• Показники уратно-оксалатного обміну в осіб з цукровим діабетом, що зазнали малоінвазивного лікування з приводу уретеролітіазу

Показники уратно-оксалатного обміну в осіб з цукровим діабетом, що зазнали малоінвазивного лікування з приводу уретеролітіазу

HEALTH OF WOMAN. 2017.5(121):46–53; doi 10.15574/HW.2017.121.46

Гурженко А. Ю.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: вивчення стану уратно-оксалатного обміну в осіб із уретеролітіазом та супутнім цукровим діабетом (ЦД), яким було проведено хірургічне видалення сечових каменів малоінвазивними методами.

Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 204 особи, з яких чоловіків було 130 (63,7%), жінок – –74 (36,3%). Вікова розбіжність становила 19–53 роки, у середньому – 34,6±5,5 року. Середній вік жінок – 30,1±2,9 року, чоловіків – 37,6±3,1 року. Пацієнтів було розподілено на шість клінічних груп: I група – особи з ЦД та СКХ, яким проводили ТУКЛ і терапію цитратними сумішами (ЦС) per os (n=57); II група – особи з ЦД та СКХ, яким проводили ТУКЛ без терапії ЦС (n=44); III група – особи з ЦД та СКХ, яким проводили ЕУХЛ без терапії ЦС (n=32); IV група – особи з СКХ без ЦД, яким проводили ТУКЛ без терапії ЦС (n=41); у V групу (контроль 1) увійшли особи з ЦД, у яких відбулося самостійне відходження каменів із сечоводу (n=18); у VI групу (контроль 2) – здорові добровольці без ознак патології (n=12).

Діагноз сечокам’яної хвороби було верифіковано за допомогою клініко-анамнестичних, лабораторних та інструментальних методів дослідження згідно з протоколами МОЗ України до та після дезінтеграції каменів методом трансуретеральної контактної літотрипсії (ТУКЛ) та ЕУХЛ.

Результати. Аналіз зазначених вище даних встановив, що за наявності уретеролітіазу в осіб із ЦД відбувалися суттєві зміни добових показників рН у формі монотонності кривої показників з вірогідно високим зсувом у бік закислення. Стійке порушення рН сечі є важливим маркером екскреторної функції нирок за умов наявності УУ, ЦД та ДН. Стійко кисла сеча відображає особливості перебігу уратного уролітіазу за умов ДН, свідчить на відсутність ізольованого порушення з боку ГКО та окреслює даний стан як двобічний. Гіпоцитратурію було встановлено в усіх випадках СКХ, але у сечі осіб з ЦД показники екскреції цитрату виявлялися максимально низькими.

Заключення. У хворих на цукровий діабет та супутній уретеролітіаз спостерігаються значні розлади обміну сечової кислоти та оксалату з можливістю корекції у разі швидкого та повного відновлення уродинаміки малоінвазивними методами (ТУКЛ).

Ключoві слова: уретеролітіаз, цукровий діабет, урати, оксалати, малоінвазивні методи літотрипсії.

Література:

1. Пасєчніков С.П., Сайдакова Н.О., Дмитришин С.П. Динаміка ефективності та рівня організації спец. допомоги пацієнтам із сечокам’яною хворобою в Україні // Здоровье мужчины. – 2009. – № 1. – С. 164–171.

2. Habbig S., Beck B., Hope B. Nephrocalcinosis and urolitiasisin children B // Kidney Int. – 2011. – Vol. 80 (12). – P. 1278–1291.

3. Бова Ф.С. Уролитаз и сахарный диабет. Особенности диагностики и лечения: Автореф. дисс. … канд. мед. наук: 14.01.23 – Урология; 14.01.02 – Эндокринология // Ф.С. Бова – М., 2010. – 21 .

4. Дзюрак В.С., Гайсенюк Ф.З. Патогенез, класифікація та лікування коралоподібного нефролітіазу // Клін. хірургія. – 1999. – № 1. – С. 48–49.

5. Ngo T.C., Assimos D.G. Uric acid nephrolithiasis: recent progress and future directions // Rev. Urol. – 2007. – V. 9 (1). – P. 17–27. PMid:17396168 PMCid:PMC1831527

6. Griffin M.D., Bergstralhn E.J., Larson T.S. Renal papillary necrosis – a sixteen-year clinical experience // J. Amer. Soc. Nephrol. – 1995. – V. 6. – P. 248–56. PMid:7579092

7. Пытель Ю.А., Золотарев И.И. Уратный нефролитаз. – М.: Медицина, 1995. – С. 36.

8. Переверзев А.С., Россихин В.В., Илюхин Ю.А., Ярославский В.Л. Камни почек и мочеточника. – Харьков, 2004. – 240 с.

9. Тиктинский О.Л., Калинина С.М. Пиелонефриты. – СПб.: Питер, 1996. – 238 с.

10. Штільвасер Л.М. Шляхи підвищення ефективності ранньої метафілактики з метою зниження частоти рецидивного каменеутворення у хворих на сечокам’яну хворобу: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.06 – Урологія // Л.М. Штільвасер. – К., 2004. – 22 с.

11. Авдошин В.П., Андрюхин М.И., Исрафилов М.Н. и соавт. Лечение и метафилактика уратного и смешанного уролитиаза // Урология. – 2012. – № 3. – С. 7–10.

12. Кабак Ю.А. Профілактика рецидивного кальцій-оксалатного уролі-тіазу з врахуванням стану метаболізму щавлевої кислоти та антиоксидантної системи: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.06 – Урологія. – К., 2011. – 20 с.

13. Asplin J.R., Coe F.L. Hyperoxaluria in Kidney Stone Formers Treated With Modern Bariatric Surgery // J.Urol. – 2007. – № 1. – Р. 565–569. https://doi.org/10.1016/j.juro.2006.09.033; PMid:17222634

14. Monico C.G., Milliner D.S. Genetic determinants of urolithiasis // Nat. Rev. Nephrol. – 2011. – Vol. 8 (3). – Р. 151–162. https://doi.org/10.1038/nrneph.2011.211; PMid:22183508 PMCid:PMC3901084

15. Дедов И.И., Курбатов Д.Г. и соавт. Урологические и андрологические заболевания при сахарном диабете // Урология. – 2009. – № 4. – С. 74–79.

16. Довлатян А.А., Касабов А.В. Острый пиелонефрит при сахарном диабете // Урология. – 2003. – № 6. – С. 20–24.

17. Sobel J.D. Pathogenesis of urinary tract infection. Role of host deferenses // Infect. Clin. North. Amer. – 1997. – V. 11. – P. 531–49. https://doi.org/10.1016/S0891-5520(05)70372-X

18. Ooi S.T., Frazee L.A., Gardner W.G. Management of asymptomatic bacteriuria in patient with diabetes mellitus // Ann. Pharmacother. – 2004. – V. 38. – P. 490–493. https://doi.org/10.1345/aph.1D355; PMid:14970371

19. Stapleton A. Urinary tract infections in patient with diabetes // Amer. J. Med. – 1997. – V. 113 (Suppl. 1A). – P. 72–75.