• Патогенетичне обґрунтування лікувальної імунокорекції у жінок, які народили, з ендометріоїдними кістами яєчників

Патогенетичне обґрунтування лікувальної імунокорекції у жінок, які народили, з ендометріоїдними кістами яєчників

HEALTH OF WOMAN.-2017.1(117):81–84

Шаповал О. С., Воронцова Л. Л.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Мета дослідження: визначення ефективних методів лікування у жінок з ендометріоїдними кістами яєчників, які народили, з урахуванням особливостей їхнього імунного статусу.

Матеріали та методи. Обстежено 50 здорових невагітних жінок (група контролю), 15 жінок з підтвердженим діагнозом «ендометріоїдна кіста яєчників», які отримували традиційне лікування, 15 жінок з тим самим діагнозом, які отримували комплексне лікування, що включає застосування імуномодуляторів і адаптогенів. Проведено визначення: фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів крові (НСТ-тест, стимульований НСТ-тест); активності мієлопероксидази нейтрофільних гранулоцитів; змісту катіонних білків у нейтрофільних гранулоцитах. Визначення субпопуляційного складу лімфоцитів проводили з використанням моноклональних антитіл до антигенів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD19+.  Визначення показників гуморального імунітету IgA, IgM, IgG проводили з використанням моноспецифічних сироваток проти зазначених імуноглобулінів. Статистичне оброблення отриманих даних виконано з використанням комп’ютерних програм пакета STATISTICA (StatSoftStatisticа v.6.0).

Результати. У жінок з ендометріомами яєчників, які народили, на долікувальному етапі були виявлені порушення в імунній системі, що проявляються незавершеним фагоцитозом, зниженням мікробіцидного потенціалу нейтрофільний гранулоцитів, збільшенням кількості В-лімфоцитів і основних груп імуноглобулінів, що свідчило про порушення механізмів імунного захисту організму жінки і підтверджувало їхню участь у патогенезі захворювання.

Заключення. Після закінчення проведення традиційного курсу лікування, як і раніше, був знижений мікробіцидний потенціал нейтрофільних гранулоцитів, а також спостерігалася активація гуморальної ланки імунної системи, що свідчило про необхідність застосування обґрунтованої імунокорекції, заснованої на впливі на ключові патофізіологічні процеси. Після проведеної комплексної терапії відзначена нормалізація імуногомеостазу організму.

Ключові слова: ендометріоми, вагітність, імунокорекція, імунодіагностіка.

Література:

1. Попов Н.Н. Состояние антимикробного иммунитета у больных комбинированными формами эндометриоза / Н.Н. Попов, А.С. Овчаренко, Е.А. Романова // Annals of Mechnikov’s Institute. – 2005. – № 2. – С. 49–52.

2. Абдурахманова Н.Д. Миома матки в сочетании с доброкачественными опухолями и опухолевидными образованиями яичников [обзор литературы] / Н.Д. Абдурахманова, Э.Х. Хушвахтова // Хирургия Таджикистана. – 2011. – № 1. – С. 42–49.

3. Нарзуллаева E.H. Эффективность гормональной терапии гиперпластических процессов эндометрия при миоме матки / Е.Н. Нарзуллаева // Материалы IV съезда акушеров-гинекологов Таджикистана; Душанбе. – 2003. – C. 215–216.

4. Burke T.W. Cancers of Uterine Body / T.W. Burke, P.J. Eifel, F.M. Muggia //. Cancer: Principles and Practice of Oncology. 6th ed. Lippincott Williams&Wijkins; 2006.

5. Dmowski W.P. Immunology of endometriosis / W.P. Dmowski, D.P. Braun // Res Clin Obstet Gynaecol. – 2004. – Vol. 18 (2). – P. 245–263. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2004.02.001

6. Линде В.А. Иммунологические аспекты эндометриозов / В.А. Линде, Н.А. Татарова, О.И. Гришанин // Проблемы репродукции. – 2008. – № 14 (4). – С. 74–77.

7. Kammer-Bartosinska A. Innate immunity participation in the pathogenesis of endometriosis / A. Kammer-Bartosinska, K. Szillo, H. Tchorzewski // Ginecol Pol. – 2003. – Vol. 74 (9). – P. 595–967.

8. Song M. Presence of endometrial epithelial cells in the peritoneal cavity and the mesothelial infiammotory response / M. Song, S.A. Karabina, N. Kartaradze // Fertill Sterill. – 2003. – Vol. 79 (1). – P. 789–794. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(02)04836-7

9. Николаева И.Н. Проблемы и перспективы диагностики и лечения ретенционных кист яичников / И.Н. Николаева, С.И. Кулинич, С.С. Голубев // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии. Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. – 2005. – № 5 (43). – С. 74–80.

10. Budinetz T. Treatment of endometriosis: a hormonal approach / T. Budinetz, J.S. Sanfilippo // Minerva Ginecol. – 2010. – Vol. 62 (4). – P. 373–380. PMid:20827253

11. Фримель Н. Иммунологические методы. – М.: Медицина, 1984.

12. Виксман М.Е., Маянский А.Н. Способ оценки функциональной активности нейтрофилов человека по реакции восстановления нитросинего тетразолия: методические рекомендации. – Казань: Казанский НИИЭМ; 1979.

13. Нарциссов Р.П. Цитохимические исследования лейкоцитов / Р.П. Нарциссов // Лабораторное дело. – 1964. – № 3. – С. 150–151.

14. Шубич М.Г. Выявление катионного белка в цитоплазме лейкоциотов с помощью бромфенолового синего / М.Г. Шубич // Цитология. – 1974. – № 10. – С. 1321–1322.

15. Mancini G. Immunochemical quantitation of antigens by single radial diffusion / G. Mancini, A. Carbonare, J. Henemans // Immunochemistry. – 1965. – Vol. 2. – P. 235. https://doi.org/10.1016/0019-2791(65)90004-2

Зміст журналу Текст статті