PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2016.1(65):37-41;doi 10.15574/PP.2016.65.37 
 

Холестатичний гепатоз вагітних: акушерський та терапевтичний підходи 

Давидова Ю. В., Лиманська А. Ю., Мокрик О. М.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ 
 

Мета — вивчити ефективність і безпечність використання препарату Урсоност (компанії Organosin виробництва Francia Farmaceutici Industria Farmaco Biologica S.r.l. (Італія)) у жінок із холестатичним гепатозом вагітних. 
 

Пацієнти та методи. Комплексно обстежено 42 вагітні, які перебували на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у відділенні акушерських проблем екстрагенітальної патології у 2013–2015 рр. Усі вагітні на момент спостереження перебували в кінці ІІ та ІІІ триместрах вагітності. З 42 пацієнток сформовано три групи обстеження. 
 

Результати. За результатами лікування Урсоностом у першій і другій групі досліджуваних жінок, спостерігалося поліпшення загального самопочуття, зокрема, зменшення стомлюваності, слабкості, диспепсичних розладів та шкірного свербежу. Також нормалізувалися біохімічні показники крові. 
 

Висновки. У результаті включення Урсоносту (компанії Organosin виробництва Francia Farmaceutici Industria Farmaco Biologica S.r.l. (Італія)) до схеми лікування холестатичного гепатозу вагітних спостерігалось суттєве поліпшення загального самопочуття та нормалізація біохімічних показників крові жінок першої та другої досліджуваних груп. Застосування запропонованого лікувального комплексу в даній групі вагітних дало змогу поліпшити результати виходів вагітності та майже уникнути дострокового пологорозрішення. Безпечність використання, відсутність побічного впливу на вагітну і плід дає змогу рекомендувати препарат Урсоност (компанії Organosin виробництва Francia Farmaceutici Industria Farmaco Biologica S.r.l. (Італія)) до схеми лікування холестатичного гепатозу вагітних. 
 

Ключові слова: вагітність, холестатичний гепатоз вагітних, Урсоност. 
 

Література:

1. Dixon PH, Wadsworth CA, Chambers J et al. 2014. A comprehensive analysis of common genetic variation around six candidate loci for intrahepatic cholestasis of pregnancy. Am J Gastroenterol. 109: 76–84. http://dx.doi.org/10.1038/ajg.2013.406; PMid:24366234 PMCid:PMC3887577

2. Bacq Y. 2011. Liver diseases unique to pregnancy: a 2010 update. Clin Res Hepatol Gastroenterol. 35: 182–193. http://dx.doi.org/10.1016/j.clinre.2010.11.011; PMid:21310683

3. Obstetric Cholestasis. RCOG, Green-top Guideline No. 43, April 2011.

4. EASL Clinical Practice Guidelines: Management of cholestatic liver diseases. European Association for the Study of the Liver. Journal of Hepatology. 2009; 51: 237–267. PMid:19501929

5. Lee R.H., Kwok K.M., Ingles S., Wilson M.L., Mullin P., Incerpi M.et al. 2008. Pregnancy outcomes during an era of aggressive management for intrahepatic cholestasis of pregnancy. Am J Perinatol. 25: 341–345. http://dx.doi.org/10.1055/s-2008-1078756; PMid:18509787

6. Hay J.E. 2008. Liver disease in pregnancy. Hepatology. 47:1067–1076. http://dx.doi.org/10.1002/hep.22130; PMid:18265410

7. Glantz A., Marschall H.U., Lammert F., Mattsson L.A. 2005. Intrahepatic cholestasis of pregnancy: a randomized controlled trial comparing dexamethasone and ursodeoxycholic acid. Hepatology. 42: 1399–1405. http://dx.doi.org/10.1002/hep.20952; PMid:16317669

8. Kondrackiene J., Beuers U., Kupcinskas L. 2005. Efficacy and safety of ursodeoxycholic acid versus cholestyramine in intrahepatic cholestasis of pregnancy. Gastroenterology. 129: 894–901. http://dx.doi.org/10.1053/j.gastro.2005.06.019; PMid:16143129

9. Binder .T, Salaj P., Zima T., Vitek L. 2006. Randomized prospective comparative study of ursodeoxycholic acid and S-adenosyl-L-methionine in the treatment of intrahepatic cholestasis of pregnancy. J Perinat Med. 34: 383–391. http://dx.doi.org/10.1515/JPM.2006.077; PMid:16965225

10. Roncaglia N., Locatelli A., Arreghini A., Assi F., Cameroni I.,Pezzullo J.C., et al. 2004. A randomised controlled trial of ursodeoxycholic acid and S-adenosyl-L-methionine in the treatment of gestational cholestasis. BJOG. 111: 17–21. http://dx.doi.org/10.1046/j.1471-0528.2003.00029.x; PMid:14687046

11. Mazzella G., Nicola R., Francesco A., Patrizia S., Luciano B., Anna M., et al. 2001. Ursodeoxycholic acid administration in patients with cholestasis of pregnancy: effects on primary bile acids in babies and mothers. Hepatology. 33: 504–508. http://dx.doi.org/10.1053/jhep.2001.22647; PMid:11230728