• Особливості стану мікробіоценозу піхви у вагітних у терміні 22–28 тиж вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок
ua До змісту

Особливості стану мікробіоценозу піхви у вагітних у терміні 22–28 тиж вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок

HEALTH OF WOMAN. 2016.6(112):94–99 
 

Особливості стану мікробіоценозу піхви у вагітних у терміні 22–28 тиж вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок


Маланчук О. Б., Лакатош В. П., Костенко О. Ю., Поладич І. В.

Перинатальний центр, м. Київ

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ


Передчасний розрив плодових оболонок (ПРПО) є одним з актуальних і серйозних питань, які доводиться вирішувати практичним акушерам саме у контексті передчасних пологів. Встановити причину передчасних пологів досить важко, і численні повідомлення про зв’язок інфекції із передчасними пологами не визначають – чи інфекція безпосередньо впливає на початок передчасних пологів, чи передчасний розрив оболонок, чи обидві ситуації відразу. У зв’язку з недостатньою кількістю проведених досліджень вирішено проаналізувати різні підходи до антибактеріальної терапії з метою зниження материнської захворюваності та летальності новонароджених.


Мета дослідження: зменшення септичних ускладнень у породіль та новонароджених під час передчасних пологів у 22–28 тиж вагітності на тлі різної тривалості безводного терміну при ПРПО на основі вивчення особливості видового складу мікроорганізмів піхви та наявності в їхньому біотопі стрептокока групи В; розроблення схеми призначення антибактеріальної терапії.


Матеріали та методи. Було обстежено 206 жінок з ПРПО при передчасних пологах у термін 22–28 тиж вагітності. У групу контролю увійшли 56 вагітних, які були госпіталізовані у стаціонар з ПРПО на тлі регулярної пологової діяльності, що закінчилася народженням дитини. Безводний термін у цій групі склав 6,47±2,05 год. Антибактеріальну терапію не проводили. В основну групу (n=150) обстежених входили жінки з тривалим безводним терміном, вона була поділена на 2 групи: І група – 86 пацієнток з безводним терміном 120,30±2,06 год, які вживали антибіотики за розробленими схемами, після чого були розродженні; ІІ група – 64 пацієнтки з безводним терміном 600,05±3,05 год, у яких застосовували схеми призначення антибіотиків згідно з регламентним наказом та які після появи спонтанної пологової діяльності були розродженні вагінальним шляхом.

Для підтвердження діагнозу ПРПО застосовували експрес-тест Actim PROM. Забір на бактеріологічне дослідження матеріалу із піхви у вагітних проводили під час госпіталізації їх у клініку до призначення лікування антибіотиками та під час народження дитини: у матері із піхви та у новонародженого – для вивчення вмісту шлункового аспірату.

Статистичне оброблення отриманих результатів проводили з використанням стандартних пакетів прикладного статистичного аналізу (Statistic 6.0 for Windows, Statgraphics v. 7.0).


Результати. Передчасне відходження навколоплідних вод відбувається на тлі порушення мікроекології піхви – низького фону лактобактерій, колонізації піхви мікробними асоціаціями (46,60%), бактеріального вагінозу (37,55%), колонізації Streptococcus agalactiae (58,93%). У міру тривалості безводного терміну ще більше знижується колонізація піхви лактобактеріями, збіль-шується загальна кількість мікрофлори та її асоціативних зв’язків (64,06%), підвищується ступінь колонізації аеробно-анаеробною флорою, різко зростає кількість та колонізація піхви Streptococcus agalactiae (60,94%). Наявність стрептокока групи В є однією з основних причин захворюваності та смертності серед новонароджених. До факторів антенатального ризику виникнення СГВ-сепсису у новонароджених у разі передчасних пологів у 22–28 тиж вагітності на тлі ПРПО треба відносити: істміко-цервікальну недостатність (48,5%), народження попередньої дитини з проявами раннього сепсису (20,8%), бактеурію під час даної вагітності (18,9%). У новонароджених, які народилися від матерів, пролікованих за факторами ризику, на 50% менше виявляли ознаки раннього СГВ-сепсису, ніж у тих, які народилися від матерів, яким не встигли провести скринінгові методи дослідження і відповідно не проводили лікування.


Заключення. Під час проведення порівняльної характеристики мікрофлори піхви вагітних при передчасних пологах у 22–28 тиж на тлі передчасного відходження навколоплідних вод з різним терміном безводного проміжку доведено, що на показники септичних ускладнень у новонароджених та породіль має вплив адекватна антибактеріальна терапія.


Ключові слова: занадто ранні передчасні пологи, передчасне відходження навколоплідних вод, новонароджені з екстремально низькою масою тіла, мікрофлора піхви роділлі та шлункового аспірату новонародженої дитини, клінічні прояви стрептококової інфекції у новонародженого, антибактеріальна терапія.


Література

1. Іванюта СО. 2012. Передчасні пологи (клінічна лекція). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина ІІ; 1 (3): 5–7.

2. Костюк ОО. 2010. Перинатальна інфекція, спричинена стрептококом групи В: 120.

3. Лакатош ВП, Наритник ТТ, Біла ВВ, Аксьонова АВ, Ткаліч ВО. 2014. Передчасні пологи: протиріччя і сучасні реалії. Здоровье женщины 7 (93): 16 –24.

4. Centers for Disease Control and Prevention: Prevention of perinatal group B streptococcal disease. Morbid Mortal Weekly Rep. 51: 1–22. 2002.

5. Nabil A EI Aila, Inge Tency, Geert Claeys et al. 2010. Comparison of different sampling techniques and different culture methods for detection of group B streptococcus carriage in pregnant women. BMC Infectious Diseases 10: 285. http://dx.doi.org/10.1186/1471-2334-10-285; PMid:20920213 PMCid:PMC2956727

6. Verani JR, McGee L, Schrag SJ. 2010. Prevention of perinatal group B streptococcal disease- revised guidelines from CDC 2010. MMWR Recomm.Rep. 59 (RR-10): 1–36. PMid:21088663