксида для лечения бактериального вагиноза.

132

Веропотвелян П. М., Веропотвелян М. П., Наритник Т. Т., Гужевська І. В.

Клінічний погляд на дискусійні питання патогенезу міоми матки та її лікування очима практичного лікаря.

135

У статті узагальнені результати наукових досліджень патогенезу міоми матки, класифікації, ролі генетичних чинників, стероїдних гормонів та їх рецепторів. Представлені причини розвитку гіперплазії ендометрію, апоптозу і розвитку поєднаної патології ендо- і міометрію. Проведений порівняльний аналіз різних методів лікування, включаючи емболізацію маткових артерій, спрямований для вибору сучасного адекватного об’єму терапії, особливо у пацієнток репродуктивного віку.

Ключові слова: міома матки, патогенез, лікування.

 

 

Бойко В. І., Кіяненко В. А.

Корекція плацентарної дисфункції у жінок з гіперандрогенією в анамнезі.

144

Результати проведених досліджень свідчать про негативний вплив гіперандрогенії в анамнезі на формування фетоплацентарного комплексу, а в подальшому і на перинатальні результати розродження. Використання вдосконаленої методики корекції плацентарної дисфункції дозволяє своєчасно провести профілактику декомпенсованих змін і поліпшити перинатальні результати розродження пацієнток групи високого ризику – з гіперандрогенією в анамнезі. Методика є простою і загальнодоступною, може знайти широке застосування в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: плацентарна дисфункція, гіперандрогенія.

 

 

Лещева Т. В., Поп Н. В.

Дисфункція яєчників у жінок репродуктивного віку після гістеректомії: діагностика і корекція.

146

Результати проведених досліджень свідчать, що корекція оваріальної дисфункції після гістеректомії у жінок репродуктивного віку повинна носити комплексний характер і включати, крім гормональної корекції, метаболічну терапію. Раціональне використання пропонованого підходу дозволяє знизити частоту нейроендокринних порушень і поліпшити якість життя пацієнток, що перенесли видалення органа – матки, в репродуктивному віці.

Ключові слова: дисфункція яєчників, гістеректомія, репродуктивний вік.

 

 

Веропотвелян М. П., Погуляй Ю. С., Кліпова Л. В., Журавльова С. А.

Генетичні фактори тромбогенного ризику в асоціації зі звичними репродуктивними втратами: необхідність і можливість їхньої корекції.

148

Інтерес до ролі генетично зумовлених тромбофілій при патології невиношування вагітності зріс після 1996 року. Складність вивчення даної проблеми полягає в тому, що до спадкових факторів ризику тромбофілії відносять різноманітні клінічні стани, які часто мають різноманітні молекулярно-генетичні причини і зумовлюють різні патогенетичні процеси. Представлено огляд досліджень, що стосуються ефективності застосування антикоагулянтної терапії у випадку доведеної спадкової тромбофілії і невиношування вагітності, а також думка асоціацій спеціалістів різних країн відносно даної теми.

Ключові слова: спадкова тромбофілія, звичне не виношування вагітності, антикоагулянтна терапія.

 

 

Герасимова Т. В., Гопчук О. М.

Включення фітопрепаратів комплексної дії в терапію ановуляторного безпліддя.

154

У статті наведено результати дослідження, присвяченого оптимізації тактики відновлення репродуктивної функції у жінок із хронічною ановуляцією.

Ключові слова: Трибестан, ановуляція, безпліддя, лікування.

 

 

Шалько М. Н.

Діагностика, патогенез, лікування передпухлинних процесів залозистого епітелію шийки матки у жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя.

157

У статті представлена проблема сьогодення, пов’язана з онкологічними захворюваннями каналу шийки матки у жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя, її зв’язок із запальними процесами ендоцервіксу вірусно-бактеріального ґенезу, клініко-діагностичні критерії та лікувально-профілактичні тенденції сучасного лікування.

Ключові слова: цервікальна залозиста інтраепітеліальна неоплазія, рак шийки матки, ендоцервікс, безпліддя.

 

 

Гафійчук Н. В.

Оптимізація діагностики та лікування гіпоталамо-гіпофізарної дисфункції у жінок із ановуляторним безпліддям.

162

Визначено частоту гіпоталамо-гіпофізарної дисфункції в структурі ановуляторного безпліддя. Доведено зв’язок між рівнем психоемоційного чинника і порушенням функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарної яєчникової системи. Установлено гормональні, функціональні, генетичні біомаркери, що дають змогу спрогнозувати повну картину репродуктивного статусу жінки. Розширено дані про патогенез ановуляторного безпліддя, що дозволило науково вдосконалити алгоритм підготовки до застосування програм допоміжних репродуктивних технологій у жінок із ановуляторним безпліддям при гіпоталамо-гіпофізарній дисфункції. Запропоновано новий підхід до ведення жінок з ановуляторним безпліддям при гіпоталамо-гіпофізарній дисфункції з використанням адаптованого етіопатогенетичного протоколу стимуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Розроблений та науково обґрунтований комплекс діагностично-лікувальних заходів у жінок із ановуляторним безпліддям при гіпоталамо-гіпофізарній дисфункції, що дозволяє в 1,7 разу підвищити ефективність лікування при використанні запропонованого способу та зменшити на третину економічні затрати на лікування.

