ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№ 5_2011

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online); ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Carriero C., Lezzi V., Mancini T., Selvaggi L. and the Italian multicentre study group

Применение вагинальных капсул, содержащих Lactobacillus plantarum P 17630, в профилактике рецедивов кандидозного вульвовагинита: многоцентровое проспективное экспериментальное исследование.

9

Было проведено экспериментальное многоцентровое (на базе 17 женских консультаций Италии) проспективное исследование эффективности препарата на основе Lactobacillus plantarum Р 17630 в качестве вагинального пробиотика в профилактике рецидивов кандидозного вульвовагинита. В исследовании принимали участие женщины возрастной категории от 18 до 45 лет с клиническими проявлениями рецидивирующего неосложненного кандидозного вульвовагинита (КВВ). Общее количество пациенток, включенных в эксперимент, – 476, из них 252 пациентки составили группу наблюдения, которые одноразово получали после менструации 150 мг флуконазола в сочетании с мягкими желатиновыми капсулами препарата на основе Lactobacillus plantarum Р 17630 (Гинолакта); 224 женщины составили группу контроля (лечение только флуконазолом). Клинические результаты сравнивали на этапе включения (Т0), после 4 нед (Т4W) и после 4 мес (Т4М) терапии. Статистический анализ проводили на основе критерия Стьюдента, теста Уилкоксона и критерия хи-квадрата. После 4 мес процент излеченных пациенток в группе, получавшей Lactobacilli, был существенно выше (в 1,7 раза), чем в контрольной группе (82,9% против 71,9%; р=0,003). После 4 мес эксперимента в контрольной группе рецидивы КВВ были отмечены у 59 из 224 пациенток, а в группе наблюдения только у 22 из 252 ( в 2,7 раза меньше); OR=3,74 (2,20–6,34 95% С.І.) и р<0,001. Результаты этого исследования доказывают, что использование в схемах лечения ККВ на фоне антимикотической терапии препарата, содержащего Lactobacillus plantarum Р 17630 (Гинолакт), с микробиологически доказанными свойствами вагинального пробиотика может значительно улучшить результаты проводимой терапии.

Ключевые слова: Lactobacillus plantarum Р 17630, профилактика, рецидив, мягкие желатиновые капсулы, кандидозный вульвовагинит.

 

 

Памфамiров Ю. К., Заболотнов В. О., Памфамiрова Г. Л., Кучеренко Ю. А., Татевосян А. Г., Карапетян О. В.

Сучаснi погляди на етiологiю, патогенез i лiкування мiоми матки.

15

Представлений огляд сучасної літератури про теорії розвитку міоми матки. В основі даних теорій лежать порушення секреції гіпоталамо-гіпофізарної системи, функції яєчників. Зростання міоми матки зумовлюється станом рецепторного апарату матки. Підтверджується роль прогестерону в індукції мітогенного ефекту факторів росту. Значна роль належить молекулярно-генетичним перебудовам, змінам експресії факторів росту, що впливають на проліферацію гладком’язових клітин, апоптоз. У світлі наявних даних ангіогенез розглядається як ключовий фактор в розвитку міоми матки. Обговорюються найбільш дискутабельні питання гормонального і хірургічного методів лікування в пацієнток з міомою матки.

Ключові слова: міома матки, патогенез, гормональне, хірургічне лікування.

 

 

Борис О. М., Суменко В. В., Гак І. О., Онищик Л. М., Малишева І. В., Бондарук О. Я.

Сучасний підхід до діагностики передракових захворювань шийки матки та профілактики раку шийки матки.

22

У статті висвітлена оптимізація підходів до діагностики передракових захворювань шийки матки та профілактики раку шийки матки. Показана динамічність змін диспластичного епітелію. Обґрунтована необхідність первинної та вторинної профілактики раку шийки матки з використанням вакцини Гардасил на сучасному рівні, спираючись на власні дослідження.

Ключові слова: передракові захворювання шийки матки, вірус папіломи людини, профілактика раку шийки матки, квадривалентна вакцина Гардасил.

 

 

Грищенко О. В., Сторчак А. В., Зиневич Е. М.

Возможности коррекции гемодинамических нарушений при гестозе путем восстановления функциональной активности эндотелия.

