СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 1 – 2011

  • Науково - практичний журнал
  • ISSN 2412-4508 (Online)
    ISSN 1992-5913 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/SP
  • Наклад -
  • 10000 примірників
  • Формат видання -
  • 290Х210 мм
  • Періодичність -
  • 8 номерів на рік

Вниманию врачей.

12

 

 

Квашніна Л. В., Матвієнко І. Н.

Організаційні підходи до моніторингу впровадження стратегії інтегрованого ведення хвороб дитячого віку.

17

Резюме. Розроблена система моніторингу впровадження стратегії інтегрованого ведення хвороб дитячого віку має на меті підвищення рівня знань та навичок навченого раніше медичного персоналу та підтримку впровадження стратегії на місцях. Перші моніторингові візити в медичні заклади проводяться не пізніше, ніж через 4 тижні після закінчення базового курсу групами підготовлених фахівців (лікарі та середній медичний персонал первинної ланки надання допомоги). Для методологічного забезпечення проведення візитів розроблені структура проведення візитів та навчальні керівництва.

Ключові слова: інтегроване ведення хвороб дитячого віку, моніторинг, аудит, навчальне керівництво, пілотне впровадження.

 

 

Слабкий Г. О., Ковальова О. М., Лисак В. П., Кінаш Н. В.

Сучасні підходи до оптимізації надання медичної допомоги новонародженим у Полтавській області.

20

Резюме. Розроблено комплекс заходів з оптимізації надання медичної допомоги новонародженими, що дозволило зменшити показники неонатальної та малюкової смертності в регіоні; показано економічну ефективність запропонованих інновацій.

Ключові слова: новонароджені, малюкова смертність, неонатальна смертність, асфіксія, якість надання медичної допомоги.

 

 

Фармакоекономічне обґрунтування застосування комбінованої гексавалентної вакцини у національній програмі імунізації.

23

Резюме. У статті представлені результати фармакоекономічного дослідження економічної доцільності використання ІнфанріксTM Гекса з перспективи застосування у програмі національної імунізації. Застосовувався аналіз витрати-ефективність. Цілями даного дослідження були: визначення економічної ефективності гексавалентної вакцини DTPa-HBV-IPV/Hib методом витрати-ефективність»; встановлення максимально допустимої ціни препарату DTPa-HBV-IPV/Hib, за якої постачання вакцини ІнфанріксTM Гекса для виконання Календаря щеплень є доцільним; оцінка впливу потенціального застосування гексавалентної вакцини DTPa-HBV-IPV/Hib у Національній програмі вакцинації.

Ключові слова: імунопрофілактика, гексавалентна вакцина, визначення економічної ефективності.

 

 

Чернишова Л. І., Харченко Ю. П., Юрченко І. В., Юхименко О. О., Демчишина І. В., Котлік Л. С., Касьян О. І.

Проблема ротавірусної діареї у дітей.

30

Резюме. Обстежено на ротавірусну інфекцію методом ІФА 80–90% дітей у віці до 5 років, госпіталізованих в інфекційні відділення лікарень мм. Києва і Одеси. Показано високу частоту ротавірусної інфекції протягом року серед госпіталізованих дітей з ГКІ із сезонним підвищенням до 80% в холодну пору року. Вперше визначено генотипи ротавірусів, які спричиняють захворювання у дітей в Україні. Тяжкість ротавірус-позитивних діарей суттєво вища, ніж при ротавірус-негативних діареях. Обгрунтовано доцільність застосування вакцини проти ротавірусної інфекції.

Ключові слова: діарея, діти, ротавірус, щеплення, Ротарикс.

 

 

Глядєлова Н. П., Уніч Н. К., Корольова В. А., Шуригіна І. В., Боярска К. А.

Сучасний макролід Сумамед: трирічний досвід клінічного використання в терапії захворювань нижніх дихальних шляхів у дітей (огляд літератури).

35

Резюме. Проблема раціональної антибактеріальної терапії захворювань нижніх дихальних шляхів, що спричинені бактеріальними агентами, є однією з актуальних проблем педіатрії. В статті наведені результати застосування Сумамеду в терапії бронхітів, позалікарняних пневмоній, муковісцидозу у дітей протягом трьох років.

Ключові слова: діти, бронхіт, позалікарняна пневмонія, муковісцидоз, антибактеріальна терапія, Сумамед.