Ключові слова: ановуляторне безпліддя, гіпоталамо-гіпофізарна дисфункції, контрольована стимуляція яєчників.

 

 

Дзюба О. М., Лук’янова І. С., Давидова Ю. В., Медведенко Г. Ф.

Стан плода та новонародженого у вагітних із серцево-судинною патологією за даними кардіотокографії та допплєрометрії.

169

Метаболічні та гемодинамічні зміни при серцево-судинних захворюваннях у вагітних призводять до порушень у плаценті, погіршуючи її функцію, що в свою чергу впливає на матково-плацентарний і плодовий кровообіг. Вивчено стан плода та новонародженого у вагітних із серцево-судинною патологією за допомогою кардіотокографії (КТГ) і допплєрометрії. Проаналізовано характер кардіотокографічних змін залежно від стану гемодинаміки і вплив цих показників на стан новонародженого. Установлено, що для визначення стану плода та вибору оптимальної тактики ведення з метою зниження і профілактики перинатальних ускладнень найбільш достовірними є сукупність даних допплєрометрії і КТГ.

Ключові слова: серцево-судинна патологія, вагітність, допплєрометрія, кардіотокографія, стан плода.

 

 

Задорожна Т. Д., Вовк І. Б., Горбань Н. Є.

Морфологічні, гістохімічні та ультраструктурні особливості ретенційних кіст яєчників на тлі інфікування генітальним герпесом.

172

Проведення імунофлуоресцентного аналізу тканин капсул яєчників прооперованих хворих виявило маркери вірусу генітального герпесу у 52% хворих. При вивченні особливостей ендотеліальних структур стінки кісти, інфікованої генітальним герпесом, ультраструктурний метод виявив виражені зміни клітинних органел, особливо ядерних, – їхній поліморфізм, збільшення розмірів, наявність мітозів, дистрофії з вакуолізацією, зменшення апоптозного індексу, що характерне для вірусного пошкодження клітин. Доведено, що ураження герпетичною інфекцією статевих органів носить системний характер та призводить до патологічних змін органів-мішеней репродуктивної системи.

Ключові слова: кісти яєчників, генітальний герпес, інфікування, морфологія, імуногістохімія, структурні особливості.

 

 

Клименко П. М., Лукман І. Махамад

Молекулярно-біологічний та культуральний контроль ефективності лікування трихомоніазу.

176

Проведене оцінювання молекулярно-біологічного та культурального контролю ефективності терапії хронічного трихомоніазу. Отримані позитивні результати.

Ключові слова: хронічний трихомоніаз, лікування, молекулярно-біологічний контроль.

 

 

Коблош Н. Д., Кондратюк В. К., Пустовалова О. І., Калюта А. О.

Діагностика стану шийки матки за наявності папіломавірусного інфікування.

180

Проведено комплексне обстеження 90 жінок репродуктивного віку, інфікованих вірусом папіломи людини з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-діагностики), рідинної цитології, імуноцитохімічного методу визначення капсидного білка L1 в цервікальних мазках та кольпоскопічного дослідження. Отримані результати дозволяють оцінити ризик прогресування визначених диспластичних змін епітелію шийки матки.

Ключові слова: вірус папіломи людини, рідинна цитологія, капсидний білок L1, диспластичні зміни епітелія шийки матки.

 

 

Ременник О. І.

Імунні порушення у хворих із множинною мієломою.

183

Проведено дослідження показників клітинного і гуморального імунітету у 90 хворих із множинною мієломою до застосування хіміотерапії. Установлено, що в загальній групі хворих порушено співвідношення Т- і В-лімфоцитів за рахунок збільшення кількості CD3+-лімфоцитів при зменшенні кількості CD20+-клітин, зниженні відсотка фагоцитуючих нейтрофільних гранулоцитів, рівень ІgM і титр комплементу, збільшена кількість CD8+-клітин, підвищена кількість сироваткового лізоциму і бета-лізинів. Імунні порушення були менш вираженими у хворих із І стадією захворювання та при варіанті Бенс-Джонса. Високодозова хіміотерапія спричинила поглиблення порушень, перш за все, Т-ланки імунітету. Отримані дані свідчать про необхідність імунологічного моніторингу хворих із множинною мієломою з метою індивідуального підходу до призначення імунокоректорів.

Ключові слова: множинна мієлома, імунологічні порушення.

 

 

ЗГТ: «заместители» по рецепту.

186