28

 

 

Громова О. А., Торшин И. Ю., Хаджидис А. К.

Нежелательные эффекты сульфата железа в акушерской, педиатрической и терапевтической практике.

37

Железодефицитная анемия – частое явление у детей, беременных, лиц среднего и пожилого возраста. Хотя легкие формы анемии часто протекают практически бессимптомно, пренебрежение к этому состоянию приводит к тяжелым осложнениям, снижает качество и длительность жизни. Для терапии железодефицитной анемии необходимо использовать эффективные и безопасные препараты железа. В настоящей статье проводится анализ безопасности применения различных поколений железосодержащих препаратов; приводятся новейшие данные клинических исследований о нежелательных эффектах устаревших фармацевтических препаратов на основе сульфата железа.

 

 

Рожковська Н. М., Гладчук І. З., Шаповал М. В., Рихлецький В. М.

Профілактика ускладнень оперативної гістероскопії.

41

Нами проведено понад 200 оперативних гістероскопій з використанням препарату Турусол в якості дистензійного розчину. Оперативну гістерорезектоскопію виконували з приводу поліпів ендометрія (29%), гіперпластичних процесів ендометрія (27%), підслизової міоми матки (20%). Рідше показаннями до гістерорезектоскопії були внутрішньоматкові синехії (5%), внутрішньоматкова перетинка (5%), залишки продукту контрацепції (3%) та затримка фрагментів внутрішньоматкового контрацептива (1%). Середня тривалість операцій становила 32,5±12,4 хв, інтраопераційна крововтрата – 80±25 мл. Частота інтраопераційних ускладнень не перевищувала 0,5% (травма шийки матки, перфорація матки, помилкове входження в міометрій). Випадків водного перевантаження, значних травм, інфекційних ускладнень не було. Ми вважаємо, що безпека клінічного застосування гістероскопії, безумовно, крім техніки операції і досвіду хірурга, залежить від адекватного вибору дистензійного середовища. Турусол є препаратом вибору як безпечний, економічно доцільний і ефективний іригаційний розчин в оперативній гістероскопії.

Ключові слова: оперативна гістероскопія, профілактика ускладнень, Турусол.

 

 

Клімактеричний синдром: ігнорувати не можна лікувати.

45

 

 

Корнацька А. Г., Борисюк О. Ю., Лісяна Т. А., Романова О. О.

Клінічна та мікробіологічна ефективність комплексного застосування препаратів ЛІВАРОЛ® і ЛАВОМАКС® у лікуванні жінок із хронічним рецидивним вульвовагінальним кандидозом.

48

Проведено клінічно-лабораторне дослідження ефективності комплексного застосування місцевого антикандидозного препарату ЛІВАРОЛ® (кетоконазол 400 мг, супозиторії) і індуктора інтерферону ЛАВОМАКС®(тилорон 125 мг, таблетки) у лікуванні 60 жінок фертильного віку з хронічним рецидивним вульвовагінальним кандидозом. Визначено, що комплексне застосування зазначених препаратів свідчить про високу клінічну та мікробіологічну ефективність, що дозволяє рекомендувати її до впровадження в практику лікування жінок із хронічним рецидивним вульвовагінальним кандидозом.

Ключові слова: хронічний рецидивний вульвовагінальний кандидоз, антикандидозний препарат ЛІВАРОЛ®(кетоконазол), індуктор інтерферону ЛАВОМАКС® (тилорон).

 

 

Воронцова А. В., Звычайный М. А.

Состояние биоциноза влагалища при применении микронизированного прогестерона.

54

 

 

Булик Л. М., Ципкун А. Г., Давидова Ю. В., Апресова К. Г.

Преконцепційна профілактика метаболічних порушень у жінок з дифузним нетоксичним зобом.

58

 

 

Байрамова Г. Р., Костава М. Н.

Оценка эффективности и приемлемости комбинированной терапии неспецифического вагинита и цервицита.

62

Предпосылки: неспецифический вагинит/цервицит широко распространен в популяции. 

Пациенты: 30 небеременных амбулаторных пациенток с диагнозом вагинит/цервицит.

