• Гестаційна динаміка змісту і балансу есенціальних мікроелементів у сироватці крові та еритроцитах жінок різного репродуктивного віку, які народжують уперше

Гестаційна динаміка змісту і балансу есенціальних мікроелементів у сироватці крові та еритроцитах жінок різного репродуктивного віку, які народжують уперше

HEALTH OF WOMAN. 2016.10(116):49–52; doi 10.15574/HW.2016.116.49 
 

Гестаційна динаміка змісту і балансу есенціальних мікроелементів у сироватці крові та еритроцитах жінок різного репродуктивного віку, які народжують уперше


Маркевич В. В.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ


Мета дослідження: вивчення особливостей динаміки забезпечення сироваткового і еритроцитарного пулу есенціальними мікроелементами (МЕ – залізо, мідь, цинк, кобальт, магній, марганець) у ході вагітності жінок різного репродуктивного віку у разі перших пологів.


Матеріали та методи. Визначення есенціальних МЕ проведено у сироватці крові та еритроцитах у 44 вагітних раннього і середнього репродуктивного віку, що народжували вперше. Репродуктивний вік вагітних становив відповідно 16,33±0,21 і 24,67±0,37 року. Дослідження проведено у І, ІІ і ІІІ триместрах вагітності на 10,26±0,34, 23,23±0,51 і 36,08±0,59 тижнях гестації відповідно. Для визначення змісту МЕ використовували спектрофотометр С-115М1.


Результати. Для перебігу вагітності жінкам середнього репродуктивного віку властивий значний динамізм сироваткового і еритроцитарного вмісту МЕ. У ході вагітності значно поліпшувався стан сироваткового пулу заліза. Зміст у сироватці крові інших есенціальних МЕ до завершення перебігу вагітності істотно зменшувався, зокрема, магнію – у три рази, кобальту і марганцю – вдвічі, була тенденція до зменшення вмісту цинку. Зменшення вмісту есенціальних МЕ (магнію, кобальту, марганцю, цинку) зумовлено їхнім активним використанням для потреб плода, особливо у ІІІ триместрі вагітності.

У жінок раннього репродуктивного віку до кінця ІІІ триместра вагітності відбувається виснаження сироваткового і еритроцитарного вмісту заліза та марганцю, що може спричинити виникнення анемії. Про порушення у системі кровотворення свідчить також збільшення вмісту кобальту в обох середовищах.


Заключення. C метою вивчення особливостей мікроелементного забезпечення плода і розроблення методів його корекції за вважають доцільним дослідження вмісту і балансу есенціальних мікроелементів у системі мати–плацента–плід.


Ключові слова: есенціальні мікроелементи, вагітні, репродуктивний вік, перші пологи.


Література: 
1. Микроэлементы и некоторые параметры здоровья человека / Э.Я. Журавская, К.П. Куценогий, О.В. Чанкина [и др.] // Бюлетень СО РАМН. – 2006. – № 4 (122). – С. 116–120.

2. Веропотвелян П.М. Мікроелементи та вагітність / П.М. Веропотвелян, М.П. Веропотвелян, О.М. Капаліна, П.С. Горук// Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2012. – № 2. – С. 95–100.

3. Веропотвелян П.Н. Важность микронутриентов при беременности/ П.Н. Веропотвелян, Н.П. Веропотвелян, Ю.С. Погуляй, Н.С. Холодова// Здоровье женщины. – 2014. – № 8 (94). – С. 57–64.

4. Кравец О.М. Физиологическое значение микроэлементов для женщин репродуктивного возраста / О.М. Кравец, Т.П. Кравец // Здоровье женщины. – 2008. – № 2 (34). – С. 37–40.

5. Концентрация микроэлементов в системе мать–плацента–плод на территориях с различным уровнем антропогенной нагрузки / Е.К. Артемьева, Н.П. Сетко, В.Б. Сапрыкин [и др.] // Микроэлементы в медицине. – 2004. – Т. 5, вып. 4. – С. 1–3.

6. Антонов А.Р. Концентрация цинка в сыворотке крови при нормальной и патологической беременности / А.Р. Антонов, А.В. Ефремов, Н.Г. Нефедова // Вопросы детской диетологии. – 2004. – Т. 2, № 6. – С. 10–12.

7. Руденко І.В. Роль макро-, мікроелементів у розвитку природних вад / І.В. Руденко // Досягнення біології та медицини. – 2009. – № 1 (13). – С. 94–99.

8. Агаджанян Н.А. Экологический портрет человека/ Н.А. Агаджанян, М.В. Велданова, А.В. Скальный. – М., 2001. – 88 с.

9. Мікроелементна забезпеченість у системі мати–плацента–плід-новонароджений/ В.Е. Маркевич, І.В. Тарасова, Л.О. Турова, В.В. Маркевич // Вісник СумДУ. Серія «Медицина». – 2007. – № 1. – С. 52–58.

10. Mello-da-Silva C.A. Environmetal chemical hazards and child health / C.A. Mello-da-Silva, L. Fruchtengarten // J.Pediatr. – 2005. – № 81. – P. 205–211. https://doi.org/10.2223/JPED.1409; PMid:16355265

11. Wigle D.T. Environmetal hazards: evidence for effects on child health / D.T. Wigle, T.E. Arbuckle, M. Walker [et al.] // J.Toxicol. Environ. Health B. Crit. Rev. – 2007. – Vol. 10, N 1–2. – P. 3–39. https://doi.org/10.1080/10937400601034563; PMid:18074303

12. Children’s environment and health action plan for Europe. Ministerial document. WHO Regional Office for Europe. – Copenhagen, 2004. – P. 1–8.

13. Sram R.J. Ambient air pollution and pregnancy outcomes: a review of the literature / R.J. Sram, B. Binkova, J. Dejmek, M. Bobak // Environ Health Perspect. – 2005. – Vol. 113,№ 4. – P. 375–382. https://doi.org/10.1289/ehp.6362; PMid:15811825 PMCid:PMC1278474

14. Axelrod D. It’s time to rethink dose: the case for combining cancer, and birth and developmental defects / D. Axelrod, D.L. Davis, R.A. Hajek // Environ Health Perspect. – 2001. – Vol. 109, N 2. – P. 246–249. https://doi.org/10.1289/ehp.109-a246

15. Perera F.P. Molecular epidemiologic research on the effect of environmental pollutants on the fetus / F.P. Perera, W. Yedrychowski, V. Rauh // Environ Health Perspect. – 1999. – Vol. 107, N 4. – P. 451–460. https://doi.org/10.1289/ehp.99107s3451; PMid:10346993 PMCid:PMC1566212