• Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (CIN). Сучасні підходи до діагностики, лікування та реабілітації

Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (CIN). Сучасні підходи до діагностики, лікування та реабілітації

HEALTH OF WOMAN. 2016.5(111):19–25; doi 10.15574/HW.2016.111.19
 

Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (CIN). Сучасні підходи до діагностики, лікування та реабілітації


Манжура О. П.

Київський міський клінічний онкологічний центр

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ


Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності препарату Ревітакса у вигляді вагінальних свічок у післяопераційному лікуванні шийки матки.


Матеріали та методи. Для оцінювання клінічної ефективності було досліджено 2 препарати у групі пацієнток після хірургічного впливу на шийку матки, а саме – свічки Ревітакса і свічки Метилурацил. Дослідження було відкритим, у досліджувану групу увійшли 50 жінок, 25 з яких були призначені свічки Ревітакса, а 25 – свічки Метилурацил. Усім пацієнткам була виконана конізация шийки матки єдиним методом – електрохірургічним і в післяопераційний період призначені свічки один раз на добу на ніч № 14 з 3-го післяопераційного дня. Огляд пацієнток проводили на 30–35-у добу і 60–65-у добу після операції. Оцінювали ступінь епітелізації, стриктури каналу шийки матки і бактеріоскопію мазка, а також суб’єктивне відчуття жінкою комфорту по 10-бальній системі.


Результати. Як видно з отриманих результатів, пацієнтки, які отримували препарат Ревітакса у вигляді вагінальних свічок мали більш високий відсоток епітелізації, на відміну від пацієнток, які використовували вагінальні свічки Метилурацил. Так, у групі Ревітакса на 30–35-у добу обстеження епітелізація була вище на 13±2,3%, а на 60–65-у добу – на 12±3,4%. У разі бактеріоскопії відзначено, що ранова поверхня очищувалася ефективніше при застосуванні препарату Ревітакса, кількість стриктур через 2 міс було на 25% менше, а рівень комфорту був вище на 35,6%, що дуже значуще для якості життя жінки. Така дія в цілому зумовлене раціональними складовими препарату Ревітакса.


Заключення. Таким чином, щодо препарату Ревітакса можна з повною відповідальністю сказати, що він зарекомендував себе протягом багатьох років як ефективний, надійний препарат, що поліпшує репаративні процеси при операціях на шийці матки. Не має шкідливої дії на епітелій, не має протипоказань через відсутність агресивних реагентів. Показаний в репродуктивний, пери- та постменопаузальний періоди жінки.


Ключові слова: патологія шийки матки, дисплазія, рак, класифікація, Ревітакса.


Література:

1. Патология шейки и тела матки: руководство для врачей. Под ред. Коханевич ЕВ. Нежин, Гидромакс. 2009:350.

2. Бохман ЯВ, Лютра УК. 1991. Рак шейки матки. Кишинев, Штиинца.

3. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Михайлович ЮЙ, Горох ЄЛ, Рижов АЮ, Сумкина ОВ, Куценко ЛБ. Национальный канцер-реестр в Украине.

4. Молочков ВА, Киселев ВИ, Рудых ИВ, Щербо СН. 2004. Папилломавирусная инфекция: клиника, диагностика, лечение: пособие для врачей. М, МОНИКИ.

5. Марченко ЛА. 2001. Генитальный герпес. Новые клинические аспекты. Проблемы репродукции 4:29–33.

6. Эпидемиология рака шейки матки, факторы риска, скрининг (ВИ Новик, д-р. мед. наук,НИИ онкологии им. проф. Н.Н. Петрова Минздрава РФ, Санкт-Пеетрбург, HPV info.ru).

7. Урманчеева АФ, Мерабишвили ВМ, Сельков СА и др. 2001. Эпидемиология и диагностика рака шейки матки. Акуш. и гин. XLX;1:80–86.

8. Баткаев ЭА, Кицак ВЯ, Корсунская ИМ, Липова ЕВ. 2001. Вирусные заболевания кожи и слизистых: учебное пособие. М.

9. Подзолкова НМ, Созаева ЛГ, Осадчев ВБ. 2007. Папилломавирусная и герпетическая инфекции в акушерстве и гинекологии. Учебно-методическое пособие. М:46.

Прилепская ВН. 1997. Заболевания шейки матки. Клинические лекции. М.

10. Киселев ВИ, Киселев ОИ. 2003. Вирусы папилломы человека в развитии рака шейки матки. СПб-М.

11. Cancer: Principes and Practice of Oncology. Ed. by VT DeVita, S Hellvan, SA Rosenberg 5th Edition, 1997.

12. Kapp K, Stuecklschweiger G, Kapp D. 1997. Carcinoma of the cervix: analysis of complications after primary external beam radiation and Ir-192 HDR brachytherapy. Radiother.Oncol. 42:143–153. http://dx.doi.org/10.1016/S0167-8140(96)01881-6

13. Richart RM, Barron BA. 1969. A follow-up study of patients with cervical dysplasia. Amer. J. Obstet. Gynecol. 105:386–393. http://dx.doi.org/10.1016/0002-9378(69)90268-3

14. Koutsky LA, Kiviar NB. 1999. Genital human papillomavirus. In:Sexual Transmited Diseases. Ed. KK Holmes et al. 3rd ed.-Mc.Grow-Hill. NewYork:347–160.