• Діагностика та вибір методу хірургічного лікування дітей із подвоєнням травного тракту

Діагностика та вибір методу хірургічного лікування дітей із подвоєнням травного тракту

Paediatric Surgery.2017.4(57):53-60; doi 10.15574/PS.2017.57.53

Притула В. П., Кривченя Д. Ю., Дубровін О. Г., Письменний В. Д., Сільченко М. І., Гришин О. О., Хуссейні С. Ф., Метленко О. В., Годік О. С., Жежера Р. В., Янович Л. Є., Міньковська О. М., Петрик С. М., Мамедов Р. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ », м. Київ, Україна

Мета – розробити підходи до раціональної діагностики та вибору ефективних методів хірургічного лікування дітей із подвоєнням травного тракту (ПТТ).
Пацієнти і методи. За період 1981–2016 рр. проліковано 59 дітей із ПТТ віком від 6 місяців до 18 років. Кістозний тип подвоєння виявлено у 44 (74,58%), дивертикулярний – у 9 (15,25%), тубулярний – у 6 (10,17%) пацієнтів.
Результати. Усім дітям проведено хірургічне лікування залежно від локалізації дублікатури. При подвоєнні торакальної частини стравоходу виконали торакотомію (n=3) або торакоскопію (n=2) з видаленням подвоєної частини стравоходу. У дітей із подвоєнням абдомінальної частини стравоходу виконали лапаротомію (n=5) та лапароскопію (n=2), видалення подвоєної частини стравоходу з фундоплікацією за Ніссеном (n=5) або Талем (n=2). Дітям з подвоєнням шлунка зроблено лапаротомію (n=8) чи лапароскопію (n=4) та субсерозно видалено подвоєння із зашиванням дефекту. При кістозному подвоєнні шлунка і дванадцятипалої кишки виконано резекцію шлунка за Більрот-1 (n=1) та субсерозне видалення кістозного подвоєння із зашиванням дефекту (n=2). При подвоєнні дванадцятипалої кишки (n=7) висічено кісти із зашиванням дефекту стінки. При довгих формах подвоєння тонкої кишки (n=8) доцільними вважали економну резекцію кишки разом із ділянкою подвоєння і накладання анастомозу «кінець-у-кінець». При коротких формах подвоєння (n=3) вдавалися до клиноподібної резекції кишки. В однієї дитини ефективною була енуклеація подвоєного відділу тонкої кишки. При подвоєнні термінального відділу клубової кишки (n=1) та при подвоєнні сліпої кишки (n=2) проводили резекцію подвоєння з інвагінаційним тонко-товстокишковим анастомозом. В усіх пацієнтів з подвоєнням товстої та прямої кишок (n=9) проводили етапне хірургічне лікування з видаленням ураженого відділу кишечника. Віддалений період в усіх пацієнтів мав сприятливий перебіг. Діти – практично здорові, із доброю якістю життя.
Висновки. Подвоєння травного тракту – рідкісна хірургічна вада розвитку, остаточний діагноз якої встановлюється під час операції. Подвоєння зустрічаються в різних відділах травного тракту, найчастіше в товстій кишці (22,03%), в шлунку і тонкій кишці (по 20,34%), рідше – у стравоході та дванадцятипалій кишці. Кістозний тип подвоєння притаманний 74,28%, дивертикулярний – 15,25% і тубулярний – 10,17% дітей з цією аномалією. Клінічні симптоми подвоєнь у дітей залежать від рівня та довжини ураження травного тракту. Найбільш доцільними допоміжними методами для виявлення подвоєнь різних відділів травного тракту у дітей є УЗД з допплерографією, КТ та МРТ. Характер хірургічного втручання при ПТТ у дітей залежить від локалізації, розмірів та анатомічної будови подвоєння.
Ключові слова: подвоєння, травний тракт, діагностика, лікування, діти.