• Диференціальна діагностика гострого лімфаденіту щелепно-лицевої ділянки у дітей за допомогою еластографії зсувної хвилі
ua До змісту Повний текст статті

Диференціальна діагностика гострого лімфаденіту щелепно-лицевої ділянки у дітей за допомогою еластографії зсувної хвилі

PAEDIATRIC SURGERY.2017.1(54):39-44; doi 10.15574/PS.2017.54.39

Синєпупова Н. А., Талько М. О., Синєпупов Д. М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Київська міська дитяча клінічна лікарня №1, Україна
Кабінет ультразвукової діагностики «Домашній доктор», м. Київ, Україна

Мета – визначити характер ураження лімфатичних вузлів (ЛВ) при проведенні диференціальної діагностики стадії гострого лімфаденіту (ЛА) щелепно-лицевої ділянки у дітей з використанням еластографії зсувної хвилі (ЕЗХ).

Пацієнти і методи. Проведено дослідження 30 пацієнтів віком від 2 до 16 років. З реактивними змінами (гіперплазія лімфоїдної тканини) – 40% (12 осіб), із серозним ЛА (інфільтративно-запальні прояви) – 33% (10 осіб), з гнійним ЛА – 27% (8 осіб). Ультразвукове дослідження проводилося на апараті Ultima PA («Радмір», Україна) лінійним датчиком 3–12 МГц з функцією ЕЗХ. Оцінювалися розміри, структура, стан коркового і мозкового шарів, форма і кількість, стан кровотоку і щільність (еластичність) ЛВ з боку ураження та контрлатерально. При ЕЗХ проводили аналіз колірного картування і вимірювання жорсткості тканини ЛВ (кПа). У всіх дослідженнях використовувався стандартний діапазон колірної шкали жорсткості – від темно-синього (0 кПа) до яскраво-червоного (60 кПа).

Результати. При реактивних процесах (гіперплазія лімфоїдної тканини) в ЛВ відзначалися такі зміни, як збільшення в розмірах, візуалізація гіперехогенного ядра з посиленням васкуляризації і збереженням форми та архітектоніки вузла. Також була відсутня болючість ЛВ при компресії датчиком під час проведення обстеження. Жорсткість вузла з використанням ЕЗХ склала 7,55±0,58 кПа. При гострому серозному ЛА виявлено значне збільшення розмірів як зі збереженням, так і з порушенням диференціації його структури зі значним посиленням васкуляризації за змішаним типом із відсутністю змін перинодулярної тканини. Компресія вузла датчиком супроводжувалася помірною болючістю. Жорсткість при ЕЗХ склала 17,98±1,59 кПа. При гнійному ЛА при проведенні обстеження на початковій стадії деструктивних змін (5 пацієнтів) форма і розмір не відрізнялися від таких при гострому серозному. Порушення його структури обумовлювалося ускладненою диференціацією синуса і неоднорідності тканини у вигляді дрібних гіпоехогенних ділянок з наявністю зниженого кровотоку. При проведенні ЕЗХ жорсткість склала 19,35±1,11 кПа. Диференціація даних гіпоехогенних зон при збереженні тканинної структури від деструктивних змін становить значну складність. При проведенні ЕЗХ цих зон модуль Юнга склав 4,8±0,58 кПа, на тлі значного підвищення жорсткості тканини, що свідчить на користь гнійного компоненту як початкової стадії абсцедування. У 3-х випадках гнійного ЛА ЛВ був різко збільшеним, з порушенням структури у вигляді чергування гіпо- та анехогенних зон (ни), з відсутністю диференціації синуса і кровотоку, порушенням структури капсули і виразними явищами періаденіту.

Висновки. Використання ЕЗХ дозволяє розрізняти реактивні зміни лімфоїдної тканини вузла, гострий серозний і гнійний лімфаденіт, а також виявити на ранніх стадіях початкові прояви деструктивних змін, що значно впливає на тактику лікування і можливе планування оперативного втручання. Однак недостатність вивчення даного питання потребує проведення подальших досліджень.

Ключові слова: гострий лімфаденіт, ультразвукова діагностика, еластографія.

Література

1. Анохина И. В. Оптимизация диагностики и лечения лимфаденита лица и шеи у детей: автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.14 / И. В. Анохина, Смоленская государственная медицинская академия Минздрава России. – Воронеж, 2013. – С. 1–3.

2. Бакай О. О. Можливості доплерографії та еластографії для діагностики раку шийки матки / О. О. Бакай, Т. С. Головко // Променева діагностика, променева терапія. – 2015. – № 3–4. – С. 73–79.

3. Возможности соноэластографии в дифференциальной диагностике патологически изменненых лимфоузлов [Електронный ресурс] / Винник Ю. А., Мисюра И. И., Власенко В. Г. [и др.] // Тези V Конгресу УАФУД, 2016. – Режим доступу: http://www.uitrasound.net.ua. – Назва з екрану.

