• Клініко-параклінічна характеристика дітей з пролонгованою кон’югаційною жовтяницею 
ua До змісту

Клініко-параклінічна характеристика дітей з пролонгованою кон’югаційною жовтяницею 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.3(55):9–12;doi10.15574/PP.2013.55.9

Клініко-параклінічна характеристика дітей з пролонгованою кон'югаційною жовтяницею 

 

Ленченко А. В. 
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна Ужгородська міська дитяча клінічна лікарня, Україна 

 

Мета: вивчити фактори ризику та особливості клініко-параклінічного перебігу пролонгованої кон'югаційної жовтяниці (ПКЖ).

 

Пацієнти та методи. У 73 дітей віком від 15 днів до 3 міс. з ПКЖ проаналізовано анамнестичні дані та клініко-параклінічні особливості перебігу захворювання. Комплекс досліджень включав клінічний огляд, лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, біохімічні показники крові (рівень загального білірубіну крові та його фракції, активність ферментів аланінамінотрансферази (АлАТ) і аспартатамінотрансферази (АсАТ), лужна фосфатаза), бактеріологічний посів вмісту кишечнику, ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Дані досліджень опрацьовано методами математичної статистики, використано параметричні методи (критерій Стьюдента). Критичне значення рівня значущості приймалося рівним 5%. Аналіз даних проведено за допомогою програми EXCELL XP.

 

Результати. Встановлено, що в більшості (53,43%) немовлят з пролонгованим перебігом неонатальної жовтяниці збільшений передньо-задній розмір печінки та підвищена ехогенність паренхіми печінки, що відображає вище навантаження на печінку у зв'язку з гіпербілірубінемією і тривалою персистенцією білірубіну в організмі дитини. Не виключена і токсична дія білірубіну на гепатоцити з наступним їх некрозом чи активацією фібротичних процесів шляхом стимулювання зірчастих клітин печінки. Переважна більшість дітей з ПКЖ (63,01%) народжені матерями, в перебігу вагітності і пологів яких відмічались ускладнення, що дає змогу прогнозувати ризик розвитку пролонгованого перебігу кон'югаційної жовтяниці ще при виписці з пологового будинку. Преморбідним фоном для розвитку ПКЖ є супутня патологія у дитини, тому своєчасне виявлення та корекція патологічних станів новонародженого сприятиме зменшенню тривалості кон'югаційної жовтяниці.

 

Висновки. Виявлена у більшості дітей супутня патологія (гіпоксичне ураження центральної нервової системи, функціональні порушення шлунково-кишкового тракту,недостатня вага) підтверджує її значущість у розвитку пролонгованого перебігу кон'югаційної жовтяниці. Підвищення рівня сироваткових трансаміназ (АлАТ і АсАТ) майже у кожної третьої дитини і виявлені відхилення при УЗД печінки у половини немовлят з ПКЖ свідчать про залучення паренхіми печінки у патологічний процес і обґрунтовують необхідність подальшого вивчення особливостей функціонального стану гепатобіліарної системи у дітей з ПКЖ з метою оптимізації лікування даної патології.

 

Ключові слова: пролонгована кон'югаційна жовтяниця, клініко-анамнестичний аналіз, гепатобіліарна система.

 

Література:

 

1. Абаев ЮК. 2007. Воспалительные заболевания новорожденных. Ростов-на-Дону, Феникс. 31: 174—179.

2. Бережний ВВ. 2006. Актуальні питання педіатрії. Навчально-методичний посібник для лікарів загальної практики-сімейної медицини. К, Червона Рута-Турс: 430.

3. Володин НН, Дегтярева АВ, Дегтярев ДН. 2004. Основные причины желтух у новорожденных детей и принципы дифференциальной диагностики. Рос вестник перинатологии и педиатрии. 5: 18—32.

4. Глуховская ОА. 2008. Клинико-диагностические аспекты неонатальных желтух с пролонгированным течением. Укр мед альманах. 2: 50—51.

5. Нисевич ЛЛ, Яцык ГВ, Аширова АА, Дворяковский ИВ. 1998. Затяжные желтухи у недоношенных новорожденных. Педиатрия. 6: 59—63.

6. Ігнатко ЛВ, Кізляк-Бубряк МЕ. 2011. Клініко-лабораторна характеристика затяжних кон'югаційних жовтяниць у новонароджених. Проблеми клінічної педіатрії. 1—2(11—12): 43—47.

7. Горленко ОМ, Русановська ОВ, Янковська АО, Мальованик НГ. 2004. Кон'югаційна жовтяниця новонароджених: анте- та інтранатальні фактори ризику, шляхи корекції. Сучасна педіатрія. 4: 148—151.

8. Логинова АА. 2011. Билирубинсвязывающая функция альбумина при пролонгированной неонатальной желтухе. Педиатрия. 90;1: 13—19.

9. Справочник детского гастроентеролога. Под ред проф Денисовой МФ, проф Шадрина ОГ. К, ООО Доктор-Медиа. 2011: 350.

10. Чуриліна АВ, Глуховська ОО. 2008. Стан метаболізму білірубіну при неонатальних жовтяницях. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 6: 43—45.

11. Kaplan M, Muraca M, Hammerman C. 2002. Imbalance between production and conjugation of bilirubin: a fundamental concept in the mechanism of neonatal jaundice. Pediatrics. 110: 440—446. http://dx.doi.org/10.1542/peds.110.4.e47

12. Martin R, Fanaroff А, Walsh M. 2005. Fanaroff and Martin's Neonatal Perinatal Medicine: Diseases of the Fetus and Infant. 8th Edn, Mosby, Colorado.

13. Rikke Damkjaer. Maimburg, MPH, PhD, Bodil Hammer Bech, MD, PhD, Michael Vaeth, PhD, Bjarne Moller-Madsen, MD, DMSci, Jorn Olsen, MD, PhD. Neonatal Jaundice, Autism and Other Disorders of Psychological Development. 2010.