HEALTH OF WOMAN. 2017.7(123):111–115; doi 10.15574/HW.2017.123.111

Костіков В. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: визначення тактики ведення післяопераційного періоду при хірургічному лікуванні хворих з гінекологічною та екстрагенітальною патологією.
Матеріали та методи. У дослідження були включені 240 пацієнток, які перебували на лікуванні у стаціонарі і були прооперовані з приводу захворювань внутрішніх статевих органів лапаротомічним та лапароскопічним доступом. В усіх пацієнток була діагностована екстрагенітальна патологія. Залежно від доступу операції усі пацієнтки були розподілені на дві групи. В основну групу увійшли 120 пацієнток, яких було прооперовано лапароскопічним доступом. У групу порівняння увійшли 120 пацієнток, яких було прооперовано лапаротомічним доступом. В усіх хворих проведене клініко-лабораторне оцінювання перебігу післяопераційного періоду.
Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що при компенсованих супутніх серцево-судинних і бронхолегеневих захворюваннях, цукровому діабеті й ожирінні у хворих з гінекологічною патологією необхідно віддавати перевагу лапароскопічному доступу, оскільки операція триває менше часу, є менш травматичною і болісною, супроводжується меншою крововтратою порівняно з лапаротомічним доступом. Реабілітація після лапароскопічних операцій є менш тривалою за часом, що пов’язано з менш вираженим больовим синдромом, відсутністю порушення функції кишечнику, більш швидким відновленням рухової активності і внаслідок цього – меншою кількістю післяопераційних ліжко-днів. У той самий час підвищення внутрішньочеревного тиску й положення Тренделенбурга негативно позначаються на показниках гемодинаміки у хворих із серцево-судинними захворюваннями, хоча це не призводить до декомпенсації діяльності серцево-судинної системи.
Заключення. Тактика ведення післяопераційного періоду у хворих з гінекологічною та екстрагенітальною патологією залежіть від характеру соматичної захворюваності, варіанта оперативного доступу, крововтрати та результатів клініко-лабораторного обстеження.
Ключові слова: гінекологічні операції, лапаротомія, лапароскопія, післяопераційний період.

Література:
1. Адамян Л.В., Кулаков В.И., Аскольская С.И. Качество жизни женщин после различных типов гистерэктомий, выполненных лапароскопическим, лапаротомическим и влагалищным доступами // Эндоскопия в гинекологии. – М., 2009. – С. 135–148.

2. Бреусенко В.Г., Кравчук О.С., Евсеев А.А. Особенности ведения больных после лапароскопических операций на матке // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. – 2010. – № 2. – С. 44–49.

3. Вдовиченко Ю.П., Горбунова О.В., Волошин А.А. Комплексная предоперационная подготовка и послеоперационная профилактика при лапароскопических операциях в гинекологии // Здоровье женщины. – 2015. – № 4 (24). – С. 157–158.

4. Венцковский Б.М., Жегулович В.Г., Яроцкий Н.Е. Современные аспекты лапароскопической хирургии в гинекологии // Международный медицинский журнал. – 2012. – № 1–2. – С. 112–115.

5. 3апорожан В.М., Гладчук I.З., Рожковська Н.М. Ендоскопічна xipypгія в гінекологічній клініці // Шпитальна xipypriя. – 2008. – № 4. – С. 32–40.

6. Козуб Н.И. Лапароскопия в диагностике и лечении гнойных воспалительных заболеваний придатков матки // Международный медицинский журнал. – 2011. – № 3. – С. 53–56.

7. Bartos P., Zelenka Z. Total laparoscopic hysterectomy: current role in gynecology surgery // Ceska Gynekol. – 2015. – Vol. 64, № 4. – P. 224–227.

8. Chapron C.M., Dubuisson J.B., Ansquer Y. Is total laparoscopic hysterectomy a safe surgical procedure? // Human Reproduction. – 2015. – Vol. l. – P. 2422–2424.