 

 

Абелевич М. М., Іванова Є. Л., Лукушкина Є. Ф.

Етіопатогенетична терапія інозином пранобекс у дітей із ускладненим перебігом алергічних захворювань.

42

Резюме. Призначення імунокоригучої терапії інозином пранобекс, на підставі клінічної оцінки імунного статусу у комплексному лікуванні дітей із ускладненим перебігом алергічних захворювань сприяє зниженню інфекційних ускладнень і рецидивування основного захворювання.

 

 

Ядгарова К. Т., Умарова З. С., Кучкаров Ш. Б.

Реєстрація випадків малюкової смертності в Республіці Узбекистан на засадах міжнародних критеріїв живо- і мертвонародження.

46

Резюме. Показано досвід впровадження в Республіці Узбекистан міжнародних критеріїв реєстрації живо- і мертвонародження, що сприятиме кардинальному підвищенню якості охорони матері і дитини, патронуванню здоров'я майбутніх матерів.

Ключові слова: критерії живо- і мертвонародження, малюкова смертність, Республіка Узбекистан.

 

 

Ісмайлова А. Д., Асадов Б. М., Алієва Е. М.

Особливості фізичного і статевого розвитку дівчаток із затримкою розумового розвитку.

49

Резюме. Метою даного дослідження було вивчення особливостей статевого дозрівання дівчаток із затримкою розумового розвитку. Було обстежено 115 дівчаток різного ступеня інтелектуального розвитку. Обстеження включало визначення антропометричних параметрів: зросту, ваги, окружності грудної клітки, розмаху рук, ширини плечей, довжини ніг та зовнішніх розмірів таза. Період статевого дозрівання характеризувався виразністю вторинних статевих ознак та особливостей становлення менструальної функції. Стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи оцінювався визначенням рівня фолікулстимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ), соматотропного (СТГ), тиреотропного (ТГ) гормонів, а також параметрів тестостерону (Т) й естрадіолу (Е2). Дослідження періоду статевого достигання дівчаток із затримкою розумового розвитку дозволило встановити наявність клінічних, функціональних та гормональних проявів затримки фізичного і статевого розвитку.

Ключові слова: олігофренія, недостатність інтелектуального розвитку, затримка статевого розвитку.

 

 

Квашніна Л. В., Маковкіна Ю. А., Скобенко О. В.

Антипіретична ефективність і переносимість вітчизняного преперату «Бофен» у дітей.

52

Резюме. Доведено, що препарат «Бофен» викликає стійке зниження підвищеної температури, що сприяє поліпшенню загального стану та емоційної сфери дитини. Антипіретична дія Бофену аналогічна дії референтного препарату «Нурофен для дітей». Дітям 3–12 років з явищами лихоманки доцільно призначати Бофен у дозах, аналогічних референтному препарату. Відсутність токсичної дії дозволяє зарахувати Бофен в групу високотолерантних фармакотерапевтичних засобів з антипіретичними властивостями.

Ключові слова: лихоманка, ефективність, переносимість, Бофен.

 

 

Квіт Д. І., Марченко Т.З., Томків Я. В., Шайдич В. Д., Заставна Л. В., Горайська Л. М., Вівчарівська Г. З., Морозович О. М., Сакалош Л. П.

Диференційовані підходи до етапного лікування поєднаної гастропатології у дітей.

57

Резюме. У роботі вивчалася частота поєднаної патології травного каналу у дітей віком 4–18 років та ефективність реабілітаційного лікування з включенням препарату «Антраль». В нозологічній структурі переважали функціональні захворювання гастродуоденальної зони: ФЗШ — 43% дітей основної і 27% контрольної групи, ДЖВШ — 53% і 40%, гельмінтози — 40% і 43,3% відповідно. Включення Антралю в схему лікування поєднаної гастропатології, у т.ч. гельмінтозів, на етапі реабілітації сприяє прискоренню ліквідації основних клінічних симптомів, нормалізації біохімічних параметрів (метгемоглобінемії, ацетонурії).

Ключові слова: діти, поєднана патологія травного каналу, функціональні захворювання гастродуоденальної зони, Антраль.

 

 

Марченко Т. З., Качановська Г. П., Сакалош Л. П., Ткаченко М. В., Семенча Н. В., Кусьпись Г. Г., Пєх Н. І.

