HEALTH OF WOMAN. 2016.6(112):73–76; doi 10.15574/HW.2016.112.73 
 

Морфологічні особливості плаценти при прееклампсії за даними гістохімії 
 

Венцківська І. Б., Аксьонова А. В., Лагода Н. М.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Одним з важливих етапів під час аналізу і прогнозування причин розвитку ускладнень вагітності і пологів, зокрема прее-клампсії (ПЕ), закономірно вважають морфологічне вивчення плаценти. Основним напрямком досліджень є виявлення морфологічних діагностичних і прогностичних критеріїв ПЕ взагалі і особливих уражень структур плаценти зокрема.

Мета дослідження: вивчення морфологічних особливостей у плацентах за вагітності, ускладненій ПЕ різного ступеня тяжкості за даними гістохімії, і прогнозування можливих серцево-судинних ризиків у майбутньому.

Матеріали та методи. Проведено гістохімічне дослідження плацент жінок, вагітність яких ускладнилась ПЕ. I групу склали плаценти від 12 жінок з легкою ПЕ; II групу – 9 плацент від жінок із середнім та важким ступенями ПЕ; III групу (контроль) склали 15 плацент від жінок без акушерської і соматичної патології та без клініки ПЕ. Комплексне оцінювання структурних особливостей плацент включало макроскопічну діагностику, органометрію і оглядову гістологію.

Результати. У плацентах вагітних переважно із середнім та важким ступенями ПЕ виявлені в decidua basalis окремі макрофаги з яскраво вираженою суданофільною цитоплазмою; тромбоз у міжворсинчастому просторі, дисциркуляторні розлади у вигляді ішемічних інфарктів та компенсаторно-пристосувальних реакцій за типом ангіоматозу окремих ворсин; у судинах плаценти та децидуальній оболонці виявлені явища атерозу різного ступеня вираженості.

Заключення. У жінок з ПЕ у плаценті виявлено порушення ліпідного обміну, що може свідчити про його залучення в патогенез цієї патології і в подальшому бути одним з прогностичних критеріїв ризику розвитку атеросклерозу та одним із перших сигналів щодо метаболічних порушень.

Ключові слова: прееклампсія, плацента, гістохімія, тромбоз, атероз, ангіоматоз.

Література

1. Агапов ИА, Садчиков ДВ, Пригородов МВ. 2011. Патогенез гестоза. Саратовский научно-медицинский журнал 7;4:813–816.

2. Айламазян ЭК. 2008. Функциональная морфология плаценты человека в норме и при патологии. М, МЕДпресс-информ:271.

3. Макаров ОВ, Волкова ЕВ, Джохадзе ЛС. 2011. Клинические аспекты преэклампсии. Российский вестник акушера-гинеколога 4:29–35.

4. Колесникова ТА [и др.]. 2011. Патоморфологические особенности плацент у женщин с гестозом. Охрана материнства и детства 2;18:99–100.

5. Реброва ОЮ. 2006. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. М, Медиа Сфера:305.

6. Серов ВН, Ветров ВВ, Воинов ВА. 2011. Преэклампсия. С-Петербург:250.

7. Саркисов ДС, Перов ЮЛ. 1996. Микроскопическая техника: руководство. М, Медицина:544.

8. Сидорова ИС, Никитина НА. 2014. Преэклампсия в центре внимания врача-практика. Акушерство и гинекология 6:4–9.

9. Сухих ГТ, Мурашко ЛЕ. 2010. Преэклампсия: Руководство. М, ГЭОТАР–Медиа:576.

10. Щеголев АИ, Дубова ЕА, Павлов КА. 2010. Морфология плаценты. М:48.

11. Firoz T, Sanghvi H, Merialdi M, von Dadelszen P. 2011, Aug. Preeclampsia in low and middle income countries. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 25(4):537–548.

12. Preeclampsia Foundation, 2014, www.preeclampsia.org

13. Uzan J, Carbonnel M, Piconne О, Asmar R, Ayoubi J-M. 2011. Preeclampsia: pathophysiology, diagnosis and management. Vasc. Health Risk Manag. 7:467–474.