• Кольпоскопічно-цитологічні паралелі у вагітних з великим інтергенетичним інтервалом

Кольпоскопічно-цитологічні паралелі у вагітних з великим інтергенетичним інтервалом

HEALTH OF WOMAN. 2016.6(112):77–81; doi 10.15574/HW.2016.112.77 
 

Кольпоскопічно-цитологічні паралелі у вагітних з великим інтергенетичним інтервалом 
 

Туманова Л. Є., Коломієць О. В., Бадзюк Н. П.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ


Актуальність вивчення патології шийки матки у вагітних зумовлена не тільки високою частотою розвитку її у жінок соціально активного віку та можливістю переходу у злоякісні форми, але й недостатньою ефективністю існуючих методів діагностики і лікування.


Мета дослідження: вивчення кольпоскопічно-цитологічних особливостей шийки матки у вагітних з великим інтергенетичним інтервалом.


Матеріали та методи. Було обстежено 81 жінку: 40 жінок з великим інтергенетичним інтервалом у динаміці вагітності, пологів та післяпологового періоду – 1-а група; 27 вагітних, які народжували вперше у віці понад 30 років, – 2-а група;14 вагітних, у яких перерва між першими та наступними пологами становила 3–5 років – 3-я група.

Вивчення стану шийки матки у вагітних з великим інтергенетичним інтервалом у пізніх термінах проводили шляхом кольпоскопічного та цитологічного методів дослідження. Статистичне оброблення одержаних даних здійснювали за стандартними методами.


Результати. Отримані дані свідчать про підвищений рівень передракової патології шийки матки у вагітних з великим інтергенетичним інтервалом та у вагітних старшого віку у порівнянні з молодими вагітними, у яких інтервал між пологами невеликий – 3–5 років. Невелика відсоткова різниця передракових станів шийки матки: 22,5% – у жінок 1-ї групи та 22,2% – у жінок 2-ї групи свідчить про те, що зі збільшенням віку ймовірність самоелімінації вірусу папіломи людини знижується, відповідно підвищується ризик розвитку передраку і раку шийки матки.


Заключення. 1. Проведене дослідження виявило, що проблема стану шийки матки у жінок з великим інтергенетичним інтервалом лишається актуальною і остаточно не вивченою.

2. У першовагітних після 35 років і повторновагітних з великим інтергенетичним інтервалом необхідно обов’язково при першому відвідуванні жіночої консультації крім взяття цитологічного мазка проводити кольпоскопічний огляд.

3. У разі виявлення LSIL і HSIL у цієї категорії жінок – кольпоскопічний і цитологічний контроль 1 раз у 3 міс під час вагітності з обов’язковим проведенням ПЛР ВПЛ ВКР.


Ключові слова: патологія шийки матки, вагітність, кольпоскопія, цитологія.


Література

1. Адамян РТ. 2002. Сравнительная оценка эффективности цитологического и гистологического методов диагностики онкопатологии эндометрия и слизистой оболочки цервикального канала. Вопросы онкологии 48;3:377–379.

2. Акулина ЕА. 2001. Папиломавирус и микроэкология влагалища у больных с фоновой, предопухолевой и опухолевой патологией шейки матки. Проблеми медичної науки та освіти 2:47–49.

3. Воробйова ЛІ. 2004. Комплексне органозберігаюче лікування цервікальних інтраепітеліальних неоплазій та початкового раку шийки матки у молодих пацієнток. Методичні рекомендації. К:23.

4. Якимова ТП, Карташов СМ, Біполід ОА, Удсрбаєва ГЖ. 2005. Вплив неспецифічного кольпіту і цервіциту на інтеграцію вірусу папіломи людини 16 типу в геном у хворих з фоновими захворюваннями і передраком шийки матки. Здоровье женщины 2:97–100.

5. Гречко ЕА. 2001. Изменения в системе иммунитета при псевдоэрозиях шейки матки. Вісник проблем біології і медицини 2:16–21.

6. Грищенко ВИ, Щербина ИН. 2003. Эктопия шейки матки: этиология, патогенез, диагностика и лечение. Междунар. мед. журнал 9;1:77–81.

7. Громова АМ, Крутікова ЕІ, Білаш АВ. 2002. Патоморфологічна характеристика фонових і передракових захворювань шийки матки, асоційованих з папіломавірусною інфекцією. Педіатрія, акушерство та гінекологія 6:86–91.

8. Запорожан ВН, Татарчук ТФ, Дубинина ВГ, Володько НА, Силина НК. 2013, вересень. Предопухолевая патология шейки матки: объем компентенции врача-гинеколога. Репродуктивна ендокринологія 4(12):7–17.

9. Каухова ЕН, Лугуева АЮ, Панкова ОЮ. 2005. Алгоритм обследования больных с доброкачественными заболеваниями шейки матки. Рос. вестн. акушеров-гинекологов 3:66.

10. Костава МН. 2005. Роль воспаления в диагностике и лечении патологии шейки матки. Венерология 2:3.

11. Коханевич ЕВ, Суменко ВВ, Берестовой ОА. 2002. Оптимальный подход к скрининг-контролю патологии эпителия шейки матки. Вісник акушерів-гінекологів України 1:22–27.

12. Суханова АА. 2009. Патогенез, профілактика, діагностика і лікування фонових і передракових процесів шийки матки у вагітних. Автореф. дис. д-ра мед. наук. К:19–52.

13. Belinson JL, Pretorius RG, Zhang WH et al. 2001. Cervical cancer screening by simple visual inspection after acetic acid. Obstetrics & Gynecology. 3:441–444. http://dx.doi.org/10.1097/00006250-200109000-00014http://dx.doi.org/10.1016/S0029-7844(01)01454-5

14. Howell E, Chen TV, Morandi M, Concate J. 2000. Cervical cancer practice patterns and appropriateness of therapy. Am. J. Obstet. Gynecol. 2:407–413. http://dx.doi.org/10.1067/mob.2000.105939; PMid:10942478

15. Daron G Ferris, Mark S Litaker. 2004. Colposcopy quality control by remote review of digitized colposcopic images. Am. J. of Obstet. and Gynec. 191;6:1934–1941. http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2004.06.107; PMid:15592275

16. Danial V Landers, Harold C Wiesenfeld, Phillip R Heine. 2004. Predictive value of the clinical diagnosis of lower genital tract infaction in women. Am. J. of Obstet. and Gynec. 190;4:1004–1010. http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2004.02.015; PMid:15118630

17. Munoz N, Bosch FX, S de Sanjose et al. 2003. Epidemiologic classification of human papillomavirus types associated with cervical cancer. The New England Journal of Medicine. 348;6:518–527. http://dx.doi.org/10.1056/NEJMoa021641; PMid:12571259

18. Папилломавирусная инфекция у женщин – диагностика и профилактика: Пособие для практикующих врачей. Под ред. НМ Подзолковой, СИ Роговской, ТФ Татарчук и др. Одесса, Изд-во «ТЭС». 2011:80.