• Імунологічні взаємодії організму у жінок із безплідністю, включених у програму IVF

Імунологічні взаємодії організму у жінок із безплідністю, включених у програму IVF

HEALTH OF WOMAN. 2017.6(122):132–139; doi 10.15574/HW.2017.122.132

Литвин Н. В.
Івано-Франківський національний медичний університет

Із наукових досліджень відомо, що імунні ефекторні механізми, знаходячись під регуляторним впливом гіпофізарних гонадотропінів та статевих гормонів на локальному рівні, стають критичними для успішної імплантації. У таких пацієнток ще на преконцепційному етапі та на етапі програми запліднення in vitro fertilization (IVF) запускаються патологічні механізми порушення інвазії трофобласта, при яких активований на ранніх етапах розвитку вагітності імунопатологічний процес призводить до реалізації механізму викидня. Усі процеси імунологічного розпізнавання, захисту або відторгнення у подружніх пар із невдалими спробами програми IVF на ранніх термінах вагітності проходять безпосередньо у циклі зачаття, тому імунокоригувальна терапія повинна бути розпочата безпосередньо до настання вагітності, що створює передумови для формування повноцінної інвазії трофобласта.

Мета дослідження: оцінювання деяких показників цитокінового профілю у жінок із безплідністю та клінічними проявами ретрохоріальної гематоми у І триместрі вагітності.

Матеріали та методи. Проведено клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження 80 жінок із безплідністю, лікованою у рамках програми IVF, із проявами ретрохоріальної гематоми. У групу контролю увійшли 20 пацієнток без порушення репродуктивної функції. Паралельно було проведено дослідження та аналіз особливостей функції ендотелію судин та цитокінового профілю методом імуноферментного аналізу.

Результати. На преконцепційному етапі на тлі звичного невиношування в анамнезі спостерігається зростання у 3,2 разу у периферійній крові жінок досліджуваних груп концентрації IL-1b (р<0,05), TNF-a у 7,3 разу та зниження у 2,6 разу вмісту IL-4 проти даних групи контролю (р<0,01). Оцінювання цитокінового статусу у даної категорії пацієнток на етапі нідації та розвитку плідного яйця дозволило відзначити прогресуюче підвищення у 3,8 разу рівня IL-1b, а також достовірно вищий був відсотковий рівень TNF-a – у 4,0 разу порівняно з контролем (р<0,05). У той час як рівень IL-4 залишався нижчим у 3,0 разу від показників контролю (р<0,05).

Заключення. Проведені дослідження імунної системи у вагітних з лікованою безплідністю засвідчили помірне пригнічення та дисбаланс імунологічних показників, характерних для вагітності з наявністю процесу материнської супресії. Аналіз отриманих результатів свідчить про необхідність проведення загальної імунокорекції та профілактичного лікування у даної категорії пацієнток. Отже, в ініціації патогенетичних механізмів невиношування основну роль відіграє недостатня активація місцевих захисних факторів імунної системи, що вимагає розширення меж наукового пошуку та є перспективним напрямком подальших досліджень.

Ключові слова: безплідність, невиношування вагітності, ретрохоріальна гематома, допоміжні репродуктивні технології, цитокіни.

Литература:

1. Boychuk LH. 2009. The peculiarities of obstetric complications and perinatal consequences in women with infertility, treated with the use of assisted reproductive technologies. Zb. nauk. prats Asotsiatsiyi akusheriv-hinekolohiv Ukrayiny. – K.: Intermed: 51–54.

2. Vatsyk MM. 2007. Immunological aspects of miscarriage that occurred after in vitro fertilization program. Halytskyy likarskyy visnyk. 14; 4: 24–26.

3. Mykhaylyshyn LO. 2013. Causes and prevention of repeated negative fertilization attempts in vitro. Reproduktyvna endokrynolohiya. 3(11): 51–60.

4. Sehediy LI. 2016. Immunological support of the physiological course of pregnancy and immunopathogenetic aspects of reproductive losses (review of literature). Aktualni pytannya pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi. 1: 123–128.

5. Serova OF, Zarochentseva NV, Marchenko SYu. 2011. New aspects of the genesis of early reproductive losses. Zhurn. akusherstva i ginekologii. 4: 11–16.

6. Tumanova LYe, Molchanova OO, Kolomiyets OV. 2014. The course of pregnancy, childbirth and state of newborns in women after IVF by ICSI method. Perynatolohyya i neonatolohyya. 4: 34–38.

7. Shcherbyna MO, Antonian MI. 2013. Optimization of pregnancy after application of extracorporal fertilization. Tavrycheskiy mediko-biologicheskiy vestnik. 16; 2. 258–260.

8. Gorbach TV., Denisenko SA. Martynova SN., Gopkalov VG. 2013. Functional biochemistry of the mother-placenta-fetus system: metod. ukaz. dlia studentov II kursa med. fakulteta. Kharkov: HNMU: 64.

9. Asato K, Mekaru K, Heshiki C. et al. 2014. Subchorionic hematoma occurs more frequently in vitro fertilization pregnancy. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 181: 41–44. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.07.014; PMid:25126980