• Особливості скоротливої діяльності матки у роділь з легкою прееклампсією

Особливості скоротливої діяльності матки у роділь з легкою прееклампсією

HEALTH OF WOMAN. 2017.4(120):69–72; doi 10.15574/HW.2017.120.69

Аббасова Н. В., Алієва Е. М., Ахмед-заде В. А., Ісмайлова А. Дж.
Азербайджанський Медичний Університет, м. Баку

Мета дослідження: вивчення особливостей скорочувальної діяльності матки у роділь з легкою прееклампсією.

Матеріали та методи. Вивчено скорочувальну діяльність матки у 97 роділь з легкою прееклампсією. Вік роділь становив 25,24±0,42 року (17–37 років). Тривалість клінічних проявів легкої прееклампсії була в межах 3,2±0,1 тижня. Скорочувальну діяльність матки оцінювали методом зовнішньої інтранатальної кардіотокографії.

Результати. Встановлено, що у роділь з легкою прееклампсією фіксують високі показники скорочувальної діяльності матки у латентну фазу, включаючи інтенсивність переймів – 43,78±2,32 мм рт ст, тривалість скорочень – 28,32±1,1 с, тривалість розслаблення – 43,44±1,46 с, загальну тривалість переймів – 71,76±1,27 с, тривалість маточного циклу – 66,55±11 год і відповідно загальну тривалість пологів – 9,18±0,22 год.

Заключення. У роділь з легкою прееклампсією виявляють високі показники скорочувальної  діяльності матки у латентній фазі, що достовірно знижує тривалість пологів як у цій фазі, так і загальну тривалість пологів.

Ключові слова: легка прееклампсія, скорочувальна діяльність матки, латентна фаза пологів, активна фаза пологів, інтранатальна кардіотокографія.

Література:
1. Агакишиева Л.Г., Алиева Э.М. Особенности сократительной деятельности матки при спонтанных родах без аномалий родовой деятельности // Ж. Медицинские новости. – 2015. – № 5. – С. 64–67.

2. Гребник Т.К., Павлович С.В. Возможности прогнозирования преэклампсии // Акуш. и гинек. – 2011. – № 6. – С. 17–21.

3. Запорожец Э.Е., Шувалова М.П., Цымлякова Л.М., Фролова О.Г. Основные показатели деятельности службы охраны здоровья матери и ребенка в Российской Федерации// Российское общество акушеров-гинекологов. ФГБУ «НЦАГИП им. В.И. Кулакова» Минздрава России. ФГБУ «ЦНИИОИЗ» Минздрава России. – 2013. – С. 48–61.

4. Иванов И.И., Черипко М.В., Косолапова Н.В., Прочан Е.Н. Прееклампсия беременных: особенности патогенеза, тактики ведения.// Таврический медико-биологический вестник. – 2012. – Т. 15, № 2, ч. 2. – С. 273–286.

5. Каюмова Л.Х. Особенности состояния системы гемостаза после родов у женщин, беременность которых осложнилась преэклампсией// Автореф. дисс. … канд. мед. наук. – Казань, 2011. – 19 с.

6. Мурашко Л.Е., Ванько Л.В., Милованов А.П. Преэклампсия: руководство / под ред. Г.Т. Сухих, Л.Е. Мурашко. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 566 с.

7. Сидорова И.С., Никитина Н.А. Современный взгляд на проблему преэклампсии: аргументы и факты // Ж. акушер. и гинекол. – 2013. – Т. 112, № 5. – С. 10–16.

8. Carty D.M., Delles C., Dominiczak A.F. Preeclampsia and future maternal health //J.Hypertens. – 2010. – № 28. – Р. 1349–1355. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e32833a39d0; PMid:20467325

9. Hernandez-Diaz S., Toh S., Cnattingius S. Risk of pre-eclampsia in first and subsequent pregnancies: prospective cohort study // Br. Med. J. – 2009. – Vol. 338, № 18. – P. 2255–2260. https://doi.org/10.1136/bmj.b2255; PMid:19541696 PMCid:PMC3269902

10. Pennington K.A., Schitt J.M., Jackson D.L. Preeclampsia: multiple approaches for a multifactorial disease // Dis.Model.Mech. – 2012. – Vol. 5, № 1. – P. 9–18. https://doi.org/10.1242/dmm.008516; PMid:22228789 PMCid:PMC3255538

11. Shenoy V., Kanasaki K., Kalluri R. Preeclampsia: connecting angiogenic and metabolic pathways // Trends in Endocrinology and Metabolism. – 2010. – Vol. 21. – P. 529–536. https://doi.org/10.1016/j.tem.2010.05.002; PMid:20646932

12. Turner J.A. Diagnosis and management of preeclampsia: an update// Int. J. Women’s Health 2010. – № 2. – P. 327–337. https://doi.org/10.2147/IJWH.S8550; PMid:21151680 PMCid:PMC2990902

Зміст журналу Текст статті