Лечение: все больные, включенные в исследование, получали клиндамицина фосфат 2% крем интравагинально в дозе 100 мг 1 раз в день на ночь в течение 3 дней, Трихопол® (метронидазол) 250 мг внутрь 2 раза в день в течение 5 дней, офлоксацин внутрь 200 мг 2 раза в день в течение 5 дней и флуконазол по 150 мг на 3 и 6-й день от начала лечения. Весь курс длился 6 дней.

Оценка результатов: клинические и лабораторные исследования проводили на 7–10-е сутки и через 1 мес после лечения. Оценивали жалобы, объективную симптоматику, наличие неблагоприятных явлений, а также соблюдение режима приема препаратов.

Результаты: у всех 30 пациенток констатирована микробиологическая элиминация возбудителя после курса комбинированной терапии. Серьезных осложнений лечения не было. Побочные реакции в виде тошноты, диспепсических расстройств отмечены у 4 (13,3%) пациенток и не потребовали отмены препарата. В одном случае через 1 мес на фоне приема антибиотика широкого спектра по поводу ангины отмечен рецидив вульвовагинального кандидоза.

Заключение: комбинированная терапия эффективна для лечения неспецифического вагинита и цервицита у небеременных женщин.

Ключевые слова: вагинит, цервицит, клиндамицин, метронидазол, флуконазол, офлоксацин.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Гопчук О. М.

Протизапальна терапія гострого сальпінгіту в жінок із полікістозом яєчників.

68

Запальні захворювання статевих органів у жінок фертильного віку є однією з основних причин порушення репродуктивного здоров’я. Особливістю запальних уражень є рідка наявність одного збудника. Враховуючи актуальність і поширеність запальних процесів органів малого таза необхідний правильний вибір протимікробного препарату. Особливо важливе своєчасне та якісне лікування гострих запальних процесів у жінок з наявністю хронічної генітальної і нейроендокринної патології, оскільки дана група знаходиться в стані порушеного репродуктивного потенціалу й вимагає ретельного підходу при виборі терапії. Метою роботи було вивчення клінічної ефективності ципрофлоксацину для лікування гострого сальпінгіту в жінок з полікістозом яєчників. Використання препарату Ципролет у комплексному лікуванні даної патології є ефективним і дозволяє скоротити терміни терапії при збереженні терапевтичної ефективності.

Ключові слова: сальпінгіт, полікістоз яєчників, ципрофлоксацин, Ципролет, лікування.

 

 

Гопчук О. М.

Корекція неврологічних розладів у жінок на тлі клімактеричного син-дрому.

72

Здоров’я жінки в перименопаузальний період має не тільки медичне, але й соціальне значення у зв’язку зі зміною демографічної структури суспільства. Серед скарг жінок із клімактеричним синдромом виділяють симптоми психологічні та органічні. Багато жінок відчувають депресію, різкі зміни настрою, порушення сну, нервозність, погіршення пам’яті, головний біль, що пояснюється реакцією на дефіцит естрогенів у ЦНС. У лікуванні як гострого, так і хронічного болю традиційним є застосування не стероїдних протизапальних препаратів. Добре зарекомендував себе препарат Ібупрофен, який вважається «золотим стандартом» безпеки, що особливо важливо у лікуванні хронічного больового синдрому.

Ключові слова: клімактеричний синдром, головний біль, мігрень, Ібупрофен.

 

 

Богомазова В. І., Росляков Б. І., Стронговська Н. С., Брук Б. Б.

Ангіоміофібробластома. Випадок із практики гінеколога.

76

У статті наведено рідкісний випадок із практики гінеколога – ангіоміофібробластома піхви. Утворення містилось у передній ділянці промежини – у присінку піхви між зовнішнім вічком сечівника та малими соромітними губами, поширюючись на передню стінку піхви. Пацієнтку було обстежено і прооперовано спільно гінекологом і урологом. Остаточний діагноз установлено лише після імуногістологічного дослідження пухлини.

Ключові слова: гінекологія, ангіоміофібробластома, імуногістологія.

 

 

Гопчук О. М.

Хронічна венозна недостатність: діагностика, терапія і профілактика ускладнень у вагітних (огляд літератури).