4. Выклюк М. В. Возможности ультразвукового исследования в дифференциальной диагностике патологии лимфатического аппарата головы и шеи у детей / М. В. Выклюк // Кубанский научн. мед. вестн. – 2010. – № 1. – С. 19–21.

5. Забелин A. C. Дифференциальная диагностика лимфаденита лица и шеи у детей / A. C. Забелин, И. В. Анохина, О. В. Петрущенкова // Научные ведомости Белгородского государственного университета. – 2011. – № 16 (111). – Вып. 15/1. – С. 125–129. – (Медицина. Фармация).

6. Зайков С. В. Дифференциальная диагностика синдрома лимфаденопатии / С. В. Зайков // Клиническая иммунол. Аллергол. Инфектол. – 2012. – № 4. – С. 16–24.

7. Зыкин Б. И. Эластография: анатомия метода / Б. И. Зыкин, Н. А. Постнова, М. Е. Медведев // Променева діагностика, променева терапія. – 2012. – № 2–3. – С. 107–113.

8. Дифференциальный диагноз при синдроме лимфаденопатии / В. В. Войцеховский, Ю. С. Ландышев, А. А. Григоренко, Н. Д Говоров // Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости. – 2014. – № 1. – С. 32–43.

9. Ландау Л. Д. Теоретическая физика / Л. Д. Ландау, Е. М. Лившиц. – Т. VII: Теория упругости. – Москва: Наука, 1987.

10. Лобач Ю. Б. Імунологічні порушення в тканинах ясен у дітей із запальними неспецифічними захворюваннями піднижньощелепних лімфатичних вузлів та патогенетичне обґрунтування їх корекції в комплексному лікуванні: автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.22 / Ю. Б. Лобач, Українська медична стоматологічна академія. – Полтава, 2015. – С. 7.

11. Надточий А. Г. Уточненная диагностика лимфаденита у детей по данным ультразвукового исследования / А. Г. Надточий // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. 1994. – № 2. – С. 55.

12. Терещенко С. Ю. Периферическая лимфаденопатия у детей: дифференциальная диагностика / С. Ю. Терещенко // Consilium Medicum, Педиатрия. — 2011. – № 4. — С. 54–59.

13. Уніч Н. К. Лімфаденопатії у дітей та підлітків: диференційна діагностика і лікарська тактика: навчально-методичний посібник для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закладів післядипломної освіти / Н. К. Уніч, В. В. Бережний; МОЗ України; Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. – Київ, 2012. – С. 17, 66–67.

14. Харитонов Д. Ю. Оптимизация дифференциальной диагностики острых лимфаденитов челюстно-лицевой области у детей / Д. Ю. Харитонов, А. И. Володин, Б. М. Дремалов // Детская хірургія. – 2012. – № 1. – С. 17–19.

15. Шулаков В. В. Современные алгоритмы диагностики и лечения воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области: учебное пособие для системы послевузовского и дополнительного профессионального образования врачей / В. В. Шулаков, В. Н. Царев, С. Н. Смирнов; Гос. бюджет. образоват. учреждение высш. проф. образования Моск. гос. медико-стоматол. ун-т Минздрава России. – Москва: Новик, 2012. – С. 91.

16. Barr R. G. Sonographic Breast Elastography: A Primer / R. G. Barr // J. Ultrasound Med. – 2012. – Vol. 31. – P. 773–783. https://doi.org/10.7863/jum.2012.31.5.773; PMid:22535725

17. Differentiating benign from malignant solid breast masses: value of shear wave elastography according to lesion stiffness combined with greyscale ultrasound according to BI-RADS classification / A. Evans, P. Whelehan, K. Thomson [et al.] // British Journal of Cancer. – 2012. – № 107. – P. 224–229. https://doi.org/10.1038/bjc.2012.253; PMid:22691969 PMCid:PMC3394981

18. Polymerase chain reaction for pathogen identification in persistent pediatric cervical lymphadenitis / P. Choi, X. Qin, E. Y. Chen [et al.] // Archives of otolaryngology – head & neck surgery. – 2009. – Vol. 135 (3). – P. 243–248. https://doi.org/10.1001/archoto.2009.1; PMid:19289701

19. Quantitative assessment of breast lesion viscoelasticity: initial clinical results using supersonic shear imaging / M. Tanter, J. Bercoff, A. Athanasiou [et al.] // Ultrasound Med Biol. – 2008. – № 34. – P. 1373–1386. https://doi.org/10.1016/j.ultrasmedbio.2008.02.002; PMid:18395961

20. WFUMB Guidelines and Recommendations for clinical use of ultrasound elastography: Part 2: Breast / Richard G. Barr, Kazutaka Nakashima, Dominique Amy, David Cosgrove [et al.] // Ultrasound in Med. & Biol. – 2015. – Vol. 41, No. 5. – P. 1148–1160. https://doi.org/10.1016/j.ultrasmedbio.2015.03.008; PMid:25795620