Досвід амбулаторної тактики лікування ускладнень гострих респіраторних захворювань у дітей, які часто і тривало хворіють.

62

Резюме. Вивчалася ефективність Зитроцину при лікуванні ускладнень ГРЗ (гострого тонзилофарингіту, гострого середнього отиту, гострого синуситу, гострого бронхіту) у дітей віком 3–11 років, що часто і тривало хворіють, на амбулаторному етапі лікування. Застосування Зитроцину сприяло ліквідації основних симптомів захворювань вже на 3 добу лікування, в той час як у контрольній групі дітей симптоматика нівелювалася на 7 добу лікування. Алергічних реакцій і непереносимості Зитроцину не спостерігалося.

Ключові слова: діти, макроліди, Зитроцин, гострий тонзилофарингіт, гострий отит, гострий синусит, гострий бронхіт, амбулаторне лікування.

 

 

Юліш Є. І., Чернишова О. Є., Сорока Ю. А.

Тривалий субфебрилітет у дітей. Можливі причини і підходи до терапії.

67

Резюме. Вивчалася роль герпесвірусів у розвитку субфебрилитету у дітей. Визначено принципи лікування дітей з субфебрилітетом, інфікованих герпесвірусами.

Ключові слова: субфебрилітет, герпесвірусні інфекції, діти, Флавозид.

 

 

Авдюхина Т. И., Константинова Т. Н., Прокошева М. Н.

Современный взгляд на проблему гельминтозов у детей и эффективные пути ее решения.

73

 

 

Бєлоусов Ю. В., Шутова О. В.

Початкова (докам'яна) стадія жовчнокам'яної хвороби у дітей.

78

Резюме. Обговорюються питання діагностики докам'яної (фізико-хімічної) стадії жовчнокам'яної хвороби у дітей за допомогою ультразвукових, біохімічних та біофізичних досліджень жовчі.

Ключові слова: жовчнокам'яна хвороба, фізико-хімічна стадія, діагностика, діти.

 

 

Бережний В. В., Романкевич І. В.

Мікроаномалії розвитку ротової порожнини: патологія вуздечки язика.

81

Резюме. У статті висвітлено основні сучасні моменти визначення, класифікації, клініки, діагностики та лікування патології вуздечки язика як патології, що визначає ефективність грудного вигодовування та впливає на мовний розвиток дитини.

Ключові слова: вуздечка язика, грудне вигодовування, порушення смоктання.

 

 

Марушко Ю. В., Лісоченко О. О.

Залізодефіцитні стани у дітей на сучасному етапі.

84

 

 

Буряк В. Н., Махмутов Р. Ф.

Особливості судинного тонусу у дітей з артеріальною гіпотензіею.

89

Резюме. У результаті проведеного дослідження встановлено зниження еластичних властивостей судин у дітей, що страждають на первинну артеріальну гіпотензію, що, в свою чергу, призводить до прискорення кровонаповнення окремих судинних ділянок при одночасному зменшенні швидкості розповсюдження пульсової хвилі, внаслідок чого відбувається стійке зниження АТ. Вказані обставини диктують необхідність розробки терапевтичних заходів, спрямованих на підвищення еластичності судин у розглянутої категорії хворих.

Ключові слова: артеріальна гіпотензия, судинний тонус, діти.

 

 

Єршова І. Б., Осичнюк Л. М., Мочалова Г. О.

Особливості соматотипу та антропометричні показники у дітей в залежності від віку та інтелектуального розвитку.

92

Резюме. В статті наведено соматотипологічну характеристику дітей молодшого і середнього шкільного віку, визначено середні бали ендоморфії і мезоморфії, показник андроморфії, ступінь розвитку м'язового, кісткового і жирового компонентів.

Ключові слова: діти, соматотип, антропометричні показники.

 

 

Кузюк Л. Г., Маковкіна Ю. А., Ігнатова Т. Б.

Адаптаційні можливості організму з урахуванням морфофункціонального розвитку дітей шкільного віку.

95

Резюме. Стаття присвячена вивченню адаптаційних можливостей організму дітей шкільного віку. Проведено аналіз рівня адаптаційного потенціалу у хлопців та дівчат від 6 до 17 років з урахуванням соматотипологічних особливостей їх розвитку.