80

Фармакологічна терапія хронічної венозної недостатності (ХВН) ґрунтується на застосуванні лікарських засобів, дія яких спрямована на стабілізацію структурних компонентів венозної стінки, підвищення її тонусу і поліпшення мікроциркуляції. В огляді літератури наведено дані про ефективність застосування препарату Ліотон-1000 гель у вагітних з метою лікування ХВН і профілактики венозних ускладнень.

Ключові слова: хронічна венозна недостатність, лікування, профілактика, Ліотон-1000 гель.

 

 

Бондаренко Н. П., Широбоков В. П., Лакатош В. П., Бобир В. В., Гужевська І. В.

Лабораторна діагностика та вплив на перебіг вагітності В19-парвовірусної інфекції.

84

Метою дослідження було вивчення впливу парвовірусної інфекції на перебіг вагітності. Методом імуноферментного аналізу на наявність антитіл Ig M та Ig G до парвовірусу В19 проведене обстеження 130 вагітних із різними ускладненнями вагітності (43 жінки в І триместрі, 46 – у ІІ триместрі і 41 – у ІІІ триместрі), а також 40 жінок із фізіологічним перебігом вагітності у І, ІІ, ІІІ триместрах. У всіх обстежених були виключені інші збудники TORCH-інфекцій. Встановлено, що інфікування вагітної парвовірусом B19 впливає на формування таких ускладнень, як загроза викидня і загроза передчасних пологів, неімунна водянка плода, вади розвитку, ФПН, дистрес плода, анемія, асфіксія новонароджених. Ймовірність загибелі плода зменшується з прогресуванням вагітності.

Ключові слова: парвовірус B19, парвовірусна інфекція під час вагітності, неімунна водянка плода , імуноферментна діагностика парвовірусу.

 

 

Дуда О. К., Вдовиченко Ю. П., Бойко В. О., Мамоненко-Морозова І. Ю.

Хронічний вірусний гепатит С у вагітних: клініко-епідеміологічні особливості.

87

У статті проаналізовані дані епідеміологічного анамнезу 57 вагітних із хронічним вірусним гепатитом С (ХВГС). Визначено, що на частку статевого та внутрішньо лікарняного шляхів передачі припадає значний відсоток (49,1%) випадків. Виявлені клініко-лабораторні особливості перебігу ХВГС у вагітних та негативний вплив інфекції на перебіг вагітності з розвитком ускладнень. Обґрунтовано необхідність планового, регламентованого обстеження вагітних на маркери до вірусного гепатиту С для розробки ефективних заходів щодо зниження частоти ускладнень вагітності та попередження перинатального інфікування.

Ключові слова: хронічний вірусний гепатит С, вагітні, епідеміологічний анамнез, клініко-лабораторні особливості.

 

 

Німенький М. В.

Оптимізація алгоритму надання допомоги пацієнткам з ектопічною вагітністю.

90

Аналізується оптимізований алгоритм комплексного лікування безплідності за умов ектопічної вагітності. Підтверджується необхідність інтеграції методів малоінвазивної хірургії в програми допоміжних репродуктивних технологій.

Ключові слова: алгоритм, ектопічна вагітність.

 

 

Писарева С. П.

Применение Сумамеда (азитромицина) в акушерстве и гинекологии.

92

Приведены обобщенные данные о применении Сумамеда (компания Тева) в акушерстве и гинекологии, опубликованные в последние годы в отечественной и зарубежной литературе. Показана высокая эффективность препарата при применении в различных формах и по разным схемам для лечения генитальных инфекций в акушерстве и гинекологии.

Ключевый слова: гинекология, генитальная инфекция, лечение, Сумамед.

 

 

Подольський В. В., Задорожна Т. Д., Подольський Вл. В.

Клініко-морфологічні аспекти плацентарної недостатності.

97

 

 

Маркін Л. Б., Шатилович К. Л.

Характерні особливості аортального кровообігу плода в умовах ускладненого перебігу гестаційного процесу.

100

Вивчені особливості аортального кровообігу плода в умовах ускладненого перебігу вагітності. Встановлено, що оцінка стану кровотоку в перешийковому і низхідному відділах аорти дає можливість отримати об’єктивну уяву про стан компенсаторних реакцій серцево-судинної системи плода, здійснити перинатальний прогноз.

Ключові слова: перешийок аорти, низхідна частина аорти, плід, кровообіг.

