• Декомпенсована плацентарна дисфункція: діагностика і тактика розродження

Декомпенсована плацентарна дисфункція: діагностика і тактика розродження

HEALTH OF WOMAN. 2017.2(118):66–68; doi 10.15574/HW.2017.118.66

Бойко В. І., Ткаченко С. О.
Медичний інститут Сумського державного університету МОН України

Мета дослідження: зниження частоти перинатальної патології у жінок з декомпенсованою формою плацентарної дисфункції (ПД) шляхом удосконалення основних діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Матеріали та методи. Були обстежені 154 вагітні у терміни гестації з 22 до 40 тиж. Залежно від особливостей перебігу вагітності і пологів всіх обстежених жінок було розподілено на 4 групи. У групу ретроспективного аналізу увійшли 45 вагітних з декомпенсованою ПД; до групи проспективного дослідження увійшли 109 вагітних, з них в основну групу – 38 жінок з декомпенсованою формою ПД; у групу порівняння – 47 вагітних з компенсованою формою ПД. У контрольну групу увійшли 24 жінки з неускладненим перебігом вагітності і пологів. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, допплерометричні, лабораторні, морфологічні та статистичні методи.

Результати. Використання удосконаленого алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів дозволяє підвищити ефективність діагностики декомпенсованої форми ПД на 33,3%, а раціональна тактика розродження приводить до зниження перинатальної патології на 22,7%.

Заключення. Декомпенсована плацентарна дисфукція є однією з основних причин перинатальної смертності і захворюваності на сьогодні. Використання вдосконаленого нами алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів дозволяє виділити основні чинники ризику розвитку даного ускладнення і показання для зміни тактики і термінів розродження.

Ключові слова: декомпенсована плацентарна дисфункція, діагностика, тактика розродження.

Література:
1. Акушерство: учебник / Под ред. В.Е. Радзинского. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2016. – 913 с.

2. Иванова Е.А. Особенности течения беременности, родов и исходов при плацентарной недостаточности / Е.А. Иванова // Репродуктивная медицина: новые тенденции и неразрешенные вопросы: материалы Всерос. науч. Интернет-конф. с междунар. участием, 23 июня 2014 г. – Казань, 2014. – С. 19–23.

3. Камилова Н.М. Возможности прогнозирования перинатальных исходов по функциональной оценке фетоплацентарной системы / Н.М.Камилова // Ультразвуковая и функцион. диагностика. – 2015. – № 5. – С. 39–43.

4. Мельник Ю.М. Значення сонографічної оцінки кровотоку в венозній протоці у діагностиці плацентарної дисфункції та прогнозуванні перебігу пологів / Ю.М. Мельник, С.І. Жук, Н.В. Пехньо // Здоровье женщины. – 2015. – № 7. – С. 54–57.

5. Alberry M. Management of fetal growth restriction./ M. Alberry, P. Soothill // Arch. Dis. Child. Fetal. Neonatal. Ed. – 2007. – Vol. 92, N 1. – P. F62–F67. https://doi.org/10.1136/adc.2005.082297; PMid:17185432 PMCid:PMC2675309

6. Baschat A.A. Fetal responses to placental insufficiency: an update / A.A. Baschat // BJOG. – 2014. – Vol. 111, N 10. – P. 1031–1041. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2004.00273.x; PMid:15383103

7. Correlation of preterm infant illness severity with placental histology / K.M. Chisholm, A. Heerema-McKenney, L. Tian [et al.] // Placenta. – 2016. – Vol. 39. – P. 61–69. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2016.01.012; PMid:26992676 PMCid:PMC4819396

8. Komacki J. The use of Doppler in the second half of pregnancy / J. Komacki, J. Skrzypczak // Ginekol. Pol. – 2015. – Vol. 86, N 8. – P. 626–630. https://doi.org/10.17772/gp/57867; PMid:26492713

Зміст журналу Текст статті