HEALTH OF WOMAN. 2017.3(119):37–40; doi 10.15574/HW.2017.119.37

Левенець С. О., Верхошанова О. Г., Удовікова Н. О., Кашкалда Д. А.
ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків

Мета дослідження: визначення найближчої та віддаленої ефективності негормонального загальностимулювального лікування у дівчаток із олігоменореєю та вторинною аменореєю (гіпоменструальним синдромом – ГМС).

Матеріали та методи. Обстежено 86 дівчаток віком 13–18 років із ГМС. Використані імуноферментний (ЛГ, ФСГ, ПРЛ, Е2, тестостерон – Т, інсулін – Ін) та фотометричний методи (вітамін Е у сироватці крові), ультразвукове дослідження органів малого таза. У терапію були включені біостимулятори, адаптогени, вітамінно-мінеральні комплекси, за показаннями – бігуаніди та  ципрогептадин.

Результати. Найближча ефективність лікування значно знижується при гіпоплазії матки (36,7% проти 60,8% без гіпоплазії), при підвищенні вмісту в крові ФСГ, ЛГ та за наявності гіпоестрогенемії, у дівчаток із гіпоплазією матки – ще й за підвищення рівня тестостерону.

Віддалена ефективність (через 1–3 роки після початку лікування) залежить від тривалості ГМС, знижується при його тривалості без лікування протягом 2 років і більше (43,3% проти 55,9% при меншій тривалості ГМС). Із гормональних показників на віддалену ефективність негативно впливає вихідна гіпоестрогенемія, яку за відсутності ефекту реєструють у 80% дівчаток із гіпоплазією матки та у два рази рідше – при позитивних результатах. У групі хворих із об’ємом матки, який відповідає віку, вихідну гіпоестрогенемію при позитивному ефекті мали 11,1% дівчаток, при негативному – у 3 рази більше.

Заключення. Для підвищення ефективності лікування дівчаток-підлітків із ГМС необхідне подальше удосконалення негормональних методів із широким залученням немедикаментозних засобів та уточнення показань для призначення гормональних препаратів.

Ключові слова: дівчатка-підлітки, олігоменорея, вторинна аменорея, ефективність негормонального лікування.

Література:
1. Зыбина Л.Ю. Патология пубертата как неблагоприятный фон для осложненного течения беременности в будущем / Л.Ю. Зыбина // Репродуктивное здоровье молодежи – здоровье следующих поколений: тез. докл. ХІ Европейского конгресса детских и подростковых гинекологов. – СПб., 2008. – С. 21.

2. Шилова О.Ю. Дифференциально-диагностические и лечебные подходы к ведению подростков с олигоменореей / О.Ю. Шилова, Т.Н. Круликовская // Репродуктивное здоровье детей и подростков. – 2007. – № 6. – С. 22–29.

3. Проблеми репродуктивного здоров’я дівчат Буковини / О.А. Андрієць, І.Д. Шкробанець, О.І. Боднарюк, А. Кориякова // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К., 2009. – С. 11–13.

4. Чеботарева Ю.Ю. Механизмы формирования синдрома поликистозных яичников в периоде полового созревания, клиническое течение, профилактика и лечение / Ю.Ю. Чеботарева // Эндокринная гинекология. – 2011. – № 6. – С. 105–114.

5. Содержание лептина и инсулина в крови девочек-подростков с расстройствами менструальной функции на фоне разной массы тела / Левенец С.А., Кашкалда Д.А., Начетова Т.А. [и др.] // Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології (Десяті Данилевські читання): матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю. – Х., 2011. – С. 75–76.