 

 

Жук, С. І. Ошовський В. І., Парпалей Є. І., Ошовська І. О.

Вроджена діафрагмальна грижа: патофізіологія та допомога в епоху мікроінвазивної хірургії плода.

107

У статті висвітлено основні сучасні погляди на причини виникнення, патогенез, перебіг та лікування вродженої діафрагмальної грижі. У матеріалі також висвітлено діагностичні, прогностичні та лікувальні підходи за даною проблематикою.

Ключові слова: вроджена діафрагмальна грижа, балонна трахеальна оклюзія, фетальна хірургія.

 

 

Писарєва С. П., Кирилова Л. Г., Толкач С. М.

Магнітно-резонансна томографія в комплексній оцінці стану плода за наявності герпесвірусної інфекції у вагітної.

110

Проведено обстеження 90 вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробної герпесвірусної інфекції. Серед обстежених за допомогою МРТ у 11 (37,9%) випадках виявлено різні структурні аномалії розвитку нервової системи плода. МРТ доцільно застосовувати для уточнення і деталізації діагнозу ембріофетального ураження мозку в разі внутрішньоутробної герпесвірусної інфекції.

Ключові слова: герпесвірусна інфекція, УЗД, МРТ.

 

 

Лихачева А. С., Редько И. И.

Респираторные вирусные инфекции в структуре внутриутробных инфекций у новорожденных: диагностика, клинические варианты течения.

112

 

 

Сандуляк Т. В., Бердіков О. Я.

Стан здоров’я новонароджених від матерів з пієлонефритом.

114

Досліджено стан здоров’я плода-новонародженого при пієлонефриті з гострим та латентним перебігом у вагітних в умовах сучасної організації пренатальної та перинатальної допомоги. З’ясовано чинники ризику несприятливого впливу патології матері на розвиток ембріона-плода і новонародженого та дана оцінка перебігу адаптації новонароджених. На підставі впливу виявлених чинників ризику складено фетопатогенний календар и визначено пріоритети первинної і вторинної профілактики дисплазії нирок у плода і новонародженого.

Ключові слова: пієлонефрит вагітних, вплив латентного перебігу інфекції сечовивідних шляхів на плід і новонародженого, формування дисплазії нирок.

 

 

Лещева Т. В.

Репродуктивне здоров’я жінок, які використовували різні методи контрацепції.

121

Результати проведених досліджень свідчать, що вагітність та пологи у жінок, які використовували ВМС, перебігають із більш високим рівнем ускладнень порівняно з пацієнтками, які приймали ГК. Із різних гестаційних ускладнень виділяли такі, як плацентарна недостатність (43,3% і 20,0%), загострення урогенітальної інфекції (20% і 6,7%), порушення мікробіоценозу статевих шляхів (30% і 16,7%), передчасні пологи (10% і 3,3%), передчасний розрив плодових оболонок (23,3% і 16%), аномалії пологової діяльності (20% і 10%) і дистрес плода (26,7% і 16,7%), які призводять до високої частоти кесаревих розтинів (26,7% і 13,3%). Жінки, які використовували ВМК, становили групу високого ризику щодо розвитку перинатальної патології порівняно з жінками, які приймали ГК. Із різних перинатальних ускладнень частіше інших спостерігалися різноманітні форми асфіксії новонароджених (33,3% і 13,3%), затримка внутрішньоутробного розвитку плода (30% і 20%), постгіпоксична енцефалопатія (26,7% і 13,3%) і внутрішньоутробне інфікування (20% і 6,7%). Для прогнозування імовірних ускладнень репродуктивного здоров’я жінок (у т.ч і акушерських та перінатальних ускладнень) була створена комп’ютерна нейросіткова експертна система. Кількість правильних прогнозів становила в середньому 84%, що дозволяє рекомендувати її для широкого застосування в практичній охороні здоров’я

Ключові слова: репродуктивне здоров’я, внутрішньоматкова контрацепція, гормональна контрацепція, вагітність, пологи, перінатальні особливості, профілактика, прогнозування.

 

 

Кузьмин В. Н.

Новые подходы диагностики и лечения вульвовагинита у женщин.