Ключові слова: діти, адаптація, соматотип.

 

 

Майданник В. Г., Мітюряєва І. О., Місюра Л. І., Мойсієнко М. Б.

Використання Тенотену у комплексному лікуванні вегетативних дисфункцій у дітей.

99

Резюме. Проаналізована ефективність комплексного чотиритижневого курсу лікування із застосуванням препарату «Тенотен дитячий» у 60 дітей з вегетативними дисфункціями. В результаті обстеження до лікування та через місяць після його закінчення встановлено виражену позитивну динаміку скарг хворих, які отримували препарат «Тенотен дитячий», даних об`єктивного обстеження, а також показників вегетативного гомеостазу, даних ЕКГ, стану мозкової гемодинаміки в порівнянні з контрольною групою.

Ключові слова: вегетативні дисфункції, діти, гомеопатичні препарати, Тенотен.

 

 

Цимбаліста О. Л., Бобрикович О. С.

Фактори ризику розвитку проявів метаболічного синдрому у дітей старшого шкільного віку.

104

Резюме. Обстежено 130 дітей віком 14–18 років з проявами метаболічного синдрому. Найважливішими факторами ризику останнього були ожиріння, цукровий діабет ІІ типу та артеріальна гіпертензія у батьків, причому значно частіше у ендемічних за дефіцитом йоду районах. Серед дітей з ендемічних районів частіше діагностовано патологію щитовидної залози, ожиріння ІІ і ІІІ ступеня з маніфестацією у ранньому віці.

Ключові слова: метаболічний синдром, діти, ожиріння.

 

 

Токарчук Н. І., Тимчук Є. В.

Діагностика та прогноз ризику розвитку надмірної маси тіла у дітей раннього віку.

108

Резюме. Наведено особливості ліпідного спектру крові та рівня лептину у дітей раннього віку з ризиком розвитку надмірної маси тіла (НМТ), НМТ та ожирінням. Авторами визначено рівень лептину розрахунковим способом за допомогою оцінки прогностичної регресійної моделі, що дозволяє запровадити даний метод в практичну педіатрію. Отримані результати свідчать про підвищений вміст ліпопротеїдів фракційно, рівня лептину у дітей раннього віку з НМТ та ожирінням.

Ключові слова: діти, ранній вік, ліпідний обмін, лептин, НМТ, ожиріння.

 

 

Крамарєв С. О., Виговська О. В., Бережний В. В., Моїсеєнко Р. О., Урсуленко С. В., Власенко Н. А., Андриєвська Н. М., Кобилянський В. А., Янковський Д. С.

Порівняльна оцінка ефективності різних схем профілактичного прийому мультипробіотика «Симбітер» у подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні у дітей.

111

Резюме. Показано результати порівняльного дослідження ефективності впливу мультипробиотика «Симбітер» на частоту виникнення та тривалість симптомів ГРВІ під час осінньо-зимового сезону у здорових дітей — мешканців дитячих будинків.

Ключові слова: гострі респіраторні вірусні інфекції, неспецифічна профілактика ГРВІ, пробіотик, Симбітер.

 

 

Боброва В. І.

Вплив антисекреторної і пробіотичної терапії на перебіг хронічної гастродуоденальної патології у дітей.

118

Резюме. У статті висвітлено результати дослідження впливу антисекреторного препарату «Фамотидин» і пробіотика «БіоГая» на перебіг хронічної гастродуоденальної патології у дітей з підвищеною кислототвірною функцією. На основі даних гістологічного та імуногістохімічного обстеження доведено доцільність включення Lactobacillus reuteri (препарат «Біо Гая») в комплекс лікування хронічної гастродуоденальної патології.

Ключові слова: діти, хронічна гастродуоденальна патологія, пробіотик «Біо Гая», фамотидин, імуногістохімічне дослідження.

 

 

Кривопустов С. П.

Оптимизация лечения заболеваний верхних дыхательных путей у детей с помощью фитониринговых технологий.

124

 

 

Федорців О. Є., Чорномидз І. Б.

Діагностичне значення визначення маркерів ендотеліальної дисфункції в перебігу гострої позалікарняної пневмонії у дітей.

127

Резюме. У статті представлені результати обстеження дітей, хворих на гостру позалікарняну пневмонію. Виявлено ендотеліальну дисфункцію з розвитком системної вазоконстрикції, вираженість якої залежить від важкості перебігу захворювання.

