• Оптимізація тактики ведення вагітних з перинатальними втратами в анамнезі

Оптимізація тактики ведення вагітних з перинатальними втратами в анамнезі

HEALTH OF WOMAN. 2017.3(119):41–45; doi 10.15574/HW.2017.119.41

Воробей Л. І.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини

Мета дослідження: підвищення ефективності профілактики гестаційних ускладнень у жінок з перинатальними втратами (ПВ) в анамнезі шляхом оптимізації діагностичних заходів.

Матеріали та методи. Були обстежені 85 вагітних з ПВ в анамнезі (І (основна) група). У ІІ групу (контрольну) були включені 89 вагітних, які не мали ПВ. За допомогою вивчення варіабельності серцевого ритму, оцінювання стану системи мати–плацента–плід з’ясовано взаємозв’язок порушень нейровегетативної регуляції з розвитком ускладненого перебігу вагітності у жінок з обтяженим акушерським анамнезом.

Результати. У вагітних з ПВ в анамнезі, на відміну від жінок контрольної групи, відзначено перевагу тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, найбільш виражену у ІІІ триместрі вагітності, що може бути наслідком виснаження компенсаторних резервів вегетативної нервової системи (р<0,05).

У ІІ триместрі симпатикотонію у вагітних основної групи виявляли на тлі навантажувальної проби, ймовірно, унаслідок реалізації компенсаторно-пристосувальних реакцій у всіх відділах вегетативної нервової системи.

Заключення. Порушення вегетативного гомеостазу в бік симпатикотонії спричинює розвиток плацентарної дисфункції, що супроводжується метаболічними порушеннями, затримкою росту плода та ускладненим перебігом вагітності. Переважання симпатичного тонусу у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі, порушення гормональної функції системи мати–плацента–плід свідчать про дисбаланс в системі нейрогуморальної регуляції та можуть бути діагностичною і прогностичною ознакою розвитку ускладненого перебігу вагітності.

Ключові слова: нейровегетативна регуляція, перинатальні втрати, плацентарна дисфункція, кардіоінтервалографія.

Література:
1. Авраменко Т.В., Шевченко А.А., Лапко П.В. Оценка психоэмоционального состояния с изменением вегетативного реагирования в неврологическом профиле беременных с врожденной патологией ЦНС плода // Здоровье женщины. – 2013. – № 2 (78). – С. 83–90.

2. Айхожаева М.Т. и др. Изменение гормонального статуса в плаценте женщин с синдромом задержки внутриутробного развития плода // Международный журнал экспериментального образования. – 2015. – № 3–4. – С. 499–501.

3. Вейн А.М. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / под ред. А.М. Вейна. – М.: МИА, 2003. – 752 с.

4. Довжикова И.В. Ферменты стероидогенеза (обзор литературы) // Бюллетень физиологии и патологии дыхания. – 2010. – № 37.

5. Игитова М.Б., Дмитриенко К.В. Прогнозирование неблагоприятных перинатальных исходов на основе определения фактора роста плаценты // Мать и дитя в Кузбассе. – 2014. – № 4. – С. 38–41.

6. Клещеногов С.А. Ранние признаки задержки развития плода по данным вариабельности кардиоритма матери // Сибирский научный медицинский журнал. – 2012. – Т. 32, № 2. – С. 99–104.

7. Макацария А.Д., Бицадзе В.О. Тромбофилические состояния в акушерской практике. – М.: Russo, 2001. – С. 28–33.

8. Сидорова И.С., Макаров И.О. Фетоплацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты. – М.: Знание-М, 2000. – 127 с.

9. Хворостухина Н.Ф. и др. Гормональные нарушения в патогенезе репродуктивных потерь // Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. – 2011. – № 12. – С. 118–120.

10. Хоменко В.А., Безуглая О.А., Могилевкина И.А. Антенатальная гибель плода: чем отличаются такие беременности? // Таврический медико-биологический вестник. – 2012. – Т. 15, № 2, ч. 2 (58). – С. 201–203.

11. Шкіряк З.А. Ефективний антенатальний догляд. Навчальний посібник. – К.: «Здоров’я матері та дитини», 2012.

12. Шолохов Л.Ф. и др. Закономерности развития адаптивных и дезадаптивных реакций системы нейроэндокринной регуляции организма в динамике беременности у женщин с различной степенью риска развития перинатальной патологии // Здоровье. Медицинская экология. Наука. – 2009. – Т. 39, № 4–5.

13. Ando T., Davies T.F. Self-recognition and the role of fetal microchimerism //Best Practice & Research Clinical Endocrinology & Metabolism. – 2004. – Т.  18, № 2. – Р. 197–211.

14. Aragгo V.M.F. et al. Risk factors for intrauterine growth restriction: a comparison between two Brazilian cities //Pediatric research. – 2005. – Т. 57. – P. 674–679. https://doi.org/10.1203/01.PDR.0000156504.29809.26; PMid:15718360

15. Hellhammer D., Hellhammer J. (ed.). Stress: the brain-body connection. – Karger Medical and Scientific Publishers, 2008. https://doi.org/10.1159/isbn.978-3-8055-7969-8

16. Li Y.L. et al. Angiotensin II enhances carotid body chemoreflex control of sympathetic outflow in chronic heart failure rabbits // Cardiovascular research. – 2006. – Т. 71, № 1. – Р. 129–138. https://doi.org/10.1016/j.cardiores.2006.03.017; PMid:16650840

17. Osborn J.W., Jacob F., Guzman P. A neural set point for the long-term control of arterial pressure: beyond the arterial baroreceptor reflex // American Journal of Physiology-Regulatory, Integrative and Comparative Physiology. – 2005. – Т. 288, № 4. – Р. R846–R855. https://doi.org/10.1152/ajpregu.00474.2004; PMid:15793038

18. WHO Recommended interventions for improving maternal and newborn health (2009).World Health Organization. Geneva, 6.

Зміст журналу Текст статті