124

Кандидозный вульвовагинит является наиболее распространенным инфекционным поражением слизистой вульвы и влагалища. За последние годы распространенность данного заболевания неуклонно растет, а его удельный вес в структуре инфекционных поражений вульвы и влагалища составляет 30–45%.

Ключевые слова: инфекция, вульвовагинит, кандидоз, антимикотики, иммуномодуляторы.

 

 

Давыдова Ю. В., Двулит М. П., Тудай В. М.

Бактериальный вагиноз: современные аспекты патогенеза, преконцепционной профилактики при экстрагенитальной патологи.

128

 

 

Бойко А. І.

Пацієнтки з єдиною ниркою в практиці лікаря-гінеколога: тактика спостереження і профілактика ускладнень.

132

Мета нашого дослідження полягає у висвітленні важливості постійного спостереження хворих, що перенесли нефректомію за різною причиною, акцентувати увагу лікаря-гінеколога на можливість утворення конкрементів в єдиній нирці при і без нефролітіазу в анамнезі хворого.

Ключові слова: єдина нирка, нефректомія, уролітіаз, нефролітіаз, функціональна здатність, ургентна допомога, обструктивна анурія.

 

 

Яшина Е. Г.

Современные подходы к терапии кандидозного вульвовагинита с позиции гинеколога-эндокринолога.

134

 

 

Вдовиченко Ю. П., Барановская Г. А.

Современные особенности клинической симптоматики неспецифических инфекционных заболеваний влагалища.

138

фРезультаты проведенных исследований свидетельствуют, что характерные клинические признаки («творожистые» выделения, запах «гнилой» рыбы, выраженная диффузная гиперемия слизистой оболочки) регистрируются лишь при моноформах заболевания (кандидоз, бактериальный вагиноз, неспецифический вульвовагинит), а образование различных бактериальных и бактериально-грибковых ассоциаций микроорганизмов в вагинальном биотопе приводит к изменению клинической картины и формированию малосимптомных форм заболевания.

Ключевые слова: неспецифические инфекционные заболевания влагалища, клиника.

 

 

Гопчук О. М.

Препарат Азакс у лікуванні урогенитального мікоплазмозу.

140

У статті приведені результати дослідження, присвяченого оцінці ефективності антибактеріального препарату Азакс у терапії урогенітального мікоплазмозу.

Ключові слова: мікоплазмоз, лікування, профілактика, Азакс.

 

 

Веропотвелян П. Н., Веропотвелян Н. П., Сапрыкина Н. А., Свиридов М. Н.

Апоплексия яичника: новый взгляд на старую проблему.

144

Целью нашего исследования явилось вновь осветить в статье вопросы этиологии и патогенеза апоплексии яичника, так как с внедрением новой технологии в последние годы изменился подход к диагностике и лечению этой патологии. Результаты нашего исследования указывают на необходимость проведения после перенесенной операции апоплексии яичника различных реабилитационных мероприятий, направленных на регуляцию функции яичника и профилактику рецидивов заболевания для сохранения репродуктивности функций

Ключевые слова: апоплексия яичников, профилактика, рецидив.

 

 

Касянчук Н. Ю.

Структура патології шийки матки в жінок з метаболічним синдромом.

148

Поширеність і кольпоскопічні особливості патології екзоцервіксу в жінок з метаболічним синдромом (МС) не мають суттєвих відмінностей від відповідних показників у здорових жінок репродуктивного віку. Це може бути свідченням того, що в генезі патології шийки матки переважне значення має дія інфекційного агента, а не особливості гормонального гомеостазу. Проте при цьому слід зазначити, що жінкам із МС кольпоскопічний скринінг стану епітелію шийки матки повинен проводитися згідно із загальноприйнятим протоколом з метою профілактики раку.

Ключові слова: метаболічний синдром, кольпоскопія, патологія шийки матки.

 

 

Ткачук Т. Є.

Застосування ЛНГ-ВМС «Мірена» в пацієнток з менорагією після лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії шийки матки різного ступеня тяжкості (ЦІН I, ЦІН II, ЦІН III).

151

У статті надана інформація про лікування менорагії в 67 пацієнток після радикального лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії (ЦІН I, ЦІН II, ЦІН III) шляхом введення ЛНГ-ВМС «Мірена». Наведені дані свідчать про можливість та високу ефективність такого методу лікування у цієї групи хворих.

