• Передменструальний синдром: патогенез, профілактика та лікування 
ua До змісту

Передменструальний синдром: патогенез, профілактика та лікування 

HEALTH OF WOMAN. 2016.4(110):48–51 
 

Передменструальний синдром: патогенез, профілактика та лікування 
 

Пахаренко Л. В.

Івано-Франківський національний медичний університет 
 

Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики та лікування передменструального синдрому (ПМС) на основі встановлення нових аспектів патогенезу (створення концепції генетичної схильності) і розроблення диференційованого підходу до проведення лікувально-профілактичних заходів при різних формах патології шляхом вивчення особливостей гормональних, психологічних маркерів формування.


Матеріали та методи. Проведено обстеження 200 жінок репродуктивного віку з ПМС. Вивчали значення соціальних факторів, рівнів жіночих статевих гормонів, а також роль поліморфізму генів рецептора естрогену ESR1, рецептора прогестерону PROGINS, ангіотензинперетворювального ферменту ACE та глутатіон-S-трансфераз (GSTT1 і GSTM1), цитогенетичних показників, психологічних аспектів, якості життя у даної категорії пацієнток. Розроблено схему корекції клінічних проявів та порушень наведених вище показників з урахуванням форми та тяжкості синдрому.


Результати. Аналіз отриманих даних свідчить про роль соціальних чинників, а також прогестерону, пролактину, фолікулостимулювального та лютеїнізувального гормонів, A-351G-поліморфізму гена ESR1, Т1Т1-генотипу гена PROGINS, DD-генотипу гена ACE, делеційного поліморфізму гена GSTT1 та деяких цитогенетичних показників у формуванні патології. Крім того, особи з ПМС мають певні психологічні особливості та характеризуються зниженою якістю життя. Застосування диференційованого підходу до лікування патології з урахуванням різних форм та тяжкості синдрому привело до нівелювання клінічної симптоматики захворювання, нормалізації гормонального фону, психологічного комфорту та покращання якості життя.


Заключення. Розроблений диференційований підхід до терапії ПМС з урахуванням форми патології дозволив досягнути більшої частоти зникнення клінічних проявів та покращити якість життя хворих.


Ключові слова: передменструальний синдром, гормони, поліморфізм генів, психологічна дезадаптація, якість життя, диференційоване лікування.


Література

1. Балан ВЕ, Ильина ЛМ. 2013. Современный взгляд на патогенез и принципы лечения предменструального синдрома. Гинекология 15;6:7–10.

2. Венцківська ІБ. 2005. Функціональний стан гіпофізарно-оваріальної системи у хворих з передменструальними розладами. Репродуктивное здоровье женщины 4(24):125–127.

3. Зерова-Любимова ТЕ, Горовенко НГ. 2003. Цитогенетичні методи дослідження хромосом людини (методичні рекомендації). К:24.

4. Лекарева ТМ, Тарасова МА. 2010. Предменструальное дистрофическое расстройство: роль серотонина в диагностике и лечебной тактике. Акушерство и гинекология 3:55–58.

5. Лекарева ТМ. 2007. Роль половых стероидных гормонов и пролактина в патогенезе предменструального синдрома. Журнал акушерства и женских болезней LVI;вып. 3:100–106.

6. Наказ № 676 МОЗ України від 31.12.2004 р. «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».

7. Резников АГ. 2015. Нейроэндокринная система – терапевтическая мишень экстракта плодов витекса священного при предменструальном синдроме. Репродуктивна ендокринологія 1(21):19–23.

8. Сметник ВП, Тумилович ЛГ. 1995. Неоперативная гинекология: Руководство для врачей. Книга 1. СПб, СОТИС:129–138.

9. Татарчук ТФ, Сольский ЯП. 2003. Эндокринная гинекология. К, Заповіт:300.

10. Pluchino N, Santoro A, Casarosa E et al. 2013. Advances in neurosteroids: role in clinical practice. Climacteric. Suppl. 1:8–17. http://dx.doi.org/10.3109/13697137.2013.809647; PMid:23848487

11. Gonda X, Fountoulakis KN, Juhasz G et. al. 2009. Association of the s allele of the 5-HTTLPR with neuroticism-related traits and temperaments in a psychiatrically healthy population. Eur. Arch. Psychiatry Clin. Neurosci. 259;2:106–113. http://dx.doi.org/10.1007/s00406-008-0842-7; PMid:18806915

12. Dennerstein L, Lehert P, Heine-mann K. 2012. Epidemio-logyofpremenstrualsymptomsanddisorders. Menopause Int. 18;2:48–51. http://dx.doi.org/10.1258/mi.2012.012013; PMid:22611221

13. Direkvand-Moghadam A, Sayehmiri K, Delpisheh A, Sattar K. 2014. Epidemiology of Premenstrual Syndrome (PMS)-A Systematic Review and Meta-Analysis Study. J. Clin. Diagn. Res. 8;2:106–109. PMCid:PMC3972521

14. Jahanfar S, Lye MS, Krishnarajah IS. 2011. The heritability of premenstrual syndrome. Twin. Res. Hum. Genet. 14;5:433–436. http://dx.doi.org/10.1375/twin.14.5.433; PMid:21962135

15. Nillni YI, Toufexis DJ, Rohan KJ. 2011. Anxiety sensitivity, the menstrual cycle, and panic disorder: a putative neuroendocrine and psychological interaction. Clin. Psychol. Rev. 31;7:1183–1191. http://dx.doi.org/10.1016/j.cpr.2011.07.006; PMid:21855828 PMCid:PMC3176921