• Аналіз випадків абдомінального розродження за гострої гіпоксії плода

Аналіз випадків абдомінального розродження за гострої гіпоксії плода

HEALTH OF WOMAN. 2017.5(121):28–31; doi 10.15574/HW.2017.121.28

Вдовиченко Ю. П., Гончарук Н. П., Гурженко О. Ю.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Київський міський пологовий будинок № 1

Мета дослідження: вивчення рівня абдомінального розродження, його структури за показаннями з боку плода, впливу частоти кесаревих розтинів на перинатальні втрати за гострої гіпоксії плода.

Матеріали та методи. Дослідження було проведене на базі Київського міського пологового будинку №1 за період з 2001 по 2011 р. Було вивчено та проаналізовано частоту кесаревих розтинів, встановлено відсоток ургентних та планових операцій, вивчено структуру кесаревих розтинів за показаннями з боку плода, встановлено частоту кесаревих розтинів за гострої гіпоксії плода, досліджено перинатальні втрати, проведено аналіз залежності перинатальних втрат від частоти кесаревих розтинів при дистресах плода. Під час аналізу використовували історії пологів роділь, які завершилися шляхом кесарева розтину.

Результати. Під час аналізу структури кесаревих розтинів за показаннями з боку плода встановлено наступні основні причини: гіпоксія плода, підтверджена об’єктивними методами, за відсутності умов для термінового розродження per vias naturales; тазове передлежання плода при масі більше 3700 г; запліднення in vitro; неправильне положення плода після вилиття навколоплідних вод.

Заключення. Відзначено підвищення частоти кесаревих розтинів. Привертає увагу позитивна тенденція зниження частоти ургентних кесаревих оперативних втручань. Очікуване зменшення числа перинатальних втрат при збільшенні рівня кесаревих розтинів через дистрес плода не було підтверджено.

Ключові слова: кесарів розтин, гостра гіпоксія плода, кардіотокографічний моніторинг.

Література:

1. Ботоева Е.А., Иванова И.В., Дамбаева А.Р. и соавт. Кесарево сечение в современном акушерстве // Вестник Бурятского государственного университета. – 2009. – № 12. – С. 72–74.

2. Комиcсарова JI.M. Кесарево сечение и его роль в снижении материнской и перинатальной смертности: Автореф. в виде научного доклада … канд. мед. наук. – М., 1998. – 82 с.

3. Логутова  Л.С. Оптимизация кесарева сечения. Медицинские и социальные аспекты: Автореф. дисс. … д-ра мед. наук. – М., 1996. – 48 с.

4. Пирогова В.И. Оперативное родоразрешение // Здоров’я України. – 2011. – № 1. – С. 18–20.

5. Прилепская В.Н. Хроника / Акуш. и гин. – 2007. – № 3. – С. 78–79.

6. Серов В.Н. Современное акушерство и кесарево сечение // Рус. мед. журнал. – 2004. – Т. 12, № 13. – С. 749–751.

7. Сухих Г.Т., Адамян JI.B. Состояние и перспективы репродуктивного здоровья населения России / Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. – 2007. – С. 5–19.

8. Чернуха Е.А. Какова оптимальная частота кесарева сечения в современном акушерстве? / Акуш. и гин. – 2005. – № 5. – С. 8–12.

9. Шилова С.Д. Перинатальная смертность при кесаревом сечении // Здравоохранение Белоруссии. – 2007. – № 10. – С. 27–30.

10. Report on Maternity 2000 and 2001. Ministry of Health. New Zeland Health Information Service, 2003. – P. 3.

11. Robson M.S. Can we reduce the caesarean section rate? // Best Practice a Research Clin. Obstet. Gynecol. – 2001. – № 151. – P. 234

12. The National Sentinel Section Caesarean Audit RCOG Clinical Effectiveness Unit, Royal College of Obstetricians and Gynecologists. – London, 2001. – P.