SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2017.3(83):117-122; doi 10.15574/SP.2017.83.117

Мокія-Сербіна С. А., Заболотняя Н. І., Кізяковська І. П.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Кривий Ріг
КЗ «Міська дитяча лікарня №4» Дніпропетровської обласної ради, м. Кривий Ріг

У педіатричній практиці, особливо в стаціонарних умовах, серйозною проблемою є раціональна антибіотикотерапія важких позалікарняних пневмоній у дітей до 5-річного віку.

Мета: оцінити на госпітальному етапі ефективність стартової емпіричної терапії цефтріаксоном у дітей перших п'яти років життя з верифікованим діагнозом важкої позалікарняної пневмонії.

Матеріали і методи. Дослідження ретроспективне. Проведено аналіз історій хвороби 200 дітей, які знаходились на стаціонарному лікуванні з 2013 по 2015 роки. Були виділені три вікові групи: діти у віці 2–12 місяців (n=30), від 1 до 3 років (n=70) та від 3 до 5 років (n=100). Оцінка рівня клінічної ефективності проводилась через 48–72 години, на 5–7 та 10–14 добу від початку лікування препаратом. Цефтріаксон у вигляді монотерапії був призначений 146 (70,3%) дітям, у комбінації з іншими антибіотиками (азитроміцин, ампіцилін, амікацин) — 54 (29,7%) дітям. Призначення комбінованої антибіотикотерапії не було пов'язане з важкістю перебігу захворювання.

Результати. Виявлена залежність величини показника клінічної ефективності стартового призначення цефтріаксону від віку дітей. Відносно низький показник (52,9%) був виявлений у дітей першого року життя, високий — у віковій групі дітей від 1 до 3 років (78,4%). У дітей старше трьох років показник клінічної ефективності склав 64,1%. Через неефективність цефтріаксону були призначені повторні курси антибактеріальних препаратів. Терапевтичний ефект був досягнутий протягом 24–72 годин у 98,9% дітей. Відмічена достатньо висока клінічна ефективність комбінованої терапії цефтріаксон + азитроміцин, як на етапі стартової емпіричної терапії, так і за неефективності монотерапії цефтріаксоном. З 2014 р. у всіх дітей, незалежно від віку, відмічена тенденція до зниження показників клінічної ефективності цефтріаксону.

Висновки. Результати проведених досліджень обґрунтовують доцільність перегляду стандартів ведення важких позалікарняних пневмоній у дітей різних вікових груп.

Ключові слова: важка позалікарняна пневмонія, діти, цефтріаксон.

Література

1. Внебольничная пневмония у детей. Клинические рекомендации. — Москва : Оригинал-макет, 2015. — 64 с.

2. Выявление респираторных вирусов и атипичных бактерий у больных пневмонией и здоровых детей за десятилетний период наблюдения / С. Б. Яцышина [и др.] // Педиатрия. — 2016. — №95(2). — С. 43—50.

3. Майданник В.Г. Клинические рекомендации по лечению и профилактик осложнений острых респираторных инфекций у детей / В.Г. Майданник. — Киев, 2016. — 56 с.

4. Множинна антибактеріальна резистентність Streprococcus pneumoniae. Можливості емпіричної антибактеріальної терапії пневмококової інфекції у дітей / Чернишова Л.І., Гільфанова А.М, Бондаренко А.В. [та ін.] // Современная педиатрия. — 2015. — №5. — С. 49—54.

5. Пневмония. ВОЗ, информационный бюллетень [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.who.int/medcentre/factsheets/fs331/ru/

6. Роль вирусов при внебольничных пневмониях у детей / Ким C.C., Спичак Т.В., Яцышина C.Б. [и др.] // Лабораторная диагностика в педиатрии. — 2012. — №4(4). — С. 21—25.

7. Самсыгина Г.А. Инфекции респираторного тракта у детей раннего возраста / Г.А. Самсыгина, М.Р. Богомильский. — Москва : Пульс, 2013. — 260 с.

8. Чучалин А.Г. Пульмонология. Национальное руководство. Краткое издание / А.Г. Чучали. — Москва: Гэотар-Медиа, 2013. — 768 с.

9. Этиологическая характеристика внебольничной пневмонии у детей в зависимости от возраста / Левина А.С., Бабаченко И.В., Шарипова Е.В. [и др.] // Пульмонология. — 2014. — №5. — С. 62—66.

10. Яковлев С. В. Современная антимикробная терапия в таблицах и схемах / С.В. Яковлев, В.П. Яковлев // Вестник практического врача. — 2012. — №2(1). — С. 30—31.

11. Community-acquired pneumonia requiring hospitalization among US children / Jain S. [et al.] // New England Journal of Medicine. — 2015. — Vol.372, №9. — P. 835—845. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1405870; PMid:25714161 PMCid:PMC4697461

12. Haider B.A. Short-course versus long-course antibiotic therapy for non-severe community-acquired pneumonia in children aged 2 months to 59 months / B.A. Haider, Z.S. Lassi, Z.A. Bhutta // The Cochrane Library. — 2008. https://doi.org/10.1002/14651858.CD005976.pub2

13. Long Variability in care for children hospitalized for pneumonia: no excuses this time / Long, S. Sarah // The Journal of pediatrics. — 2014. — №165(3). — P. 427—429. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2014.07.015

14. Nascimento-Carvalho A.C. Comparison of the frequency of bacterial and viral infections among children with community-acquired pneumonia hospitalized across distinct severity categories: a prospective cross-sectional study / A.C. Nascimento-Carvalho, O. Ruuskanen, C.M. Nascimento-Carvalho // BMC pediatrics. — 2016. — Vol.16, №1. — P. 105. https://doi.org/10.1186/s12887-016-0645-3; PMid:27449898 PMCid:PMC4957893

15. The Sanford Guide to Antimicrobial Therapy, 2016 / Editors: D.N. Gilbert, H.F. Chambers, G.N. Biopoulos [et al.]. — 46-th edition. — Publisher: Antimicrobial Therapy, Inc., Sperryville, VA, USA. — 2016. — 254 p.