• Обговорення нового підходу до менеджменту синдрому полікістозних яєчників

Обговорення нового підходу до менеджменту синдрому полікістозних яєчників

HEALTH OF WOMAN. 2017.6(122):45–48; doi 10.15574/HW.2017.122.45

Дубоссарська З. М. 
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Мета дослідження: критичне оцінювання сучасних методів лікування синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) залежно від репродуктивних планів – необхідності терапії при безплідності або усунення косметичних проблем з включенням у комплексну програму лікування Проталісом.

Матеріали та методи. Обстежено 40 жінок у віці від 20 до 37 років, яким було підтверджено діагноз СПКЯ на підставі критеріїв Роттердамського Консенсусу. Пацієнтки були розподілені на дві групи: 1-а група (n=30) отримувала традиційну терапію в індивідуальному режимі: лапараскопічний дрилінг яєчників, метформін, модифікація способу життя і Проталіс; 2-а група (n=10) отримувала лікування без застосування Проталісу. Контроль клінічних, гормональних проявів СПКЯ проводили через 3, 6, 9, 12 міс.

Результати. Використання комплексної терапії СПКЯ з включенням Проталісу сприяло статистично недостовірному зниженню ІМТ, проте кількість жінок з регулярним менструальним циклом збільшилася в 3,4 разу, а відновлення репродуктивної функції було досягнуто у 26,6% випадків (проти 10% випадків – без застосування Проталісу). Дана терапія сприяла зменшенню косметичних проблем, що супроводжувалося поліпшенням стану шкіри, зменшенням акне, зниженням гірсутного числа, а при комплексному підході до репродуктивного здоров’я – поліпшенням якості життя.

Заключення. Практикуючі акушери-гінекологи, вивчаючи низку гіпотез з приводу етіології СПКЯ, його генетичного і епігенетичного походження, встановили, що синдром є результатом дефектів не одного гена, а багатьох генів, що, у свою чергу, пояснює фенотип пацієнтки і варіабельність СПКЯ залежно від метаболічних розладів. Зміна способу життя, у тому числі дієта і фізичні вправи, є наріжним каменем менеджменту пацієнток з СПКЯ, які мають надмірну масу тіла або ожиріння, зокрема абдомінального типу, і можуть зменшувати деякі прояви СПКЯ.

З огляду на ефективність використання Проталісу в нашому дослідженні і документованих зарубіжних дослідженнях у комплексній терапії СПКЯ його можна рекомендувати для застосування у клінічній практиці.

Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, хронічна ановуляція, гіперандрогенія, Проталіс.

Література:

1. Долл И., Долл Р., Булинг К., Дис К. Диагностика и терапия синдрома поликистозных яичников: результаты опроса немецких гинекологов и обзор литературы. // Акуш. и гинек. – 2013. – № 2 (2) – С. 37–44.

2. Дубоссарская З.М. Гиперандрогения и ожирение у женщин // З.М. Дубоссарская, Ю.А. Дубоссарская // Репродуктивная эндокринология (перинатальные, акушерские и гинекологические аспекты). – 2008. – С. 229–280.

3. Рыкова О.В. Синдром поликистозных яичников: лабораторная диагностика гиперандрогенного статуса женщины // Consilium Medicum Ukraina. Спецвыпуск лаборатории «Синево». – 2015. – С. 8–10.

4. Національний консенсус щодо ведення пацієнток із гіперандрогенією // Камінський В.В., Татарчук Т.Ф., Дубоссарська Ю.О., Дубоссарська З.М. та ін. // Репродуктивна ендокринологія. – 2016. – № 4 (30) – С. 19–31.

5. Ципкун А.Г. Фармакологічна характеристика та використання міо–інозитолу в гінекологічній практиці // Репродуктивна ендокринологія. – 2015. – № 5 (25) – С. 28–30.

6. Berridge M., Irvine R. Inositol phosphate and cell signaling // Nature. – 1989. – № 36: 197–205. https://doi.org/10.1038/341197a0; PMid:2550825

7. Ciotta L., Stracqadanio M., Pagano I. и соавт. Effekt of myo-inositol supplementation oocytes quality on PCOS patiens: a double blind trial. // Eur Rev Med Pharmakol. – 2011. – № 15: 509–514.

8. Dumesic О., Richards J. Ontogeny of the ovary in polycystic ovary syndrome. // Fertility and Sterility. – 2013. – №100: 23–38. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2013.02.011; PMid:23472949 PMCid:PMC4562327

9. Синдром поликистозных яичников. Официальное заявление Европейского общества эндокринологии. ESE. / Jerard C., Digver D., Diamantikandarakis E. и соавт. // Eur. J. of Endocrin. – 2014. – №171: 1–29.

10. Farguhar C., Litford R.J., Marjoribanks J. Laparoscopic “drilling” by diathermy or laser for ovulation induction in anovulatory polycystic ovary syndrom. – 2005. – CD 001122.

11. Pasquali R., Gambineri A. Glucose intolerance states in women with polycystic ovary syndrome // Journal of Endocrinological Investigation. – 2013. – № 36: 648–653. https://doi.org/10.1007/BF03346757; PMid:24105073

12. Stein I., Levental M. Amenorrhea associated with bilateral polycystic ovaries. // Am. J. Obstet Gynecol. – 1935. – № 29: 181–191. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(15)30642-6

13. Stumpf W., Sar M., Reid F. и соавт. Target cells for 1,25-dihydroxyvitamin D3 in intestinal tract, stomach, kidney, skin, pituitary, and parathyroid. // Science. – 1979. – № 206: 1188–1190. https://doi.org/10.1126/science.505004; PMid:505004

14. Welt C., Carmina E. Lifecycle of polycystic ovary syndrome (PCOS): from in utero to menopause. // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. – 2013. – № 98: 4629–4638. https://doi.org/10.1210/jc.2013-2375; PMid:24064685 PMCid:PMC3849665

 

 

Зміст журналу Текст статті