• Профілактика гіпоксичних фетальних ускладнень у вагітних із природженими вадами серця та анемією 

Профілактика гіпоксичних фетальних ускладнень у вагітних із природженими вадами серця та анемією 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2016.2(66):43-48; doi 10.15574/PP.2016.66.43 
 

Профілактика гіпоксичних фетальних ускладнень у вагітних із природженими вадами серця та анемією 
 

Давидова Ю. В., Задорожна Т. Д., Бутенко Л. П., Лиманська А. Ю., Огородник А. О., Мокрик О. М.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ 
 

Мета дослідження — розробити тактику профілактики фетальних гіпоксичних порушень у вагітних з природженими вадами серця (ПВС), серцевою недостатністю (СН) і залізодефіцитною анемією. 
 

Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилися 86 вагітних із ВВС і NYHA II–III. З них у 68 в третьому триместрі вагітності діагностована анемія (група I); 18 вагітних з ПВС, NYHA II–III без анемії склали групу II; контрольну групу склали 24 вагітні без кардіальної патології, з фізіологічним перебігом вагітності. Усім вагітним з оформленням інформаційного згоди проведено вивчення концентрації феритину, рівня гемоглобіну, морфологічне дослідження плаценти. Усім вагітним були призначені препарати заліза. Перорально призначався заліза (III) гідроксид полімальтозний комплекс (Мальтофер) при рівні гемоглобіну вище 95 г/л і передбачуваному терміні пологів більше 40 днів від початку лікування. При рівні гемоглобіну нижче 95 г/л внутрішньовенно вводився заліза (III) гідроксид сахарозний комплекс (Венофер) з подальшим переходом на таблетоване залізо (III). 
 

Результати. У групах вагітних I і II не було перинатальних втрат, народження дітей у терміні вагітності менше 28 тижнів та з оцінкою по Апгар при народженні нижче 4 балів. Вагітні з ціанотичними вадами серця і необхідністю дострокового розродження в терміні менше 37 тижнів не включалися в дослідження. Мала місце кореляція між ступенем важкості анемії у жінок з ВВС на тлі СН і недоношеністю, наявністю ЗВУР і народженням дітей у стані асфіксії різного ступеня (відповідно r=0,8, r=0,75 і r=0,85). 
 

Висновки. Формування фетоплацентарного комплексу у жінок з ВВС на тлі СН перебігає з ускладненнями, пов'язаними з наявністю тканинної гіпоксії, а також із можливим впливом на цей процес оксидантного стресу. Розвиток залізодефіцитної анемії у даній групі є додатковим чинником ризику плацентарної дисфункції, що підтверджується морфометричними і морфологічними дослідженнями плацент. Рання профілактика і своєчасне лікування дозволяють значно зменшити частоту ускладнень і поліпшити перинатальні наслідки в цій групі пацієнтів. 
 

Ключові слова: вагітність, природжені вади серця, серцева недостатність, залізодефіцитна анемія, тривалентне залізо, гестаційна гіпоксія. 
 

Література

1. Barker D. J. P. In utero programming of cardiovascular disease / D. J. P. Barker // Theriogenology. — 2000. — Vol. 53, № 2. — P. 555—574.

2. Barker D. J. P. Mechanisms of disease: in utero programming in the pathogenesis of hypertension / D. J. P. Barker // Nature Clinical Practice Nephrology. — 2006. — Vol. 2, № 12. — P. 700—707.

3. Diastolic circulatory dynamics in the presence of elevated placental resistance and retrograde diastolic flow in the umbilical artery: a Doppler echographic study in lambs / Fouron J.-C., Teyssier G., Maroto E. [et al.] // American Journal of Obstetrics and Gynecology. — 1991. — Vol. 164, № 1. — P. 195—203.

4. Kalaivani K. Prevalence & consequences of anaemia in pregnancy / K. Kalaivani // Indian J. Med. Res. — 2009. — Vol. 130. — P. 627—33.

5. Sharma S. K. Hematologic and coagulation disorders / S. K. Sharma // Chestnut's Obstetric Anesthesia. Principles and Practice / Chestnut D. H., Polley L. S., Tsen L. C., Wong C. A. editors. — 4th ed. — USA : Mosby Elsevier, 2009. — P. 943—7.

6. Thompson L. P. Effects of chronic hypoxia on fetal coronary responses / L. P. Thompson // High Altitude Medicine and Biology. — 2003. — Vol. 4, № 2. — P. 215—224.

7. Worldwide prevalence of anaemia, WHO Vitamin and Mineral Nutrition Information System, 1993–2005 / McLean E. [et al.] // Public Health Nutrition. — 2009. — Vol. 12, № 4. — P. 444—454.