Ключові слова: пневмонія, діти, ендотелін, метаболіти оксиду азоту.

 

 

Глядєлова Н. П., Унич Н. К., Орлюк І. Б.

Рослинний імуномодулятор Біоарон С: досвід застосування для профілактики та лікування інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей.

130

Резюме. Стаття присвячена проблемі лікування та профілактики гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) у дітей. Наведений огляд літературних даних клінічних результатів застосування препарату «Біоарон С» у дітей з ГРВІ, у т.ч. у дітей, які часто і тривало хворіють, доводить доречність і безпеку його введення до схем лікування.

Ключові слова: гостра респіраторна вірусна інфекція, діти, Біоарон С, терапія, профілактика.

 

 

Омельченко Л. І., Ошлянська О. А.

Імунопатологічні механізми розвитку ревматичних хвороб у дітей як підстава вибору лікувальної тактики.

135

Резюме. В статті викладені сучасні уявлення про провідні патогенетичні механізми розвитку аутоімунного запалення при системних захворюваннях сполучної тканини у дітей. Наданий систематизований огляд даних про роль різних ланок імунітету, цитокінового гомеостазу та основних елімінаційних систем при ревматичних хворобах у дітей в світлі точок прикладення нових протиревматичних лікарських засобів.

Ключові слова: діти, аутоімунітет, ревматичні хвороби, терапія.

 

 

Якимович С. А., Чернишова Л. І.

Стан вродженого та адаптивного місцевого імунітету у дітей з повторними респіраторними захворюваннями.

142

Резюме. У 60 дітей з повторними респіраторними захворюваннями вивчалися фактори місцевого імунітету в слині. 30 дітей цієї групи повторно переносили 6–10 епізодів респіраторних захворювань (діти, що часто хворіють, — ДЧХ), інші — до 4 епізодів на рік (контроль). В дослідження не включалися ДЧХ з підтвердженим імунодефіцитом. В результаті проведених досліджень виявлено, що місцевий імунітет слизових оболонок ДХЧ, характеризується зниженням таких важливих захисних факторів, як Mip1α та IgG, та розбалансованістю зв'язків між показниками вродженого та адаптивного імунітету.

Ключові слова: місцевий імунітет, слина, діти, що часто хворіють, Mip1α.

 

 

Бєлих Н. А., Маменко М. Є., Єрохіна О. І.

Вплив гіпофізарно-тиреоїдної дизадаптації плода на розвиток та стан здоров'я дітей грудного віку.

145

Резюме. В статті наведені результати клініко-анамнестичного спостереження за 64 дітьми грудного віку, народженими в стані транзиторної неонатальної гіпертиреотропінемії. Продемонстровано, що дизадаптація гіпофізарно-тиреоїдної системи новонародженого корелює з патологією вагітності та пологів, гіпогалактією у матері, ускладненим акушерським анамнезом, внутрішньоутробною гіпоксією, анемією, пролонгованою гіпербілірубінемією новонародженого; призводить до затримки темпів фізичного розвитку та зростання частоти гострих респіраторних та алергічних захворювань на першому році життя. Зроблено висновок про необхідність профілактичних заходів та динамічного спостереження за дітьми з транзиторною неонатальною гіпертиреотропінемією.

Ключові слова: йодний дефіцит, транзиторна неонатальна гіпертиреотропінемія, гіпофізарно-тиреоїдна система, діти.

 

 

Клименко Т. М., Карапетян О. Ю.

Про методи прогнозування порушень природного вигодування новонароджених з перинатальною патологією.

149

Резюме. У статті обґрунтовано необхідність удосконалення методики підтримки грудного вигодовування в умовах перинатального центру. Доведено можливість прогнозування порушень природного вигодовування на етапі спостереження вагітної та в неонатальному періоді.

Ключові слова: природне вигодовування, підтримка, перинатальна патологія, прогнозування порушень.

 

 

Килимник Т. М.

Досвід використання високочастотної вентиляції легень у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Житомирської обласної дитячої лікарні.

153

Резюме. Показано досвід виходжування новонароджених із застосуванням високочастотної осциляторної штучної вентиляції легень. Використання даного методу респіраторної підтримки дозволяє значно збільшити виживаність новонароджених, навіть при граничному ступені легеневої патології, та уникнути можливих ускладнень, пов'язаних з тривалим перебуванням на ШВЛ.

