• Гестоз з точки зору перинатальної психології
ua До змісту

Гестоз з точки зору перинатальної психології

HEALTH OF WOMAN. 2017.5(121):35–37; doi 10.15574/HW.2017.121.35

Жук С. І., Щуревська О. Д.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Прееклампсiя є клінічним проявом дезадаптації організму вагітної на фiзіологічному і психологічному рівнях.

Мета дослідження: визначення особливостей психоемоційного статусу вагітних з прееклампсією за результатами психологічного тестування за допомогою анкет визначення рівня тривожності за методикою Спілбергера–Ханіна та дослідження психологічного компонента гестаційної домінанти за методикою I.В. Добрякова [3].

Матеріали та методи. Предметом даного дослідження стали результати клініко-лабораторного і психологічного тестування 90 жінок у ІІІ триместрі вагітності. У 50 жінок діагностували прееклампсію помірного і тяжкого ступеня, і вони були включені до основної групи, а 40 жінок, які мали фізіологічний перебіг вагітності, були включені до групи контролю.

Результати. Виявлено патологічні підтипи психологічного компонента гестаційної домінанти за методикою В.І.Добрякова і підвищення рівня тривожності за методикою Спілбергера–Ханіна. Високий рівень тривожності, відсутність сформованої домінанти вагітності або наявність її патологічних підтипів у разі гестозу є одночасно як відображенням дезадаптації всього організму, так і неготовності самої жінки до трансформації своїх стереотипів поведінки відповідно до потреб нового стану – вагітності і майбутніх пологів, що надалі буде мати віддалені наслідки навіть у нащадків [5].

Заключення. Доведено необхідність проведення психологічного консультування вагітних  і корекції виявлених порушень періоду гестації.

Ключові слова: вагітність, пологи, прееклампсія, перинатальна психологія, тривожність, гестаційна домінанта.

Література:

1. Коваленко Н.П. Психопрофилактика и психокоррекция женщин в период беременности и родов: перинатальная психология, медико-социальные проблемы / Н.П. Коваленко. – СПб: Ювента, 2002. – 318 с.

2. Костенко И.В. Личностные особенности у беременных с различной степенью тяжести гестоза / И.В. Костенко // Фундаментальные исследования. – 2013. – № 3. – С. 317–320.

3. Добряков И.В. Перинатальная психология / И.В. Добряков, О.В. Защиринская. – СПб: Питер, 2010. – 272 с.

4. Боровикова Н.В. Хрестоматия по перинатальной психологии: психология беременности, родов и послеродового периода / Н.В. Боровикова. – М.: УРАО, 2005. – 328 с.

5. Змановская Е.В. Современный психоанализ: теория и практика / Е.В. Змановская. – СПб: Питер, 2011. – 500 с.

6. Nasr E. Psychological Consequences of Hypertensive Disorders among Pregnant Women [Електронний ресурс] / E. Nasr, H. Hassan, E. Sheha // Scientific Research Journal (SCIRJ). – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://www.scirj.org/papers-0916/scirj-P0916352.pdf.

7. Maternal hypertensive disorders during pregnancy: adaptive functioning and psychiatric and psychological problems of the older offspring / [S. Tuovinen, T. Aalto-Viljakainen, J.G. Erikkson та ін.]. // BJOG. – 2014. – № 12. – Р. 1482–1491. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12753; PMid:24703162