• Характеристика перебігу пубертатного періоду у дівчаток-підлітків Прикарпатського регіону та основні чинники зниження репродуктивного потенціалу.
ua До змісту

Характеристика перебігу пубертатного періоду у дівчаток-підлітків Прикарпатського регіону та основні чинники зниження репродуктивного потенціалу.

HEALTH OF WOMAN. 2017.7(123):77–80

Дзьомбак В. Б., Макарчук О. М.
Івано-Франківський національний медичний університет

Репродуктивні можливості суттєво залежать від того, як перебігав період пубертатного розвитку майбутньої жінки, а також так званого внутрішньоутробного дитинства.
Мета дослідження: встановлення особливостей розвитку дівчинки у пубертатний період, оцінювання причин порушення становлення менструальної функції та виділення основних чинників зниження репродуктивного потенціалу.
Матеріали та методи. Проведено медико-соціальний аудит шляхом інтерв’ю, анкетування та вивчення медичної документації (клінічні симптоми екстрагенітальної патології, тривалість захворювання, стан менструальної функції, спадковість, спосіб життя та шкідливі звички) 264 дівчаток для оцінювання імовірних чинників розвитку порушення становлення менструальної функції та розладів оваріально-менструального циклу.
Результати. Період «внутрішньоутробного дитинства» перебігав в умовах ускладненого гестаційного періоду: загроза переривання вагітності, прееклампсія різного ступеня тяжкості, перинатальні інфекції, передчасні пологи, гіпотрофія плода, шкідливі звички батьків, дистрес плода у пологах. Більше двох третин дівчат мають хронічні захворювання внутрішніх органів, у 24,2% – виявлена коморбідність гінекологічної патології та екстрагенітальних захворювань. У структурі гінекологічних захворювань переважають порушення менструального циклу за типом альгодисменореї, передменструального синдрому та ювенільних маткових кровотеч. У сексуально активних підлітків запальні процеси статевих органів виявлено у 46,2% випадків, що, без сумніву, збільшує частку дівчат абсолютного або відносного ризику розвитку безплідності. Дисгормональні захворювання грудної залози відзначено у 16,7%, за наявності гінекологічної патології – у два рази частіше, а при порушенні становлення та розладах менструальної функції – у 53,4%. Порівняльний аналіз продемонстрував найбільш виражений негативний вплив на стан репродуктивного потенціалу та оваріального резерву оперативних втручань на яєчниках та спадкової схильності щодо порушень репродуктивної функції (OR=19,3; 95%: 3,1–92,6).
Заключення. Отримані результати дають можливість класифікувати фактори ризику зниження репродуктивного потенціалу для дівчаток-підлітків та дівчат, що дозволяє оптимізувати формування груп ризику, прогнозувати та моніторувати зниження оваріального резерву та розробляти профілактичні заходи для покращення репродуктивного потенціалу. Найбільш значущими факторами, що знижують репродуктивний потенціал у дівчат у період «внутрішньоутробного дитинства», були ускладнений перебіг вагітності (тяжкі гестози, ускладнені пологи) та перинатальні інфекції у матері, особливо перенесені на ранніх термінах, а у підлітковий період – оперативні втручання на яєчниках, дитячі інфекційні захворювання, гіпотиреоз та шкідливі звички (куріння).
Ключові слова: пубертатний період, провідні чинники порушення менструальної функції, репродуктивний потенціал.

Література:
1. Andreyeva V.O., Gerasimova I.A., Mashtalova A.A. (2013). Sostoyaniye ovarial’nogo rezerva u devochek-podrostkov s autoimmunnym ooforitom [State of ovarian reserve in adolescent girls with autoimmune oophoritis]. Reproduktivnoye zdorov’ye detey i podrostkov, 1, 35–43 (in Russian).

2. Aronskind A.V., Kovtun O.P., Kabdrakhmanova O.T. (2010). Sravnitel’nyye rezul’taty katamnesticheskogo nablyudeniya detey, perenesshikh kriticheskiye sostoyaniya neonatal’nogo perioda [Comparative results of follow-up observation of children who underwent critical states of the neonatal period]. Pediatriya, 89(5), 47–50 (in Russian).

3. Burlakina N.A., Uvarova Ye.V. (2009). Vliyaniye somaticheskoy patologii na nekotoryye parametry fizicheskogo razvitiya devochek v vozraste 10–14 let [The influence of somatic pathology on some parameters of the physical development of girls aged 10–14 years]. Reproduktivnoye zdorov’ye detey i podrostkov, 4, 78–84 (in Russian).

4. Parashchuk Yu.S., Tuchkina I.A. (2005). Negormonal’noye lecheniye devochek-podrostkov s patologiyey pubertatnogo perioda v komplekse etapnoy reabilitatsii [Non-hormonal treatment of adolescent girls with pathology of the pubertal period in the complex of stage rehabilitation]. Eksperymental’na i klinichna medytsyna, 2, 144–147 (in Russian).

5. Radzinskiy V.Ye., Khamoshina M.B., Lebedeva M.G. (2010). Devushki-podrostki: sovremennyye tendentsii formirovaniya reproduktivnogo potentsiala (obzor literatury) [Adolescent girls: current trends in the formation of reproductive potential (review of literature)]. Sib. med. zhurn., 25(4–2), 9–14 (in Russian).

6. Tsysar Yu.V., Andriyets’ O.A. (2011). Vplyv patolohiyi shchytopodibnoyi zalozy na menstrual’nu funktsiyu u divchat pubertatnoho viku [Influence of the thyroid gland pathology on menstrual function in girls of puberty age]. Bukovyns’kyy medychnyy visnyk, 15 (2,58), 130–132 (in Ukrainian).

7. Yakovlyeva E.B., Serhiyenko M.Yu., Kas’yanova N.V., Loskutova O.V. (2011). Suchasni pohlyady na problemu pubertatnoho periodu [Modern approach to the problem of puberty period]. Novosti meditsiny i farmatsii. Akusherstvo, ginekologiya, reproduktologiya, 369, 3–4 (in Ukrainian).

8. Agarwal A., Verma A., Agarwal S. (2014). Antral follicle count in normal (fertility-proven) and infertile Indian women. Indian J. Radiol. Imaging, 24(3), 297–302. https://doi.org/10.4103/0971-3026.137061; PMid:25114395 PMCid:PMC4126147