Ключові слова: новонароджені, респіраторна підтримка, штучна вентиляція легень.

 

 

Сміян І. С., Павлишин Г. А., Сковронська А. О., Кулинич М. А.

Cучасні методи ранньої діагностики глибини церебральних порушень у новонароджених.

155

Резюме. В статті наведені методи ранньої діагностики перинатальних гіпоксичних уражень нервової системи у новонароджених на підставі оцінки результатів нейрофункціонального дослідження (запис електроенцефалограми, аналіз викликаних зорових та слухових потенціалів) у поєднанні з визначенням показників енергетичного обміну організму (рівень активності супероксиддисмутази та сукцинатдегідрогенази у сироватці крові та лактатдегідрогенази і сукцинатдегідрогенази у лімфоцитах). Застосування такого комплексного методу діагностики дозволяє своєчасно визначити глибину церебральних ушкоджень та удосконалювати принципи лікування і реабілітації дітей з гіпоксично-ішемічними ураженнями ЦНС.

Ключові слова: гіпоксичне ураження нервової системи, новонароджені, електроенцефалографія, викликані зорові та слухові потенціали, енергетичний обмін.

 

 

Шадрин О. Г., Герасимюк С. И.

Проблемы диагностики и лечения гастроэзафагеальной рефлюксной болезни у детей.

158

 

 

Марушко Ю. В., Гончар В. В.

Фітопрепарати у комплексній терапії функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей раннього віку.

160

Резюме. Діагностика та терапія функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей раннього віку — актуальна проблема педіатрії. В роботі узагальнені дані літератури та особистий досвід терапії функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей раннього віку.

Ключові слова: діти раннього віку, функціональні гастроінтестинальні розлади, фітопрепарат, Кармінативум Бебінос ®.

 

 

Лукашук В. Д., Ходаківська С. П., Баб'як В. І., Бовкун О. А., Головатюк Л. М., Дмитришин Б. Я., Єсипова С. І., Алексєєнко Н. В.

Оптимізація лікування хронічного гастродуоденіту, не асоційованого з хелікобактеріозом, з урахуванням гастропротекції.

165

Резюме. Проведено дослідження фукози шлункового соку та гістохімічне визначення лектинів у біоптатах слизової оболонки астрального відділу шлунка у зіставленні з показниками пепсиногену-1 сироватки крові для обґрунтування значення гастропротекції у механізмах саногенезу хронічного гастродуоденіту, не асоційованого з Helicobacter pylori. Встановлено, що в стадії загострення хронічного гастродуоденіту знижені показники гепатопротекції, що вивчалися. Зіставлення останніх у стадії загострення і в стадії ремісії дозволяє визначити типову приналежність хворого: низький або помірний (середній) тип гастропротекції. Серед обстежених 42,7% дітей були з високим рівнем пепсиногену-1 і 50% дітей з низьким типом гастропротекції. Включення в терапевтичний комплекс сукральфата с перших днів лікування забезпечує циклічний перебіг загострення, нормалізує показники гастропротекції та попереджує рецидиви хвороби, навіть у гіперпепсиногемічних дітей.

Ключові слова: хронічний гастродуоденіт, гастропротекція, лектинова гістохімія слизової оболонки шлунка, фукоза шлункового соку, сукральфат, діти.

 

 

Боднар Г. Б.

Лікувально-діагностичний алгоритм хелікобактер-асоційованої гастродуоденальної патології у дітей.

169

Резюме. Проведено комплексне обстеження дітей, хворих на гастрит, гастродуоденіт, ерозивний гастродуоденіт, ВХ ДПК. На підставі отриманих даних розроблено лікувально-діагностичний алгоритм хелікобактер-асоційованої гастродуоденальної патології у дітей.

Ключові слова: діти, гастродуоденальна патологія, хелікобактеріоз, лікувально-діагностичний алгоритм.

 

 

Ходан В. В., Волосянко А. Б., Алексеєва Н. С.

Допплерометричне дослідження кровотоку в судинах печінки дітей з хронічною патологією біліарного тракту.

