PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 1(57):109-112; doi 10.15574/PP.2014.57.109

Особливості функціонального стану серцево-судинної системи підлітків і елементний баланс організму

Слюсаренко О. Є.

Державна установа «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського», м. Сімферополь, Україна

УДК 612.8+612.172:577.118:502

Мета — встановити особливості функціонального стану серцево%судинної системи (ССС) міських підлітків 13–14 років у зв'язку зі станом елементного балансу організму.

Пацієнти та методи. Обстежено 30 міських підлітків віком 13–14 років. Стан хімічних елементів у волоссі визначали рентген-флуоресцентним методом у науково-технічному центрі ВІРІА (м. Київ). Характер розподілу вмісту елементів в організмі перевіряли за критеріями Колмогорова—Смірнова та Лілліфорс. У випадку нормального розподілу рівня елемента оцінювали середнє значення (M) та середньоквадратичне відхилення (SD). У випадку розподілу, який відрізняється від нормального, — медіану (Me) та інтерквартильний розмах (25%, 75%). Для оцінки залежності стану ССС від елементного балансу в організмі застосовували непараметричний кореляційний аналіз за Спірменом.

Результати. Встановлено дефіцит кальцію, заліза і марганцю, тоді як концентрації останніх хімічних елементів знаходилися в межах референтних значень.

Висновки. За кількістю кореляційних зв'язків найбільш виражену кардіотропну дію мали залізо і свинець, величина коефіцієнта кореляції коливались від слабкої до міцної (0,37

Ключові слова: підлітки, серцево%судинна система, хімічні елементи, волосся.

Література:

1. Омарова ДА, Хасаев АШ, Ахлакова АА и др. 2005. Влияние эколого-геохимической среды обитания на сердечно-сосудистую заболеваемость жителей Дагестана Кардиоваскулярная терапия и профилактика 4;22: 243—244.

2. Гичев ЮП. 1996. Современные проблемы экологической медицины. Новосибирск, СО РАМН: 174.

3. Евстафьева ЕВ. 2011. Элементный дисбаланс и функциональное состояние систем детского организма в условиях городской среды. Науч труды III съезда физиологов СНГ. Ялта: 277.

4. Зербино ДД, Соломенчук ТН. 2007. Содержание ряда химических элементов в волосах больных, перенесших инфаркт миокарда, и здоровых людей. Медицина труда и промышленная экология 2: 17—21.

5. Насолодин ВВ, Гладких ИП. 2007. Обнспеченность марганцем тренированных и нетренированных школьников и студентов в разное время года. Гигиена и санитария 1: 59—61.

6. Новикова Е.И. 2011. Возрастное развитие функциональных возможностей сердечно-сосудистой системы подростков. Электронный научно-образовательный журнал ВГПУ Грани познания 3(13). www.grani.

7. Нагорная НВ, Дубовая АВ, Бордюгова ЕВ, Коваль АП. 2012. Особенности содержания макро- и микроэлементов при заболеваниях сердечно-сосудистой системы. Здоровье ребенка 4(39): 129—135.

8. Очерки возрастной токсикологии. Под ред ИМ Трахтенберга. 2006. К, Авиценна: 316.

9. Скальный АВ, Рудаков ИА. 2004. Биоэлементы в медицине. М, ОНИКС 21 век Мир: 272.

10. Слюсаренко АЕ. 2011. Иммунотропная роль микроэлементов в организме детей 12—13 лет по данным натурных исследований. Перспективи медицини та біології I-II;1 (додаток): 94—98.

11. Смирнов ИВ, Старшов АМ.. 2008. Функциональная диагностика. ЭКГ, реография, спирография. М, Эксмо: 224.

12. Залата ОА, Евстафьева ЕВ, Слюсаренко АЕ. 2011. Элементный профиль волос детей 13—14 лет — жителей регионов Украины с различной антропогенной нагрузкой. Перинатология и педиатрия 3: 57—61.

13. Cheng Y, Schwartz J, Sparrow D, Aro A et al. 2001. Bone lead and blood lead levels in relation to baseline blood pressure and the prospective development of HTN: the Normative Aging Study. Am J Epidemiol 153: 164—171.

14. Erickson J.R. Joiner M.L., Guan X., Kutschke W. 2008. A dynamic pathway for calcium-independent activation of CaMKII by methionine oxidation. Cell 133;3: 462—474.

15. Sura P, Ristic N, Bronowicka P. 2006. Cadmium toxicity related to cysteine metabolism and glutathione levels in frog Rana ridibunda tissues. Comp Biochem Physiol Toxicol Pharmacol 142;1-2: 128—135.

16. Vaziri ND, Gonick HC. 2000. Cardiovascular effects of lead exposure. Indian J Med Res 128;Oct: 426—435.