• Дослідження ефективності актографії у групі ризику розвитку плацентарної дисфункції у ІІІ триместрі вагітності

Дослідження ефективності актографії у групі ризику розвитку плацентарної дисфункції у ІІІ триместрі вагітності

HEALTH OF WOMAN. 2017.6(122):107–110; doi 10.15574/HW.2017.122.107

Жук С. І., Ошовський В. І., Соловей О. Г.
Національна медична академія імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: порівняння частоти діагностики патологічних станів плода у групі ризику розвитку плацентарної дисфункції (ПД) у ІІІ триместрі вагітності.
Матеріали та методи. У рандомізованому контрольованому дослідженні взяли участь 240 вагітних у ІІІ триместрі вагітності з факторами ризику розвитку ПД. У І групі (група втручання, n=115) проведено інструктаж стосовно щоденної актографії. Пацієнткам було рекомендовано рахувати рухи плода після 28 тиж вагітності у вечірній пік емоційної активності (з 20 до 22 год) – щонайменше 10 рухів протягом 2 год. За відсутності достатньої кількості рухів було рекомендовано запис КТГ у ранковий пік емоційної активності (7–11 год). У ІІ (контрольній) групі (n=125) пацієнтки отримували стандартний допологовий догляд.
Результати. Проведено аналіз особливостей перебігу ІІІ триместра, пологів та раннього післяпологового періоду. Виявлено, що підрахунок рухів плода у вечірній пік емоційної активності не впливає на перинатальні показники, однак дозволяє покращити виявлення затримки росту плода і не збільшує інтенсивності використання медичних ресурсів.
Заключення. Підвищення материнської обізнаності щодо підрахунку рухової активності плода забезпечує оптимізацію антенатального моніторингу.
Правильне застосування методики підрахунку рухів плода дозволить використовувати додаткові діагностичні методи за наявності тривожних сигналів, що, у свою чергу, може мати економічну доцільність для системи охорони здоров’я.
Ключові слова: актографія, фетальний моніторинг, плацентарна дисфункція, затримка росту плода.
Литература

1. Заболотна А.В., Бричевська С.М., Івженко Н.С., Курманська Л.Г., Константинов К.К. Особливості перебігу вагітності і пологів, які обумовили гіпоксію плода та асфіксію новонародженого // Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. – К.: Абрис, 2000. – С. 477–479.

2. Заболотна А.В., Голяновський О.В., Дмитриченко Л.М. Показники біофізичного профілю плода у новонароджених, які народились у стані асфіксії // Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. – К.: «Інтермед», 2002. – С. 178–181.

3. Lau MS, Tan JV, Tan TY, Gomez JM, Yeo GS. Idiopathic chronic fetomaternal haemorrhage resulting in hydrops – a case report. Annals of the Academy of Medicine Singapore 2003; 32: 642–644. PMid:14626793

4. Leader LR, Baillie P, Van Schalkwyk DJ. Fetal movements and fetal outcome: a prospective study. Obstetrics and Gynecology 1981; 57: 431–436. PMid:7243088

5. Liston RM, Cohen AW, Mennuti MT, Gabbe SG. Antepartum fetal evaluation by maternal perception of fetal movement. Obstetrics and Gynecology 1982; 60: 424–42. PMid:7121927

6. Lobb MO, Beazley JM, Haddad NG. A controlled study of daily movement counts in the prevention of stillbirths. Journal of Obstetrics and Gynaecology 1985; 6: 87–91. https://doi.org/10.3109/01443618509079151

7. Malcus P, Bjorklund LJ, Lilja M, Teleman P, Laurini R. Massive feto-maternal hemorrhage: diagnosis by cardiotocography, Doppler ultrasonography and ST waveform analysis of fetal electrocardiography. Fetal Diagnosis and Therapy 2006; 21: 8–12. https://doi.org/10.1159/000089040; PMid:16354967

8. National Collaboration Centre for Women’s and Children’s Health. Antenatal care: routine care for the healthy pregnant woman. RCOG Press, London 2003; 105–106.

9. Pearson JF, Weaver JB. Fetal activity and fetal wellbeing: an evaluation. British Medical Journal 1976; 1: 1305–1307. https://doi.org/10.1136/bmj.1.6021.1305

10. Ribbert LS, Nicolaides KH, Visser GH. Prediction of fetal acidaemia in intrauterine growth retardation: comparison of quantified fetal activity with biophysical profile score. British Journal of Obstetrics and Gynecology 1993; 100: 653–656. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.1993.tb14233.x; PMid:8369249

11. Saastad E, Froen JF. Reduced fetal movements – clinical management, recommendations and information. Tidsskrift for den Norske laegeforening 2005; 125: 2627–2630. PMid:16215606

12. Saastad E, Tveit JVH, Bordahl PE, Stray-Pedersen B, Froen JF. Information and maternal concerns for decreased fetal movements. Proceedings of the Norwegian Perinatal Society Conference. 2006.

13. Sergent F, Lefevre A, Verspyck E, Marpeau L. Decreased fetal movements in the third trimester: what to do. Gynecology, Obstetrics and Ferti-lity 2005; 33: 861–869. https://doi.org/10.1016/j.gyobfe.2005.07.041; PMid:16243568

14. Thomas A, Mathew M, Unciano Moral E, Vaclavinkova V. Acute massive fetomaternal hemorrhage: case reports and review of the literature. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandina-vica 2003; 82: 479–480. https://doi.org/10.1080/obs.82.5.479; PMid:12752080

15. Tveit JVH, Saastad E, Bordahl PE, Stray-Pedersen B, Froen JF. The epidemiology of decreased fetal movements. Proceedings of the Norwegian Perinatal Society Conference Bodo, Norway, 2006. PMCid:PMC1524744

16. Weisberg L, Kingdom J, Keating S, Ryan G, Seaward G, Kelly E, et al. Treatment options in fetomaternal hemorrhage: four case studies. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada 2004; 26: 893–898. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(16)30140-2

17. Yigiter AB, Kavak ZN. Normal standards of fetal behavior assessed by four-dimensional sonography. Journal of Maternal, Fetal and Neonatal Medicine 2006; 19: 707–721. https://doi.org/10.1080/14767050600924129; PMid:17127494

18. Zizka Z, Calda P, Zlatohlavkova B, Haakova L, Cerna M, Jirasek JE, et al. Massive fetomaternal transplacental hemorrhage as a perinatology problem, role of ABO fetomaternal compatibility – case studies. Medical Science Monitor 2001; 7: 308–311. PMid:11257741