• До питання діагностики та лікування дисплазій епітелію шийки матки, що супроводжуються кератозом

До питання діагностики та лікування дисплазій епітелію шийки матки, що супроводжуються кератозом

HEALTH OF WOMAN. 2016.6(112):110–117 
 

До питання діагностики та лікування дисплазій епітелію шийки матки, що супроводжуються кератозом 
 

Лигирда Н. Ф., Кротевич М. С., Свінціцький В. С., Скорода Л. В.

Національний інститут раку, м. Київ 
 

Проведено обстеження 76 пацієнток з гістологічно верифікованою дисплазією епітелію шийки матки легкого та помірного ступенів та клінічними проявами кератозу. На етапі етіотропної неоад’ювантної терапії пацієнтки розподілені на дві групи: група дослідження (А) (38 пацієнток) – 20 пацієнток з помірним та 18 пацієнток з легким ступенем дисплазії епітелію шийки матки з проявами кератозу; група контролю (В) (38 пацієнток) – 20 пацієнток з помірною та 18 пацієнток з легкою дисплазією епітелію шийки матки з проявами кератозу. У досліджуваній групі А пацієнтки отримували терапію препаратом Алокін-альфа по 1 мг підшкірно № 6 у поєднанні з a2b-інтерфероном у формі супозиторіїв по 500 000 МО двічі на добу 14 днів. У групі В пацієнтки отримували терапію a2b-інтерфероном у формі супозиторіїв по 500 000 МО двічі на добу 14 днів. У подальшому пацієнткам виконували діатермоексцизію зони трансформації шийки матки. Позитивну динаміку кольпоскопічної картини через 3 тиж після закінчення курсу лікування, яка проявлялася у зменшенні площі та ступеня вираженості ураження, вірогідно частіше реєстрували у пацієнток досліджуваної групи А (86,8%) у порівняні з пацієнтками контрольної групи В (63,2%). Кольпоскопічна норма після завершення лікування визначена у 97,4% пацієнток з групи А, натомість як у 31,6% пацієнток групи В кольпоскопічно зареєстровані резидуальні явища кератозу.


Ключові слова: шийка матки, кератоз, лейкоплакія.


Література

1. Бауэр Г. 2008. Цветной атлас по кольпоскопии. М, ГЭОТАР-Медиа:300.

2. Воробйова ЛІ, Лигирда НФ. 2010. Порівняння терапевтичної ефективності застосування різних лікарських форм препарату альфа-2-інтерферону у хворих на ЦІН І та ЦІН ІІ. Здоровье женщины 5(51):42–46.

3. Горпинченко ИИ, Гурженко ЮН, Спиридоненко ВВ. 2015. Рациональная терапия рецидивов папилломавирусных поражений половых органов у мужчин. Здоровье мужчины 1(52):114–118.

4. Дуда АК, Коцюбайло ЛП, Окружнов НВ. 2014. Применение противовирусного препарата нового поколения Аллокина-альфа в терапии социально значимых вирусных инфекций. Актуальна інфектологія 4(5):16–19.

5. Ковчур ПИ, Олейник ЕК, Бахлаев ИЕ, Чуров АВ. 2009. Влияние «Аллокина-альфа» на экспрессию маркеров регуляторных лимфоцитов Treg у больных с хронической папилломавирусной инфекцией. Известия Самарского научного центра Российской академии наук 11;1(5):958–961.

6. Кондриков НИ. 2008. Патология матки. М, Практическая медицина:334.

7. Лигирда НФ, Воробьева ЛИ, Кротевич МС. 2011. Особливості кольпоскопічної діагностики передраку та початкових форм раку шийки матки. Клиническая онкология 1(1):56–60.

8. Лигирда НФ, Воробйова ЛИ. 2002. Клинико-лабораторное обоснование комплексного лечения цервикальных интраэпителиальных неоплазий. Здоровье женщины 4(12):23–27.

9. Наказ МОЗ України № 236 від 02.04.2014 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при дисплазії та раку шийки матки».

10. Патент (UA) Воробйова Л.І., Лигирда Н.Ф., Воронцова А.Л., Вінницька А.Б. Спосіб лікування передпухлинної патології шийки матки, обумовленої вірусом папіломи людини/ (Україна); Інститут онкології АМН України. – № 52344 А. Україна. 6МПК А 61 К 38/21; Заявл.11.04.2002. Бюл. № 12.

11. Подольський ВВ, Чернишов ВП, Задорожна ТД. 2011. Скринінговий алгоритм діагностики та лікування папіломавірусної інфекції шийки матки у жінок з порушеннями репродуктивного здоров`я. Метод. рекомендації. К:30.

12. Роговская СИ. 2013. Практическая кольпоскопия. 3-е изд., испр. и допол. М, ГЭОТАР-Медиа:240.

13. Bosch EX, Lorincz A, Munoz N et al. 2002. The causal relation between human papillomavirus and cervical cancer. J. din. Pathol. 55:244–265. http://dx.doi.org/10.1136/jcp.55.4.244

14. Dhanawada KR, Garrett L, Smith P et al. 1993. Characterizations of human keratinocytes transformed by high risk human papillomavirus types 16 or 18 and herpes simplex virus type 2. J. Gen. Virol. 74:955–963. http://dx.doi.org/10.1099/0022-1317-74-6-955; PMid:8389810

15. Harmsel B, Smedts F et al. 1999. Relationship between papillomavirus type 16 in the cervix and intraepithelial neoplasia. Obstet. Gynecol. 93:46–50. http://dx.doi.org/10.1097/00006250-199901000-00011http://dx.doi.org/10.1016/S0029-7844(98)00306-8

16. Lane S, Wells M. 1994. Human papillomavirus, p53 and cervical neoplasia. J. Pathol. 172;4:299–300. http://dx.doi.org/10.1002/path.1711720402; PMid:8207608

17. Singer A, Monoghan JM. 2013. Lower Genital Tract Precancer. Colposcopy. 3rd ed. Elsivier.

18. Stubenrauch F, Laimins LA. 1999. Human papilomavirus life cycle: active and latent phases. Cancer biology. 9:379–386. http://dx.doi.org/10.1006/scbi.1999.0141; PMid:10712884

19. Weeler CE, Yamada T, Hildesheim A, Jenison SA. 1997. Human papillomavirus type 16 sequence variants: identification by E6 and LI lineage specific hybridization. J. Clin. Microbiol. 35;1:11-19.