172

Резюме. Проведено дослідження внутрішньопечінкової гемодинаміки у 110 дітей шкільного віку від 9 до 17 років; групу порівняння склали 30 практично здорових дітей. Вивчено особливості показників кількісної оцінки печінкового кровотоку в a. hepaticae і v. portae у дітей шкільного віку при хронічному холецистохолангіті. Оцінено швидкісний профіль (спектр швидкості плину крові в a. hepaticae та v. portae): визначено максимальну систолічну (Vmax), мінімальну діастолічну (Vmin), середню (Vmean) швидкість кровотоку, індекс резистентності (RI) та систоло-діастолічний індекс (СДІ). У дітей з хронічним холецистохолангітом виявлено зниження швидкості кровотоку у печінковій артерії та ворітній вені. Особливу увагу звертає різке зростання систоло-діастолічного індексу в обох досліджуваних судинних басейнах, що негативно відображується на функціональному стані печінки.

Ключові слова: біліарна патологія, діти, кровоток, ворітня вена, печінкова артерія.

 

 

Аряєв Н. Л., Горностаєва Н. Ю., Дмитрієва Л. І.

Нові підходи в лікуванні інфекцій сечовивідних шляхів у дітей із застосуванням препарату «Ікзим».

175

Резюме. Досліджувалася ефективність та безпечність препарату «Ікзим» для перорального застосування у детей різного віку з інфекціями сечовивідних шляхов. Широкий спектр антимікробної дії зумовлює високу ефективність використання одного курсу препарату у дітей на стаціонарному та амбулаторному етапі лікування за відсутності побічних ефектів у детей.

Ключові слова: інфекції сечовивідних шляхів, антимікробна терапия, Ікзим.

 

 

 

Сенаторова Г. С., Мацієвська Н. К.

Функціональні можливості серцево-судинної системи в умовах фізичного навантаження у юнаків призивного віку.

179

Резюме. Для визначення резервних можливостей серця і особливостей адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження підлітків було обстежено 108 юнаків призивного віку. У 73,8% обстежених на запит військомату юнаків під час проведення проби з фізичним навантаженням були виявлені функціональні порушення з боку серцево-судинної системи. Враховуючи високу питому вагу функціональних порушень серцево-судинної системи на фоні фізичного навантаження серед юнаків, що не мають ЕКГ-змін, слід визнати, що усім юнакам призивного віку потрібно проводити поглиблене кардіологічне обстеження з використанням провокаційних проб.

Ключові слова: юнаки, фізичне навантаження, резервні можливості серця.

 

 

Банадига Н. В., Боярчук О. Р.

Цитокіновий статус у дітей з гострою ревматичною лихоманкою та хронічною ревматичною хворобою серця.

182

Резюме. Досліджено активність прозапальних цитокінів (ФНП-α, ІЛ-8, ІФН-γ) та протизапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-10) в сироватці крові дітей з гострою ревматичною лихоманкою та хронічною ревматичною хворобою серця. Показано підвищення ФНП-α та ІЛ-4, що свідчить про їх патогенетичну роль у розвитку захворювань. Виявлено низьку активність протизапального цитокіну ІЛ-10 при підвищених показниках прозапальних цитокінів, особливо ФНП-α, що може бути предиктором формування та прогресування хронічної ревматичної хвороби серця.

Ключові слова: гостра ревматична лихоманка, хронічна ревматична хвороба серця, цитокіни, діти.

 

 

Шмелькова К. С., Саріан О. І.

Оптимальний вибір сучасних топічних засобів у дітей.

185

Резюме. У роботі наведені дані щодо призначення місцевих мазевих засобів, механізму їхньої дії на шкіру. Важливе місце в терапії шкірних захворювань у дітей займають топічні глюкокортикостероїди, зокрема Мометазон.

Ключові слова: зовнішні кошти, місцеві глюкокортикостероїди, Мометазон.

 

 

Нагорна Н. В., Бордюгова О. В., Лeбeдєва О. В.

«Едем» в лікуванні атопічного дерматиту у дітей.

189

Резюме. У статті подано характеристику активного метаболіту антигістамінних препаратів II покоління «Едем» (дезлоратадин). Наведені результати терапії дітей з атопічним дерматитом з використанням препарату «Едем», що свідчать про високу ефективність та безпеку препарату.

Ключові слова: атопічний дерматит, діти, «Едем».