Ключові слова: Мірена, менорагія, цервікальна інтраепітеліальна неоплазія.

 

 

Жалилова С. А., Янгиева Г. З., Каюмова Д. Т.

Анализ информированности о заболеваниях шейки матки и медицинской активности женского населения города Ташкента.

154

 

 

Посохова С. П., Майструк Г. П., Гуменюк Л. Й., Ніколаєва С. В., Банніков В. І.

Безпечний аборт – альтернатива збереження репродуктивного потенціалу підлітків.

156

У статті представлені результати проведення медикаментозного аборту у 90 першовагітних підлітків. Пацієнткам призначали 200 мг міфепристону («Мир-Фарм», Росія) та 400 мг мізопростолу (Міролют®, «Мир-Фарм», Росія) сублінгвально для переривання в терміні до 63 днів від першого дня останньої менструації. Успішне завершення медикаментозного аборту встановлено в 96,7% пацієнток. Отже, наші дані свідчать про високу ефективність та безпечність медикаментозного аборту в дівчат-підлітків.

Ключові слова: медикаментозний аборт, міфепристон, мізопростол, підлітки.

 

 

Адамов М. М.

Вагітність і пологи після застосування допоміжних репродуктивних технологій, виконаних за відсутності і наявності маткових труб.

159

Результати проведених досліджень свідчать, що розродження жінок, вагітність в яких настала після застосування ДРТ, супроводжується високою частотою перинатальної патології внаслідок значних порушень у системі мати–плацента–плід, причому поєднаного ґенезу. Видалення маткових труб як джерела хронічної інфекції перед застосуванням ДРТ дозволяє суттєво покращити акушерські і перинатальні результати розродження. Це дає нам право рекомендувати такий підхід для вибіркового використання в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, маткові труби, вагітність, пологи.

 

 

Нікітін О. Д., Гонтар Ю. В., Ільін І. Є., Жабіцька Л. А.

Роль цитогенетичного обстеження пацієнток з порушеннями репро-дуктивної функції.

162

Виникнення патологічних станів репродуктивної системи часто зумовлено хромосомними аномаліями. Хромосомна патологія в популяції становить у середньому 1%, а серед пацієнтів з порушеннями репродуктивної функції частота хромосомних аномалій, за даними різних дослідників, сягає 20%. Дослідження базувалося на даних 462 пацієнток, яким проводилося каріотипування. У досліджуваній групі в 52 (11,3%) пацієнток було порушення каріотипу. Звертає на себе увагу той факт, що найбільша частота порушень каріотипу була виявлена в пацієнток зі звичним невиношуванням (15,3%), у той час як у пацієнток, що мали в анамнезі народження дітей з множинними вадами розвитку, визначався найнижчий показник порушень (4,3%).

Ключові слова: порушення репродуктивної системи, цитогенетичне обстеження, хромосомна патологія.

 

 

Чернега Т. В.

Застосування протиспайкового гелю в жінок із безпліддям трубного походження.

166

Проаналізовано результат застосування протиспайкового гелю після лапароскопічних органозберігаючих операцій. Оцінено і обґрунтовано етапність лікувально-профілактичних заходів з подальшим аналізом відновлення репродуктивної функції в жінок із безпліддям трубного походження.

Ключові слова: безпліддя, лапароскопія, протиспайковий гель, вагітність.

 

 

Астахов В. М., Бацилєва О. В.

Медико-психологічні та соціальні аспекти формування репродуктивної поведінки у сучасних умовах.

170

У роботі на підставі літературних даних та власних досліджень проаналізовані особливості репродуктивної поведінки, визначені чинники, що її детермінують, обґрунтована необхідність розробки та впровадження комплексної програми щодо її оптимізації.

Ключові слова: репродуктивна поведінка, репродуктивне здоров’я, особистість, сім’я, демографія.

 

 

Муротова Н. Х.

Менеджмент общественного здравоохранения с учетом социально-экономических, культурных и медицинских особенностей семейно-брачных отношений в Узбекистане.

174

 

 

Федорченко Г. В., Баранова В. В., Давидова Ю. В.

Особливості психоемоційного стану жінок, оперованих на щитоподібній залозі під час вагітності.

179